Метою проекту було згрупувати заклади мистецької освіти в окремий рейтинг та розробити для них показники, які б ураховували специфіку саме мистецьких навчальних закладів.
Загалом до рейтингу було включено 13 закладів вищої освіти, які підпорядковані Міністерству культури та інформаційної політики:.
Закарпатська академія мистецтв Київська державна академія декоративно-прикладного мистецтва, дизайну імені Михайла Бойчука Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І.К.
Карпенка-Карого Луганська державна академія культури і мистецтв Львівська національна академія мистецтв Львівська національна музична академія імені М.
Лисенка Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури Національна музична академія України імені П.І.
Чайковського Одеська національна музична академія імені А.
Нежданової Харківська державна академія дизайну і мистецтв Харківська державна академія культури Харківський національний університет мистецтв імені І.П.
Котляревського Заклади аналізувались за 18 параметрами, згрупованими у чотири блоки:«Академічна спроможність», «Кількість студентів», «Репутація та інформаційна активність», «Фінансові показники і відкритість».
Вагомість кожного з показників ураховувалась із використанням коефіцієнтів, отриманих на підставі експертних думок представників галузі мистецької освіти та здобувачів такої освіти.
У підсумку Перший всеукраїнський рейтинг мистецьких ВНЗ за 2022-2023 навчальний рік виявився наступним:.
Із досить істотним відривом переможцем у рейтингу стала Національна музична академія України імені П.І.
Друге місце посіла Харківська державна академія культури, а третє – Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв.
За словами координатора проекту зі створення рейтингу мистецьких ВНЗ, директора дослідницької компанії «Active Group» Олександра Познія, головною метою рейтингу було оцінити саме мистецькі заклади освіти, так як існуючі рейтинги не враховували повною мірою особливості мистецьких закладів.
Також ми запрошуємо всіх бажаючих доєднатися до нашого проекту і спільно працювати над вдосконаленням критеріїв для оцінки мистецьких закладів.
У майбутньому дослідники планують здійснювати аналогічне оцінювання щорічно, аби відслідковувати динаміку розвитку українських закладів мистецької освіти.
Методологія оцінювання:.
На першому етапі оцінювання відбувався збір фактичної інформації щодо заданих параметрів з відкритих офіційних джерел.
У залежності від параметру це були офіційні ресурси суб’єктів освітньої діяльності, офіційні запити до МОН України та Українського державного центру міжнародної освіти, а також QS рейтинг.
На другому етапі проводилось унормування різних показників до шкали від 0 до 1,5 таким чином, щоб можна було порівнювати різні показники.
Після цього відбувався третій етап, у рамках якого кожному з показників експертним шляхом після консультацій з представниками галузі та здобувачами освіти присвоєно вагу з позиції значимості даного показника для потенційного абітурієнта.
Отримані коефіцієнти зведено у таблицю.
Далі в ході формування рейтингу для кожного ЗВО було вирахувано відповідні параметри, які були унормовані до шкальної оцінки та вирівняні за допомогою вагових коефіцієнтів до запитів експертів та абітурієнтів.
Унормовані і помножені на відповідний коефіцієнт показники для кожного з навчальних закладів було складено і отримано підсумковий результат.