Аналогів немає. ЗС РФ можуть залишитися без дронів через обмеження Китаю: що зміниться

Китай збирається з 1 вересня запровадити заборону на експорт цивільних дронів, які можна модифікувати для "військових цілей", що призведе до дефіциту і зростання цін на них у Росії, пише Коммерсант. Видання опитало експертів місцевого ринку і всі вони говорять про подорожчання і дефіцит, до яких призведе цей крок Пекіна.

На думку співрозмовників "Коммерсанта", найбільше постраждає аграрний сектор країни, де активно використовуються китайські дрони, а також сфера геодезії. Якщо Пекін заборонить і постачання комплектуючих, особливо електродвигунів, то ціни на запчастини різко зростуть як на самі БПЛА, так і на комплектуючі через різкий сплеск пошуку нових каналів "сірих поставок".

"Паралельний імпорт працював, працює і працюватиме", — каже один з експертів видання. — "Але ціни як на імпортні комплектуючі, так і на самі апарати на російському ринку "дещо зростуть".

Китай з 1 вересня заборонить експорт БПЛА масою від 7 кг або тривалістю польоту понад 30 хвилин (популярний DJI Mavic), а також ті, що мають інші важливі характеристики. Під деякі з цих характеристик потрапляють дрони лінійки Mavic 3 або Matrice від китайського виробника DJI, які активно застосовуються як українськими, так і російськими військами. Наприклад, DJI Mavic 3 може літати понад 40 хвилин, а Matrice 300 RTK за $18 000 піднімає корисне навантаження вагою понад 9 кг.

Як розповів журналістам топменеджер однієї з будівельних компаній РФ, цей Matrice 300 RTK має велике значення для росіян, оскільки застосовується ними для лазерного сканування під час будівництва, щоб контролювати процес і швидко виявлення проблеми. Аналога БПЛА такого ж класу і вартості на російському ринку немає. Відомо, що Росія застосовує Matrice 300 RTK не тільки в цивільній, а й у військовій сфері. Наприклад, у травні ЗСУ показали, як збили такий безпілотник за допомогою дешевшого квадрокоптера Mavic 3.

Заборона торкнеться всієї авіатехніки, яку можна модифікувати під військові цілі. На думку видання The Register, це рішення є "відповіддю на війни чипів", тобто на санкції США та їхніх союзників, зокрема на напівпровідники, літографічне обладнання, телекомунікаційне обладнання та багато іншого. Китай уже ввів експортний контроль над прекурсорами напівпровідників галієм, германієм і деякими ключовими сполуками обох, які необхідні Заходу для виробництва процесорів.

Але, на думку американського видання, заборона на експорт БПЛА не завдасть шкоди США. Армія з 2017 року відмовилася від китайських безпілотників. А 2021 року Пентагон оцінив китайські безпілотники як загрозу безпеці. Пізніше того самого року влада США ввела заборону на інвестиції в китайських виробників безпілотників. Тож США, на думку видання, уже активно відмовляються від китайських дронів і це просто прискорить процес.

Напередодні стало відомо, що Пекін заборонить експортувати дрони, які:

• можуть літати за межами прямої видимості оператора;
• можуть проводити в повітрі 30 хвилин або довше;
• маса перевищує 4 кг, а максимальна злітна вага — 7 кг;
• можуть скидати вантаж (наприклад, гранату);
• має гіперспектральну або мультиспектральну камеру, що підтримує діапазони, відмінні від 560 нм, 650 нм, 730 нм і 860 нм;
• має інфрачервону камеру з мінімальною різницею температур 40 мілікельвінів;
• здатний підтримувати сторонні корисні навантаження;
• потужність бортового радіообладнання перевищує граничне значення потужності, встановлене міжнародним схваленням і сертифікацією цивільної радіопродукції.

Раніше Фокус розповідав, що удари українських дронів по Москві могли нашкодити виробництву бойових БПЛА в Росії. У пошкодженій вежі "Москва-Сіті" знаходиться Мінпромторг РФ, який курирує складання російських розвідувально-ударних безпілотників "Форпост".