Як Павло Фукс втік з України: хто випустив партнера Віталія Хомутинника та Ігоря Коломойського

Про це пише портал Акценти.

Головний актив, який дозволив йому увійти до списку найбагатших українців, – частка у газовидобувній компанії «Укрнафтобуріння», в якій він є партнером разом з Віталієм Хомутинником та Ігорем Коломойським.

Принаймні так говорить його офіційна біографія. Також ця біографія стверджує, що Павло Фукс, який має два громадянства – Росії та України – у 2017 році здав свій російський паспорт та відмовився від російського громадянства. Однак, за даними «Обозревателя», насправді російське громадянство Фуксом було збережено, а після отримання паспорта України він отримав і новий паспорт РФ.

Причини приїзду в Україну теж завертаються в патріотичну обгортку – нібито після початку війни на Донбасі Фукс зробив остаточний вибір на користь України і причини повернення на Батьківщину диктуються саме патріотичними мотивами.

У це можна було б повірити, якби не кілька факторів. По-перше, з Росії йому терміново довелося тікати після дивних історій із забудовою Москви та області (які, до речі, і принесли йому ті самі гроші, на які Фукс згодом скуповував «проблемні активи» в Україні); а по-друге, в Україні він почав співпрацювати з представниками п’ятої колони Москви, сконцентрованими в оточенні четвертого президента, який нині сидить десь у московських болотах.

Отже, як каже життєпис, Павло Фукс, заробивши свої основні капітали на девелопменті в Росії, переїхав до України. Саме з цими основними капіталами та девелопментом у Росії пов’язана досить дивна історія, яка спричинила (на перший погляд) причину втечі з Москви до Києва і стала підставою для накладення на Фукса російських санкцій.

Йдеться про будівництво трьох об’єктів. Перший – два хмарочоси «Євразія» та «Імперія» в «Москва-сіті», другий – житловий комплекс Sky House на Митній вулиці та третій – елітне селище у підмосковній Істрі. За підсумками виявилося, що Павло Фукс зумів вивести із цих проектів від 150 мільйонів доларів, після чого втік до України.

За фактом шахрайства були порушені кримінальні справи, але вся ця історія прямо нашпигована дивностями. Якщо у будівництві «Євразії» та «Імперії» до Фукса має претензії досить одіозний казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев, то щодо Sky House та «елітного селища» в Істрі претензії висувають російські правоохоронці. Точніше – нібито пред’являють, оскільки всі партнери Фукса за цими проектами, з якими він і виводив звідти гроші, живуть у Росії і жодних проблем не мають.

Коротко суть історії «Євразії» та «Імперії» така. В один із моментів до цього проекту Павла Фукса включився власник казахстанського БТА-банку Мухтар Аблязов. Проте на початку 2009 року казахстанський уряд націоналізував БТА Банк, який докапіталізував у кризу, а місцева генпрокуратура порушила проти Аблязова кримінальну справу за підозрою в привласненні та розтраті чужого майна. Екс-міністр втік від переслідування до Великої Британії, а Фукс опинився без партнера і з боргами. У підсумку "Євразію" добудовував Сулейман Керімов, а "Імперію" - група Solvers Олега Маліса.

Павло Фукс тоді стверджував, що з боргами він розрахувався, але, як виявилось, так вважають далеко не всі. 2014 року БТА Банк викупив казахстанський бізнесмен Кенес Ракішев. У 2018 році Високий суд Лондона зобов’язав MosCityGroup Павла Фукса виплатити одній із структур БТА Банку 55 мільйонів доларів.

З’ясувалося, що у 2009 році Фукс намагався добудувати «Євразію» та підписав з БТА-банком договір, згідно з яким викуповує його частку у будівництві за 50 мільйонів доларів. Але заплатив лише двадцять. З’ясувалась ця історія лише після того, як БТА-банк купив Кенес Ракішев. В результаті розслідування виявилося, що Фукс не лише не доплатив банку, а й брав участь разом із Аблязовим у виведенні грошей із БТА-банку.

Казахстанські правоохоронці, до речі, на відміну від російських, досі намагаються отримати від Фукса свідчення у цій справі, надсилаючи наполегливі запити своїм українським колегам із проханням допитати колишнього власника MosCity Group. Правда, успіху на цій ниві не мають, і, як ви здогадуєтеся, зовсім не з власної вини.

З іншими об’єктами – Sky House на Митній вулиці та селищем у підмосковній Істрі – історія грубіша та примітивніша. Обидва вони так і залишилися недобудованими, точніше – будівництво припинилося на етапі її імітації, яку показували інвесторам, які вклали гроші. З 14 мільярдів рублів, залучених на будівництво ЖК Sky House, Фукс вивів із Росії половину.

На будівництво елітного селища на Істрі «Резиденція Кристал Істра» Фукс залучив понад 100 мільйонів доларів. За даними "Форбс", в імітацію будівництва вкладено не більше 15 мільйонів, решту вивели в офшори на Кіпрі та Британських Віргінських островах. Що цікаво в цьому випадку – всі партнери Фукса щодо виведення грошей з цього проекту не мають жодних проблем у зв’язку з нібито відкритою кримінальною справою: Куди поділися спільники російського агента Павла Фукса Бекболат Бекенов та Євген Комраков?

Втім, те саме і з іншою кримінальною справою, нібито відкритою за фактом шахрайства з будівництвом ЖК Sky House – справа не закрита, але рухів у ній ніяких. Росія начебто заочно заарештувала Фукса, але щодо інших фігурантів кримінальної справи, що у Росії, вони жодних проблем не мають. Щось намагаються зробити лише казахи з приводу виведення грошей із проекту «Євразія», та й те, схоже, що їх цікавить не так Фукс, як Аблязов.

На тлі всього цього виникають погані припущення щодо ролі Павла Фукса в Україні, де він виник чи то 2014-го, чи 2017-го, і почав активно скуповувати активи колишніх регіоналів і спонсорувати уламки п’ятої колони. В основному йдеться про партію Вадима Рабіновича «За життя», куди Фукс під прикриттям нібито купівлі землі у дружини Рабіновича перерахував 22,5 мільйона гривень у 2018 році. Формально угода чиста, але земля, яку збирався купити (і не купив) Фукс, коштує в 18 разів дешевше. А суть угоди в тому, що Фукс переказав дружині Рабіновича гроші як гарантійний платіж за попереднім договором купівлі-продажу. Ключовою умовою цього договору було те, що у разі відмови від купівлі гарантійний платіж не повертається. Що й сталося.

2020 року український Forbes помістив Павла Фукса на 50 місце у рейтингу найбагатших бізнесменів країни з оцінкою статків у 155 мільйонів доларів. Українські ЗМІ називають його збирачем нафтогазових активів, які раніше контролювали люди з оточення колишнього президента України Віктора Януковича.

Все це викликає питання як про походження капіталів (а вони корінням сягають ще дев’яностих, і явно пахнуть співпрацею з російськими спецслужбами), так і про те, чому в Україні Фуксу дозволяють себе почувати так вільно.

Співпраця з російським «Газпромом» наводить на думку про те, що Фукс піднявся зі звичайного спекулянта цигарками (принаймні сам Фукс стверджує, що починав саме з цього бізнесу) у посередники між «Газпромом» та урядами України та Білорусії, які навіть шантажував непоставками газу та палива для АЕС (йдеться про Україну), не просто так. Легенда про простого хлопця-боксера з Харкова, який досяг сам, просто не тримається купи.

А потім цей юний боксер раптово перетворюється на найбільшого московського девелопера, який збирає з росіян кілька сотень мільйонів доларів (з українським паспортом у кишені) і безперешкодно їде до Києва, де на ці гроші стає «збирачем» активів п’ятої колони Росії в Україні та одночасно спонсорує відверто проросійські сили.

Виглядає все це дуже дивно, особливо з огляду на той факт, що напередодні російського вторгнення в Харкові Павлом Фуксом було оплачено групи молодих людей, які малювали свастику на стінах і писали відверто фашистські гасла. Що давало приголомшливу пропагандистську картинку і дивно збіглося з датою початку звільнення України від нацистського режиму.

Щоправда, це було помилкою – вторгнення пішло не за планом, влада України, яка активно готувала країну до здачі «визволителів», не врахувала, що народ і армія активно чинитимуть опір. Тому свастика на стінах Харкова сильно зіпсували Фуксу репутацію патріота і цю інформацію довелося замазувати. За його словами, він після вторгнення «активно допомагає ЗСУ». Що цікаво – українські джерела про це якщо й кажуть, то лише з посиланням на слова самого Фукса. Але російські навіть присвяти цій допомозі цілий розділ у «Вікіпедії»:

Українська та англійська версії «Вікі» у цьому плані разюче відрізняються.

Але на цьому тлі разючим контрастом виглядає ставлення до Фукса влади Росії. Кримінальні справи проти нього, як уже говорилося, розвалені, а їх фігуранти, які перебувають у Росії та є її громадянами, жодних проблем не мають. Те, що російські правоохоронці роблять щодо Павла Фукса, інакше як імітацією діяльності, не назвеш.

Щодо України, то питання теж є. Незважаючи на те, що у ЗМІ (не лише українських, а й західних), Фукса відверто називають зрадником, від СБУ він отримав лише підозру у шахрайстві та несплаті податків. Причому про жодні забезпечувальні заходи мова чомусь не йшла.

І після цього "раптово" виявилося, що ніхто не знає, де знаходиться бізнесмен. До того ж вияснилась ще одна вкрай неприємна річ – підсанкційний російсько-український олігарх має у своєму розпорядженні візу Великобританії:

Навряд чи про це не знали ні СБУ, ні ОГПУ, коли повідомляли про «прорив» у кримінальній справі. Ганебний факт посилюється заявою виконавчого директора кампанії Spotlight on Corruption Сьюзан Хоулі, яка назвала факт того, що Павло Фукс «відсиджується під час війни» у Британії «надзвичайною подією»:

При всіх питаннях до Лондона, який видав візу Павлу Фуксу, більше питань все ж таки залишається до Києва. Який безперешкодно дозволив ключовому фігуранту кримінальної справи, в якій розслідуються мільярдні збитки для країни, що воює, виїхати з України.

До того ж, у деяких британських ЗМІ Павла Фукса вже відверто назвали агентом ГРУ. Що на тлі усієї його біографії виглядає цілком обґрунтованим. А на тлі даних ЦРУ, яке передало президентові України 35 прізвищ агентів ФСБ, які є найвищими керівниками України, вже загрожує воюючій країні дуже довгостроковими та неприємними наслідками.