Вчені розробили метод прогнозування поширення збройних конфліктів

Минулого року в усьому світі політичне насильство зросло на 27%, торкнувшись 1,7 мільярда людей. Цифри отримані від проєкту даних про місцеперебування та події збройних конфліктів (ACLED), який збирає дані про конфліктні події в усьому світі в реальному часі.

Деякі збройні конфлікти відбуваються між державами, наприклад, вторгнення росії в Україну. Є, однак, набагато більше, що відбуваються в межах однієї держави. У Нігерії насильство, особливо з боку Боко Харам, загострилося за останні кілька років. У Сомалі населення залишається під загрозою через конфлікт і напади, вчинені озброєними групами, зокрема Аль-Шабаб.

Щоб розв’язувати проблему розуміння того, як поширюються насильницькі події, команда Complexity Science Hub (CSH) створила математичний метод, який перетворює необроблені дані про збройні конфлікти в значущі кластери шляхом виявлення причинно-наслідкових зв’язків.

«Нашим головним питанням було: що таке конфлікт? Як ми можемо його визначити?», — каже вчений CSH Нірадж Кушваха, один зі співавторів дослідження, опублікованого в останньому випуску PNAS Nexus. «Для нас було важливо знайти кількісний і вільний від упереджень спосіб побачити, чи існують якісь кореляції між різними подіями насильства, просто дивлячись на дані».

«Ми часто розповідаємо кілька наративів про один конфлікт, який залежить від того, чи ми наближаємо його як приклад локальної напруженості, чи віддаляємося від нього та розглядаємо його як частину геополітичного сюжету; вони не обов’язково є несумісними», — пояснює ко – автор Едді Лі, докторант CSH. «Наша техніка дозволяє нам титрувати між ними та заповнити багатомасштабний портрет конфлікту».

Щоб дослідити численні масштаби політичного насильства, дослідники звернулися за натхненням до фізики та біофізики. Підхід, який вони розробили, ґрунтується на дослідженнях поширення напруги в матеріалах, що руйнуються, і нейронних каскадів у мозку.

Кушваха та Лі використали дані ACLED про жорстокі битви в Африці між 1997 і 2019 роками. У своєму аналізі вони розділили географічну територію на сітку клітинок, а час – на послідовні зрізи. Автори передбачили, коли та де виникнуть нові битви, аналізуючи наявність або відсутність битв у кожній клітині з часом.

«Якщо існує зв’язок між двома осередками, це означає, що конфлікт в одному місці може передбачити конфлікт в іншому місці», — пояснює Кушваха. «Використовуючи цю причинно-наслідкову мережу, ми можемо групувати різні конфліктні події». Джерело