"Рейтинги що далі, то гірші". Чи піде Банкова на вибори під час війни

"Технологічно нам краще вибори провести раніше, – зізнається LIGA.net співрозмовник у керівництві фракції Слуга народу. – Якщо в рейтинг президента всі вірять, то з партійним – що далі, то гірше".

Політичним бажанням "слуг" підіграла остання заява голови Ради Руслана Стефанчука, – про те, що Конституція не забороняє вибори під час війни.

"Є велике бажання частини владної команди провести вибори, – каже LIGA.net Олексій Гончаренко, нардеп від Євросолідарності. – Українцям була заявлена перемога авансом, просять готувати плавки в Крим. І коли цього немає – влада боїться втратити електорат".

Чи розглядають на Банковій реальну можливість провести вибори в умовах активної фази війни, чи тиснуть на Україну щодо цього питання міжнародні партнери і чому про організацію повоєнних виборів потрібно думати вже сьогодні, – розбиралась LIGA.net.

ЕФЕКТ МАНДЕЛИ

29 липня в партійному чаті фракції СН було неспокійно. Депутати активно обговорювали інтерв'ю Стефанчука, який заявив, що "конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає".

"Багато хто не зрозумів, до чого була ця заява. Частина згадала про Конституцію", – розповідає LIGA.net на умовах анонімності один зі "слуг". – Додайте до цього історії з Арістовим і Холодовим. У багатьох нардепів настрої дуже сумні, бо розуміють, що їх далі не візьмуть".

Представник президента у ВР Федір Веніславський (Слуга народу) заспокоює колег. "Жодних розмов про можливі вибори до завершення війни я не чув", – переконує він у коментарі LIGA.net.

Опитані LIGA.net експерти вказують на ч. 4 статті 83 Конституції, в якій вказано: У разі закінчення строку повноважень ВР під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії ВР, обраної після скасування воєнного стану.

"Тож припинення повноважень поточного скликання парламенту під час воєнного стану неможливе, як і вибори", – пояснює LIGA.net Ольга Айвазовська, голова правління громадянської мережі "Опора".

Стефанчук наполягає на своєму.

"Здається, зрозуміле положення. Але читаймо, хто є суб'єктом згідно цього положення, – пояснює спікер. – Це Верховна Рада після закінчення строку її повноважень. Тому це положення, вочевидь, слід читати разом зі статтею 76 Конституції, де написано, що строк повноважень ВР становить 5 років. Саме ця точка, за загальним правилом, визначає строки повноважень ВР. П'ять років може бути цьому парламенту 29 серпня 2024 року. І тільки з цього моменту може запуститись положення частини четвертої статті 83. До цього часу Конституція не містить жодних заборон".

За його словами, заборона на проведення виборів передбачена у виборчому кодексі та законі про правовий режим воєнного стану. "Але це не скасовує того, що в Конституції дійсно немає положення, яке містить однозначну заборону виборів під час воєнного стану", – резюмує голова ВР.

СТЕФАНЧУК І КОКС

Але з чим пов'язана друга частина заяви Стефанчука? "З одного боку – так, парламент має продовжувати роботу, – заявив він у тому ж інтерв'ю. – З іншого, ми маємо розуміти, що не має бути застою демократії".

У цьому ключі спікер згадує президента ПАРЄ Тіні Кокса. У травні цього року Кокс дав інтерв'ю Європейській правді, і журналісти трактували його слова так, нібито він наполягає на проведенні Україною парламентських і президентських виборів навіть за умов воєнного стану, а українська влада повинна придумати, як відповісти на цей виклик.

Це обурило і частину депутатського корпусу.

"На 18-й місяць (великої війни. – Ред.) з обох боків Атлантичного океану є дуже багато охочих досягти так званої бойової нічиєї, – вважає Осадчук. – І якщо ми вирішимо проводити вибори на меншій території, ніж та, що була під контролем України до 24 лютого 2022, я вам гарантую, всі недруги скажуть, що ми погодились із втратою територій. Будь-яка розмова про вибори під час дії воєнного стану є незаконною".

Українські ЗМІ некоректно трактували слова Кокса, переконана Айвазовська: "Я брала в нього коментар, і він чітко сказав, що лише Україна може визначити, коли і за яких умов проводитимуться вибори. Але оскільки Україна прагне до демократії, то вона не може навіть під час війни не займатися процесом підготовки повоєнних виборів".

На прохання LIGA.net Стефанчук роз'яснює, що мав на увазі.

"Багато міжнародних колег під час спілкування запитують: "Чи думаєте ви про наступні вибори?", – каже спікер LIGA.net. –  Я їм завжди кажу: "Ми думаємо про нашу перемогу, а вибори мають бути після нашої перемоги". І тут вже дійсно потрібні будуть зміни до законодавства".

За словами Стефанчука, парламент щонайменше повинен пояснити, які це будуть вибори: "Бо Конституція передбачає тільки два види виборів: чергові та позачергові. Післячергових не існує. І ще є ціла низка інших законодавчих неузгодженостей. Треба зрозуміти, як нам виходити з цієї юридичної плутанини".

"ЦЕ АВАНТЮРА НАВІТЬ ДЛЯ НАС"

З електорального погляду влада зацікавлена у якомога швидших виборах – "поки не розмазався рейтинг", каже LIGA.net співрозмовник у керівництві фракції Слуга народу: "Але об'єктивно зараз немає можливості. Вибори під час війни – це авантюра навіть для нас".

Хоча, за його словами, більшість парламентських фракцій не проти "перезавантажитись", поки їхній рівень підтримки не повністю впав.

"Тобто в теорії всі зацікавлені, але думають, як до цього поставиться їхній виборець, – пояснює він. – З одного боку, люди не сприймають цей парламент. Але з огляду на війну обирають, що краще хай посидять ще депутати з Мальдів, ніж нам прилетить ракета по голові через вибори".

Гончаренко з Євросолідарності запевняє, що про вибори говорять тільки "слуги": "Влада боїться втратити електоральні можливості".

Опитані LIGA.net експерти сприймають заяву Стефанчука як заклик готуватися до виборів, які будуть проведені після війни.

Адже є багато викликів. Необхідно оновити дані держреєстру виборців. Треба мати розуміння, де і в яких країнах буде можливість створити додаткові тимчасові виборчі дільниці для мільйонів українських вимушених мігрантів, пояснює LIGA.net Олександр Клюжев, експерт Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні.

"Весь комплекс проблем говорить про те, що вже зараз треба готуватися до виборів, але знаючи, що вони будуть проведені після того, як завершиться війна, і ми підготуємось до них", – каже Клюжев.

На його думку, на кінець осені вже має бути проговорений на рівні ЦВК та парламенту план підготовки до повоєнних виборів.

Але влада боїться давати старт публічній дискусії.

"Коли починаєш активно займатись робочою групою, то всі думають, що будуть вибори, – пояснює LIGA.net один із керівників фракції СН. – Плюс депутати бачать, як Зеленський обіцяє наслідки тим, які виїхали за кордон. І думають, що завтра розженуть парламент".

Насправді, за словами співрозмовника, профільні структури вже давно напрацьовують теоретичні аспекти проведення повоєнних виборів. "Просто всі ці процеси не збираються в якійсь документ, щоб не викликати зайві політичні стреси", – переконує він.

Айвазовська з Опори закликає починати дискусію вже зараз. В іншому випадку Україна отримає дуже високу репутаційну шкоду.

"Навіть в межах виборів в США ми спостерігаємо дискурс навколо української демократії, – пояснює вона LIGA.net. – Крайні політики вже починають апелювати до того, що Україна не проводить вибори, значить – не демократія, значить, їй не потрібно допомагати".

ВСЕ В РУКАХ ЗСУ

Інше запитання – коли проводити повоєнні вибори.

"Команда президента усвідомлює, що зможе перезавантажитись тільки негайно після скасування воєнного стану. За три місяці "мирного" життя їхні справи репутаційно будуть дуже складними", – вважає Осадчук з Голосу.

Проте, на його думку, проводити вибори одразу після воєнного стану – абсурд: "Країна після такого соціального та економічного потрясіння потребуватиме відновлення: щоб повернулась свобода слова, нормальне суспільне життя, нормально почали працювати політичні партії. Для цього потрібно щонайменше два квартали, щоб отямитися".

В Євросолідарності з цим погоджуються.

"Вибори – це не лише прийти і порахувати, – пояснює Гончаренко. – Яка може бути виборча кампанія, коли влада повністю контролює телебачення? Після завершення бойових дій нам потрібен мінімальний час, щоб забезпечити усі демократичні виборчі процедури".

У монобільшості не бачать в цьому жодних проблем. За словами Веніславського, після припинення воєнного стану ЦВК має розпочати виборчі процедури з дотриманням всіх національних та міжнародних стандартів прозорості та демократичності виборчого процесу. 

Наразі влада чекає на новини з фронту.

"Раніше, ніж щось проясниться на фронті, закон не писатиметься, – каже LIGA.net співрозмовник в керівництві СН. –  Можуть бути обговорення на рівні комітету, але не більше".