Ексклюзив: Потап — про шлюб з Каменських, скандали і стосунки з сином

— Олексію, чи змінився ти за роки шлюбу з Настею Каменських? Як саме?

Кожні відносини нас змінюють. Саме Настя Каменських відкрила мене як людину. Я побачив себе зсередини і став абсолютно збалансованою та чесною людиною до самого себе, своїх почуттів, до всіх навколо. Ті, хто мене знає особисто, знають, що я дуже сильно змінився за останні роки. Зараз я постійно намагаюсь розвиватися і дуже вдячний за це своїй дружині. Саме вона надає мені сил кожного дня прокидатись, займатись творчістю, бізнесом та благодійністю, бути максимально корисним і допомагати тим, кому це потрібно.

— Раніше ви з Настею залюбки показували свої стосунки публічно, ділилися спільними миттєвостями. А за останній рік-півтора майже перестали це робити. Чому?

По-перше, зараз ми буваємо одне з одним не так часто, бо кожний зайнятий своїми справами і намагається бути максимально корисним там, де він може це зробити. По-друге, зараз моє особисте життя багато в чому знаходиться за межами соціальних мереж. Мені здається, що зараз такий час, коли в мережах потрібно пропагувати важливі соціальні меседжі, доносити інформацію про війну. Але це досить дивно і навіть трохи смішно, що плітки про наше розлучення з’явились тільки тому, що ми не викладали спільних фото.

— Чи є щось в особистому житті, про що ти шкодуєш?

Ні, в особистому житті я ні про що не шкодую. Я взагалі останнім часом ні про що не шкодую. Все, що відбувається в нашому житті, є нашим досвідом, тому за все треба бути вдячним долі. Та і коли ти бачиш і чуєш ракети, відчуваєш близкість небезпеки і смерті, то не хочеться ні про що жалкувати, а хочеться кожен день проживати максимально повноцінно — із вдячністю за прожитий день та користю.

— Які три слова найкраще описують твоє життя сьогодні?

Україна. Україна. Україна.

— Яка частка шоубізнесу в твоїй діяльності зараз? Чи ти цілком перейшов у сферу бізнесу?

Я не перейшов, бо вже більше семи років займався паралельно проєктами не тільки в шоубізнес-сфері. Так, я поставив на ноги багато музичних проєктів, компанію, лейбли, я завжди писав і буду продовжувати писати пісні, бо пісня та творчий продукт — це важлива складова музичної індустрії. А от адміністрування всіх проєктів передавалось менеджменту, бо я за масштабування, а головний принцип масштабування — це делегування. Тому адміністративні питання я давно делегував. Як продюсер і засновник в музичних проєктах я вже років 15 був як наглядова особа, а паралельно розвивав інші напрями моєї діяльності. Я вже давно дивився в сторону блокчейн та IT, у мене були проєкти, якими я з партнерам з IT-сфери займався, і зараз ми просто адаптували їх під поточну ситуацію.

Зараз до усього, чим я займався, додалась велика частка ІТ-бізнесу та благодійності. Саме ІТ-бізнес я з партнером і моїм товаришем з США розвиваю. Мене як людину дуже цілеспрямовану, яка хоче створювати нове, цікавлять новітні технології та їх поєднання із креативно-творчим та благодійним напрямом (як, наприклад, ми створили NFT-платформу і прибуток від неї передаємо на гуманітарну допомогу).

Я вмію будувати бізнес, створювати проєкти, масштабувати їх. Приклад тому — те, що колись з перших моїх пісень, які я писав на колінках у дворах Дарниці, виростали величезні проєкти, а наш з Настею гурт дав основу для побудови великого музичного лейблу, інших груп та проєктів, які потім запускалися на базі цього лейблу. Я завжди буду залишати в своєму житті місце для емоцій, тому продовжуватиму писати пісні та займатись створенням музичного творчого контенту.

— Нещодавно Ірина Горова оголосила про зміни у компанії Mozgi Entertainment, яку ви створили разом. Розкажи, чи маєш ти відношення до Pomitni? 

Зараз компанія Mozgi Group стала компанією відкритого типу. Це був той еволюційний процес, на який чекали всі в компанії досить давно. Ці зміни були очікуваними. Війна просто прискорила момент, коли компанія  Mozgi Group із компанії закритого корпоративного типу перетворилася на компанію відкритого типу, змінила назву і зробила ребрендинг.

Я залишився акціонером цієї компанії, і це теж мій бізнес.

Моя участь в адмініструванні — це вже не те, на що я направляю час та фокус уваги. У мене наразі інший масштаб погляду на бізнес і його задачі. Цей світ та технологічний процес розвиваються із шаленою швидкістю й обертами, і це той темп, якого я намагаюсь дотримуватись.

— Які у вас зараз стосунки з колишньою дружиною?

Здорові стосунки. Ділові і батьківські. Ми вирішуємо як ділові питання в тому проєкті, який нас пов'язує, так і батьківські питання, якими ми консолідовано займаємось.

— Як часто вдається бачитися з сином? Судячи з останніх фото, він уже справжній парубок, виглядає дорослим і мужнім. Розкажи про Андрія: де він мешкає, ким себе бачить у житті?

У нас неймовірно теплі стосунки, він росте справжнім українцем, отримує якісні знання. Зараз, поки літня перерва в навчальному графіку, ми проводимо багато часу у нас вдома, іноді їздимо разом у моїх справах, також Андрій любить час від часу бувати в селищі у дідуся Андрія неподалік від Києва. Постійно спілкуємось щодо планів на цей навчальний рік. Упевнений, він виросте спеціалістом високого ґатунку і усі свої знання та навички направить на розвиток нашої держави. Приділяє увагу спорту, любить баскетбол, також, хоч і підліток, а вже розвивається цікавість до новітніх технологій, і я пишаюсь, що нам в цьому напрямі завжди є про що з ним поговорити.

— Чи маєш ти власний спосіб переживати творчу кризу або зневіру в собі? Як ти з ними справляєшся?

Чесно кажучи, раніше в мене не було таких періодів. Але історія з війною — це дуже серйозне випробування для усіх. Якщо ти повністю творча людина, тобі дійсно дуже важко вийти з творчої кризи. Але я саме творчу кризу не переживав ніколи, бо я все ж таки намагаюсь дивитись на життя під різними кутами: і як творча особистість, і як людина, і я керівник проєктів як музичних, так і бізнесових, як музичний продюсер.

Мені завжди є що написати і сказати. Тому я і писав завжди пісні для артистів різних жанрів. Я дуже багато працюю в творчості. “Ні дня без рядку” — є такий вираз. От і у мене ні дня без написання якогось вірша, пісні чи запису пісні. Я взагалі по своєму підходу завжду був творцем — музики, слів, контенту, відеокліпів, колективів, артистів, компаній, рекламних проєктів і багато чого. Тобто займаюся своєю творчою діяльністю в повну силу.

Я не дозволяю собі зневіру.

Моя думка: зневіра у себе або в інших — це шлях в нікуди. А я за прогрес. Творчі, скажімо, не кризи, а паузи через певні моменти, що можуть вибивати, і яких наразі багато було через війну, намагаюся якнайшвидше перенаправляти в дії.

— Як ти оцінюєш свої досягнення за останні півтора року?

Точно скажу, що все те, що я, а також і моя Настя у своєму сольному проєкті закладали до цього в роботу за кордоном, саме зараз дуже сильно і потужно допомогло у комунікації про війну. Ситуація з війною зробила так, що ми перефокусувалися. Кожен з нас двох інтенсивно підняв всі робочі контакти. Завдяки цьому ми могли на проєктах світового охоплення говорити про війну, долучатися до благодійних акцій, давати інтерв’ю. Звісно, ми повністю перепланували усі бюджети: перенаправили з проєктів на необхідні саме в цей час речі, зокрема і на допомогу різних рівнів — донати, відбудова житла, розмінування Херсона та ін.

— Чи впливають скандали на твоє ментальне здоров’я? Як ти їх переживаєш і вирішуєш?

Я не можу сказати, що вони мене геть не торкаються, хоч я роблю максимум для того, щоб вони не зачіпали моє життя. Деякі — це просто нісенітниця, яку роздувати не зрозуміло навіщо, коли є більш важливі питання для обговорення. Про деякі хотілося щось прояснити і пояснити думку з моєї сторони, що і робив, десь вибачився. Я взагалі людина зі спорту, був спортсменом і тренером, і чого навчив мене спорт — що спортсмени вміють екологічно переживати свої поразки, вчаться на своєму досвіді. Розуміють: щось може вийти, щось ні, щось у кризовій ситуації сприймається набагато резонансніше, ніж у спокійній. Я завжди за діалог. Чітко розділяю для себе поняття хейту і конструктивної критики. Головне — аналізувати та приймати до уваги іншу думку.

— Подейкують, що деякі наші відомі артисти важко переживають випробування сьогодення і рятуються від депресії за допомогою алкоголю. Які слабкості ти собі дозволяєш нині, щоб триматися?

Я все життя шуткував, що в гостях у добрих людей, коли вони наллють тобі чарку, відмовлятися ну просто негарно. Але я не дозволяю собі слабкостей і тримаю все під контролем, тому алкоголем не рятуюсь.

— Чи подумував ти коли-небудь про кінець своєї музичної кар’єри?

Ні, такого не було. Моя музична кар'єра змінюється, знаходить інші форми, але не закінчується. Це саме те, чим я займаюся і чим буду займатися. Як показує практика, в мене це досить прикольно виходить. За 25 років я неодноразово трансформувався. Починав з українського репу (ВУЗВ), писав тексти, рими, фрістайлив на музичних фестивалях. Зараз розумію, що писав український реп ще тоді, коли цього жанру та сегмента не існувало в принципі. Вибудував компанію, паралельно продюсував свої проєкти, був сонграйтером. Так що впевнений — в музиці буду завжди, бо це мій профіль.

— Яким ти бачиш своє майбутнє? Чи маєш ти нові цілі або мрії?

Своє майбутнє я бачу яскравим і міжнародним. І, звісно, в мене дуже багато цілей, пов’язаних саме з Україною. Я ставлю собі мрії, які перетворюю у цілі, після чого і їх досягаю. Зараз не той час, коли саме мрії треба ставити на перше місце — це раз, а по-друге, я не хотів би зараз про них говорити, тому що хочу, щоб вони дійсно виправдались насамперед для мене самого особисто.

— Хто сьогодні твоя найближча людина?

Хочу сказати про двох. Бо все ж таки я — і чоловік, і батько. Тому це мій син. Ну, і моя дружина.

Настя була завжди, є і буде.

Фото: пресслужба, Інстаграм Потапа, Інстаграм Насті Каменських