Навіть весілля святкували у їдальні: чому у СРСР не ходили у ресторани

В СРСР було багато дивних, незвичних традицій та упереджень, які незрозумілі у сучасному світі. Наприклад, більшість людей харчувалися лише вдома або в їдальнях, а святкувати великі події, такі як весілля чи дні народження у ресторанах було не прийнято.

У радянські часи ресторани вважалися місцями розпусти, де збиралися лише люди, які займалися кримінальними справами. Тому прості громадяни навіть боялися туди ходити.

Зарплати в СРСР були низькими, щоб дозволити собі таку розкіш. В середньому потрібно було заплатити чверть або половину свого заробітку, щоб пообідати у ресторані, це приблизно 25 рублів. 

Дні народження, весілля та інші свята часто люди святкували вдома. Готували страви з недорогих продуктів та подавали на стіл мариновані овочі.

Але все ж були заклади, які могли відвідати і прості радянські громадяни. У той час були дуже популярні їдальні, які працювали лише вдень. Купити повноцінний обід можна всього за 50 копійок або 1 рубль. Їдальні були у кожному інституті, заводі, бібліотеках та інших установах.

Люди також могли відпочити та поїсти у невеликих кафе, кондитерських зі столиками та пивних барах.

У ресторани ходили лише заможні люди: іноземці, актори, письменники, журналісти, чиновники, офіцери, професори та їхні діти, яких називали "золота молодь".

Відвідувати такі заклади найкраще було ввечері, тому що  на обід набір страв був обмежений, це було схоже на сучасний "бізнес-ланч".

Також важко забронювати столик через малу кількість ресторанів. У великих містах закладів було трохи більше, а у провінційних містечках взагалі їх не було.

Потрапити у ресторан могли не всі. Щоб вас впустили всередину, потрібно дати хороші чайові, але якщо працівникам не сподобався ваш зовнішній вигляд, або ваш одяг був занадто простим, то вас не впустять.

Щоб вам підібрали хороший столик, добре обслуговували та подавали свіжі страви потрібно також заплатити офіціанту.

Робота офіціанта мала багато переваг. Крім гарної зарплати та чайових, працівники мали доступ до кухні та могли забирати залишки їжі після великих бенкетів.

Взагалі ресторани мали хороший дизайн та кожен вечір грала жива музика, що дуже приваблювало людей. Але високі ціни та жорсткий "фейс-контроль" не давав можливості багатьом туди потрапити.