Ринок потребує таких фінінструментів, як електронні аграрні розписки - експерти

Електронні аграрні розписки дозволять залучати фінансування не тільки від українських кредиторів, а й від міжнародних, вважає спеціаліст із фінансового сектору Проєкту «Розвиток доступу сільського господарства України до ринків капіталу» Кирило Мухамедзянов.

Про це він заявив у коментарі AgroPortal.ua, говорячи про ухвалення Верховною Радою за основу законопроєкту "Про електронні аграрні розписки" (№9266).

За словами експерта, наявні інструменти на кшталт програми пільгового кредитування «5-7-9%», банківські кредити, програми кредитування від міжнародних донорів задовольняють частину потреб аграріїв, але не вирішують проблему повністю.

Електронні аграрні розписки також зацікавлять інвесторів, адже створюють новий клас активів, який є зрозумілим та простим в управлінні в операціях на ринках капіталу, додав Мухамедзянов.

За його словами, іноземні інвестори можуть інвестувати в електронні аграрні розписки через кореспондентські відносини з Центральним депозитарієм цінних паперів.

Самі аграрії зацікавлені в цьому механізмі, адже на проведення осінньо-польових робіт в умовах зупинки роботи зернового коридору, обмежень на українську продукцію на західних кордонах та здорожчання собівартості кошти вкрай необхідні.

Малі та середні агропідприємства є цільовим сегментом для аграрних розписок, заявив директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні Ярослав Серпутько.

За його словами, для розуміння рівня зацікавленості банків у кредитуванні малого та середнього аграрного бізнесу достатньо подивитися на структуру банківського кредитного портфеля в межах програми «5-7-9%» у 2023 році: кредити аграрним підприємствам становили понад 50%, а в абсолютному значенні – майже 22 млрд грн станом на середину червня.

Говорячи також про кредиторів, у «Делойт» додають, що вони отримають й інший бенефіт: маючи у портфелі електронні аграрні розписки, їхній банк-власник зможе продати інвесторам облігації, забезпечені такими розписками, тобто здійснити «сек’юритизацію».

«Для банку це цікаво, оскільки депозити здебільшого залучаються на дуже короткі строки – 1, 3 або 6 місяців, а от облігації переважно розміщуються на рік і більше. Таким чином, банк зможе отримати «довгий» фінансовий ресурс та покращити нормативи ліквідності», - додав Серпутько.

Щодо перспектив суттєвого нарощення кредитування завдяки впровадженню електронних аграрних розписок у «Делойт» прогноз поки що стриманий.

Заступниця генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко зазначила, що проєктом закону №9266 «Про електронні аграрні розписки» пропонується, що електронні аграрні розписки будуть запроваджені як неемісійні цінні папери. «Важливо, що традиційні паперові розписки не скасовуються та існуватимуть паралельно. Тобто, буде можливість вибору», додала вона.

Про те, що і у період війни аграрні розписки користуються попитом серед аграріїв, свідчить статистика. В УКАБ вказують: від початку впровадження інструменту аграрних розписок було оформлено 7712 на загальну суму приблизно 1,2 млрд дол. За період війни було видано 1068 аграрних розписок на суму приблизно 248 млн дол., з яких 368 – товарні аграрні розписки на суму 86 млн дол. та 700 – фінансові аграрні розписки на суму 162 млн дол.

Різні типи аграрних розписок дозволяють залучати більше кредиторів до роботи за аграрними розписками. Очевидно, що трейдери більше зацікавлені у виконанні аграрних розписок сільгосппродукцією, а фінансові установи – грошима.

Водночас Ревенко вважає, що у довгостроковій перспективі аграрні розписки забезпечать зростання економіки країни, оскільки аграрний сектор все ж є її рушієм, а доступ до фінансування агросектору може підвищити його продуктивність і прибутковість, покращуючи якість матеріалів та засобів виробництва.

Що ж стосується здешевлення вартості оформлення, попередні підрахунки Проєкту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу», який впроваджується IFC у партнерстві з Державним секретаріатом з економічних питань Швейцарії (SECO), свідчать, що трансакційні витрати на випуск, торгівлю, закриття електронної аграрної розписки мають бути значно нижчими, ніж за існуючої системи.

Зрозуміти, наскільки менше доведеться заплатити аграрію за електронну аграрну розписку, можна з огляду на те, що нині вартість нотаріального посвідчення традиційного паперового інструменту досягає 0,5% від загальної вартості аграрної розписки, або понад 30 тис. грн у середньому за видачу однієї розписки.

Експерти компаній-членів AmCham Ukraine (Американська торговельна палата в Україні) додають, що, окрім «створення нового інструменту у формі електронного неемісійного цінного паперу задля збільшення його надійності та здешевлення вартості оформлення», важливими є зміни до законодавства у частині «автоматичної верифікації даних сільгоспвиробника, що знижує ризики людської помилки», а також «покращеного виконання для забезпечення погашення кредиту в разі дефолту агровиробника».

Як повідомлялося, Верховна Рада 13 липняухвалила за основу законопроєкт "Про електронні аграрні розписки" (№9266), який запроваджує в Україні новий фінансовий інструмент для кредитування сільгоспвиробництва.

Згідно з пояснювальною запискою, документ врегульовує електронні аграрні розписки як неемісійні цінні папери в електронній формі. При цьому документ не скасовує дії закону «Про аграрні розписки», а запроваджує поряд із традиційними, паперовими розписками новий фінансовий інструмент кредитування.