Соратник президента похвалився станом української медицини

Впровадження Національної служби здоров'я України та програми медгарантій – це важливі здобуття України. Окрім цього, люди, поживши за кордоном, розуміють, які висококваліфіковані спеціалісти є в Україні – та часто повертаються лікуватися додому. Про це в інтерв'ю руху «Чесно», опублікованому на «Главкомі», розповів голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.

«У німців краще. В умовних німців. Але чомусь, рік поживши там, всі везуть дітей сюди на обстеження. Всі найкращі протезисти в США та в Ізраїлі – це ті, хто жив в Одесі. От мені, наприклад, дзвонять небідні люди і кажуть, що маму везуть з Естонії, їй треба терміново в лікарню. І якби ж просили домовитись із приватною клінікою. Ні, в державній лікарні Києва є фахівець, і людям з Естонії до нього треба. Уявляєте? Добу на машині до лікаря в Київ», – каже Радуцький. 

На думку Радуцького, причина такого ставлення до української медицини – у ментальності самих українців.

«Ми ж ментальність не змінимо, як би не старались. Жодна війна  ментальність не змінює. От коли будемо стикатись, то люди будуть бачити. Таке я побачив у фонді Unbroken, де вживили протез у залишок кістки. Цього не роблять ні в США, ні в Німеччині. Це робиться в Австралії, бо звідти винахідник. І перша така операція зроблена за межами Австралії – в Україні», – каже Радуцький.

Медична галузь має ефективно використовувати ресурси на розвиток медицини, проте деякі медустанови досі не перейшли в Національну спілку здоров'я України.

«Знаєте, як нам пояснювали, чому не можуть перейти в НСЗУ, наприклад Інститут радіаційної медицини? Тільки не смійтесь: бо в них комп'ютерів нема. У 2023 році в Інституту радіаційної медицини немає комп'ютерів… І таких речей дуже багато», – стверджує посадовець. 

«Або протягом чотирьох років чотири інститути були пілотними проєктами, вони отримували від Мінфіну десь 700 млн на рік на розробку тарифів пакету медичних гарантій. Що з'ясувалося? Що чотири роки для них мало, треба ще продовжити. А найцікавіше, що коли їхній же лікар у приватній лікарні проводить операцію, то вона коштує вдвічі дешевше, ніж у державній, яка при цьому не сплачує за комуналку, за землю і яка має «білі» зарплати», – додав Радуцький.

Але є позитивні зміни приєднання до НСЗУ, наприклад Національний інститут раку, стверджує Радуцький.

«Зараз інститут не розповідає, що в них немає грошей на харчування. Там не вимагають купити у своїй аптеці хімієпрепарати. По неформальних стосунках із лікарями не можу нічого сказати, але Інститут раку, перейшовши від бюджетного до фінансування НСЗУ, не має проблем із коштами і думає про свій розвиток. Водночас є Житомирський онкоцентр, де людям виписували хімієпрепарати, які були закуплені через «Медичні закупівлі», але казали, щоб пацієнти купували їх тільки у певній аптеці. Нацпол займається цією історією», – розповів Михайло Радуцький.

Програма медгарантій та Національна служба здоров'я України – це здобуття України, наголосив Радуцький.

«Для мене НСЗУ і «Медичні закупівлі» – це найкраща спадщина», – пояснив він.