Телеканал NTA під час війни: родинний бізнес Дмитра Добродомова

«Детектор медіа» продовжує масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Ми регулярно проводимо кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Його результати дозволяють читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та поліпшити свій інформаційний контент.

Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, що постраждали від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю. 

За даними сайту YouControl, приватне підприємство «НТА-Незалежне телевізійне агентство» зареєстроване у грудні 1998 року. Керівниця організації — Наталія Струк. Засновником юридичної особи є ТОВ «НТА Інвест Груп», кінцевим бенефіціарним власником — Дмитро Добродомов, колишній очільник львівської газети «Інформатор», а з 2010 року  — телеканалу ZIK (тоді ще регіонального), який належав бізнесмену Петрові Димінському.

Добродомов був депутатом Верховної Ради VIII скликання, у 2019 році брав участь у президентських виборах від партії «Громадський рух "Народний Контроль"», але зняв свою кандидатуру на користь Анатолія Гриценка. Того ж року балотувався до парламенту від «Громадянської позиції» (№2 у списку), але партія не подолала 5-відсотковий бар’єр.

Наприкінці червня цього року Дмитро Добродомов у коментарі «Детектору медіа» спростував повідомлення, нібито він продав львівський канал NTA Ігорю Палиці.

У червні 2022 року Національна рада з питань телебачення та радіомовлення переоформила ліцензію львівської компанії «НТА — Незалежне телевізійне агентство» через зміну логотипу з НТА на NTA. У жовтні 2021 року приватне підприємство «НТА — Незалежне телевізійне агентство» Дмитра Добродомова отримало ліцензію на мовлення у місцевому мультиплексі. 

«Телеканал НТА (ПП «НТА» — Незалежне телевізійне агентство) — український інформаційно-розважальний телеканал, що мовить зі Львова. Гасло телеканалу «Пряма мова Львова» відображає специфіку контенту, який виходить в ефір, — читаємо на сайті каналу. — На сьогодні в сітці є понад 15 проєктів власного виробництва: новини, розслідування, соціальні і культурні програми, авторські інтерв’ю та ток-шоу».

На сайті також повідомляють, що «більш відомим телеканал став із відкриттям Головного розмовного майданчика Західної України — запуском телепроєкту «Говорить Великий Львів», який щочетверга виходить у прямому ефірі», а також що «програми власного виробництва телеканалу НТА дають змогу відчути дивовижний колорит Західної України, зануритися у світ легенд і традицій, історичних фактів і цікавих особистостей». Забігаючи наперед, зазначу, що відчути колорит і зануритися у світ легенд і традицій упродовж моніторингового періоду не пощастило, натомість суботній стрім «Говорить Великий Львів» і «Говорить Великий Львів. Інтерв'ю» переглянути вдалося. 

На сайті каналу є також інформація про його керівництво, команду і структуру власності. До слова, структуру доволі цікаву: учасником, якому належить 100% статутного капіталу суб'єкта інформаційної діяльності, є ТОВ «НТА Інвест груп», а учасником, якому належать 100% статутного капіталу ТОВ «НТА Інвест груп», і кінцевим бенефіціарним власником суб'єкта є Дмитро Добродомов. Серед 20 інших пов'язаних фізичних і юридичних осіб — дружина, мати, донька, син і брат Добродомова, син дружини та дві доньки брата Добродомова, політична партія, яку очолює Добродомов, і три засновані ним громадські організації, зокрема Незалежна асоціація журналістів-розслідувальників, засновником якої є Добродомов, а керівником — його брат. А також — садівниче товариство «Під лісом», яке заснував брат Добродомова зі своєю другою донькою; керівниця суб'єкта інформаційної діяльності Наталія Струк; і два ТОВ, які вона очолює. Це неповний список.

Телеканал NTA має фейсбук-сторінку (262 тисячі підписників), телеграм-канал «Говорить Великий Львів» (14951 підписник), акаунти в Instagram і в Twitter (480 підписників). Ютуб-канал NTA створений у грудні 2013 року й наразі має 249 тисяч підписників.

«Телеканал NTA — це #прямамоваЛьвова. Найактуальніша інформація про події в Україні, Львові та світі», — йдеться в описі на ютубі. Відео на ресурс завантажують у вигляді окремих програм і фрагментів програм, а також коротких сюжетів.

Для моніторингу переглянуто шість програм, що вийшли в етер з 17 по 26 липня, а також близько 70 коротких відеосюжетів.

«Народне толк-шоу», «Ген українців» та інші

Упродовж моніторингового періоду на ютуб-каналі NTA виклали два випуски «Народного толк-шоу» (це не описка). Темами першого з них були Кримський міст, взаємини Ірану та Росії й виробництво безпілотників в Україні.

Формат програми знайомий до болю, як і обличчя майже всіх гостей, з якими спілкувалася ведуча. Співрозмовниками Марти Оліярник були ексголова Служби зовнішньої розвідки України та колишній начальник ГУР Міноборони України Валерій Кондратюк, заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков, журналістка Іванна Герасимчук, яка розповіла, як оговтується Одеса після нічної ворожої атаки, ексменеджер із розвитку ДК «Укроборонпром» і ексдиректор ДП «Украеропроект» Кирило Новіков, експерт із питань авіації Валерій Романенко та директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос.

Навмисно чи випадково, але баланс думок у програмі було дотримано: Кирило Новіков, у спілкуванні з яким ведуча час від часу вживала слово «бздури», розповідав про бурхливий розвиток в Україні будівництва дронів, зокрема й приватними розробниками. А от Валерій Романенко нарікав, що в нас на озброєнні немає аналогів ані «Ланцетів», ані «Шахедів», хоча попит величезний. Ліпша справа з розвідувальними безпілотниками. Виробників, зокрема приватних, за словами Романенка, багато, але немає інтегратора, який би координував їхні зусилля, а від «Укроборонпрому» жодної користі.

Незрозуміло, чому програма називається «Народне толк-шоу», адже ні шоу, ні народу в ній немає. Втім, можливо, раніше формат був іншим, а зараз від нього лишилася тільки назва.

У другому випуску «Народного толк-шоу» обговорювали аварію в столиці, коли водій врізався у блокпост, чим спричинив загибель і травмування військових;  резонансні тендери; оголошення підозр у держзраді нардепу від ОПЗЖ Пономарьову та колишньому нардепу і власникові телеканалу «Наш» Євгену Мураєву. Ведучих цього разу було двоє — Марта Оліярник і Наталка Кухта.

Підозри Пономарьову й Мураєву коментував зокрема координатор організації «С14», представлений як «націоналіст і військовослужбовець ЗСУ» Євген Карась. Поміж іншого він говорив про доцільність створення «українського Моссаду». Згодом Марта Оліярник заявила, що їй дуже подобається ця «ідея Карася». Та чи належить вона гостю? Ведуча мала би знати, що подібна ідея обговорюється вже доволі давно, ба більше: начальник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов підтвердив, що «український Моссад» уже працює.

Про скандальні тендери, на кшталт закупівлі для укриття дорогого кухонного начиння, ведучі говорили з радницею голови Асоціації міст України Оксаною Продан і народним депутатом від «Європейської солідарності» Олексієм Гончаренком. Оксана Продан намагалася пояснити дії місцевої влади та застерегла від різкого осуду. Натомість Олексій Гончаренко заявив, що місцевому самоврядуванню подає поганий приклад центральна влада, яку й заходився критикувати. Здавалося б, балансу думок і тут було дотримано. Але його порушили самі ведучі: щонайменше одна з них (Марта Оліярник) емоційно піддакувала Олексієві Гончаренку.

На відміну від першого випуску «Народного толк-шоу», другий вдало прив'язав тематику до подій у Львові. З речницею управління СБУ у Львівській області Роксоланою Яворською ведучі говорили про львівських колаборантів, зокрема затримання у Дрогобичі блогера Мар'яна Чави, який поширював кремлівські наративи. З заступником голови фракції «Свободи» у Львівській міськраді Любомиром Мельничуком обговорювали, на що скеровуються бюджетні кошти у Львові.

У моніторинговий період потрапила також програма «Говорить великий Львів. Інтерв'ю». Співрозмовником ведучих Віталія Крутякова та Наталії Струк став секретар Львівської міськради, офіцер ЗСУ Маркіян Лопачак. Ішлося про повістки, які роздавали депутатам облради; про зброю, яка пришвидшить українську перемогу; про ситуацію на фронті; людей, які досі слухають російську музику; витрати на серіали та благоустрій; виклики після війни. Загалом цікаво, але аж занадто передбачувано.

В іншому інтерв'ю (імовірно, фрагменті великої програми) ведуча Марта Оліярник обговорювала з президентом Української зернової асоціації Миколою Горбачовим ворожі атаки на портову інфраструктуру Одещини та долю зернової угоди. На екрані це, на жаль, виглядало як «дві голови, що говорять».

У суботньому стрімі «Говорить великий Львів» Віталій Крутяков і Наталія Струк говорили з блогером Юрієм Михальчишиним, ексрозвідником КДБ Олександром Зеленьком, військовим експертом Олександром Коваленком і шоуменом Остапом Дроздовим про саміт у Вільнюсі, зернову угоду, «бавовну у Криму», арешт у Росії терориста Гіркіна та скандал навколо намірів Юрія Горбунова за державні кошти знімати серіал «Інгулець». Дроздов заявив, що серіал «Інгулець» розрахований на «какуюразніцу» — нібито базовий опорний електорат нинішньої влади, на який вона, мовляв, працювала 15 років: «Так вони ставляться до культури, мене це не здивувало. Я би не куплявся на відставку Ткаченка (міністра культури та інформполітики, нині вже колишнього — «ДМ»), бо вони завжди каналізують протестні настрої… Коли нема чим боронитися на фронті, немає дронів… Не про це треба знімати кіно, не про хряків із матами-перематами».

Гідної заміни Ткаченку в нинішній владній команді Дроздов не бачить. Іншої думки щодо згаданих проблем у програмі не прозвучало.  

У випуску програми «Ген українців» з Іриною Фаріон розповідали про дитячу письменницю Наталю Забілу — улюбленицю кількох поколінь малюків підрадянської України, першу лавреатку літературної премії імені Лесі Українки, першу редакторку дитячого журналу «Барвінок». Розповідь вийшла цікавою, емоційною і пізнавальною.

«Пряма мова Львова»

На ютуб-каналі NTA викладають також (по 7—8 щодня) півтора-двохвилинні відео на різні теми, які умовно можна поділити на три групи:

1. відео з мережі + трохи закадрового тексту або й без нього;
2. фрагменти програм;
3. коротенькі сюжети каналу, зокрема під рубрикою «Пряма мова Львова» (опитування на вулицях).

Упродовж моніторингового періоду журналісти каналу цікавилися ставленням львів'ян до функціонування Московського патріархату та скандалу з Горбуновим і міністром культури. Запитували, чи згодні громадяни з думкою президента Зеленського «Бруківка, прикрашання міст, фонтани — потім. Спочатку — перемога». І чи вважають українці себе, попри війну, щасливими?

Ще в одному сюжеті йшлося про відкриття виставки світлин військового репортера Костянтина Ревуцького — з коментарями самого фотографа та Максима Козицького, очільника Львівської обласної військової адміністрації, за сприяння якої відкрито виставку. Це був єдиний упродовж моніторингового періоду сюжет, в якому згадували про Львівську ОВА.