Гольфстрім може зникнути вже до 2025 року – вчені

Вчені заявили про те, що атлантична течія Гольфстрім може зникнути вже до 2025-2095 року, набагато раніше, ніж передбачалося раніше. Разом з тим, з такими висновками погоджуються на всі, повідомляє Live Science.

Атлантична меридіональна перекидальна циркуляція (AMOC), яка включає і Гольфстрім, - життєво важлива система течій, яка допомагає регулювати клімат Північної півкулі. Вона переносить теплі тропічні води північ і холодні – на південь. Її колапс може спровокувати глобальні кліматичні катаклізми.

Наразі вчені заявили про те, що в період з 2025 по 2095 рік АМОС може повністю впасти. Це призведе до різкого падіння температури, краху океанських екосистем та поширення штормів по всьому світу. Але інші вчені вважають, що у нового дослідження є кілька обмежень.

AMOC може існувати в двох стабільних станах: сильнішому і швидшому, на який ми покладаємося сьогодні, і іншому, набагато повільнішому і слабшому. Попередні оцінки передбачали, що течія, ймовірно, перейде на більш слабкий режим десь у наступному столітті.

У новому дослідженні вчені вказують, що зміни клімату, викликані діяльністю людини, можуть підштовхнути АМОС до критичної переломної точки.

"Очікуваний переломний момент - враховуючи, що ми продовжуємо вести справи з викидами парникових газів у звичайному режимі - настане набагато раніше, ніж ми очікували", - заявила співавтор дослідження Сюзанна Дітлевсен, професор статистики та стохастичних моделей у біології Копенгагенського університету.

Течії Атлантичного океану працюють як нескінченний глобальний конвеєр, що переміщає кисень, поживні речовини, вуглець та тепло по всьому світу. Тепліші південні води, солоніші і щільніші, течуть на північ, охолоджуються і опускаються нижче у вищих широтах, виділяючи тепло в атмосферу.

Після цього вода повільно дрейфує на південь, нагрівається, після чого цикл повторюється. Але зміна клімату уповільнює цей потік. Прісна вода від крижаних щитів, що тануть, зробила воду менш щільною і солоною, а недавні дослідження показали, що течія тут найслабша за більш ніж 1000 років.

Район поблизу Гренландії, де південні води опускаються (відомий як Північноатлантичний субполярний кругообіг), межує з ділянкою, яка досягає рекордно низьких температур, у той час як оточуючі моря піднімаються до небувалих максимумів, утворюючи «краплю» холодної води, що постійно розширюється.

Востаннє, коли AMOC перемикав режими під час останнього льодовикового періоду, клімат поблизу Гренландії підвищився на 10–15 градусів за Цельсієм за десятиліття. Якби він відключився, температура в Європі та Північній Америці могла б впасти на п'ять градусів Цельсія за той же час.

Прямі дані про силу АМОС було зареєстровано лише після 2004 року. Щоб проаналізувати зміни течії в більш тривалих часових масштабах, вчені використали показники температур поверхні субполярного круговороту між 1870 і 2020 роками, - системи, яку, на їхню думку, можна вважати відбитком пальця сили обертання AMOC.

І результати проведеного моделювання приголомшили вчених. Вони показали, що вікно для колапсу системи може відчинитися вже у 2025 році. І те, що воно відкриється, стає дедалі вірогіднішим до кінця ХХІ століття.

Варто зазначити, що океанографи та експерти з клімату вважають результати дослідження такими, що вимагають уваги, але відзначають деякі невизначеності в ньому.

Так, Девід Торналлі, професор науки про океан та клімат в Університетському коледжі Лондона зазначає, що на висновки можна покладатися лише в тому випадку, якщо статистика, на якій засновано дослідження, справді відображає реальну поведінку сучасного АМОС. Але існує безліч суттєвих невідомих, які необхідно вивчити, перш ніж робити якісь однозначні висновки.

Інші вчені-кліматологи стверджують, що еволюція температури поверхні AMOC, що спостерігається, не обов'язково пов'язана з силою його циркуляції.

Раніше вчені провели моделювання майбутнього Землі до 2100 року та виявили, наскільки сильно поступові зміни температури та опадів можуть змінити клімат на локальному рівні. За їхніми словами, ці зміни будуть настільки сильними, що, мабуть, нам уперше з 1880-х років доведеться перемальовувати карти.