Маленькі дияволи: чому вагнерівці в Африці не такі потужні, як розповідають пропагандисти

Аналітик відзначає, що незважаючи на проросійську пропаганду, особливо в таких країнах, як Італія, вже зараз помітно, що вагнерівці далеко не такі всесильні, особливо, в Африці, де присутні також й італійські військові.

Як і чому вагнерівці провалюються в Африці

Незважаючи на поширену пропагандистську тезу, що заснована Пригожиним ПВК "Вагнера" є потужним військовим механізмом, результати в Африці свідчать про зворотне.

Росія намагається спричинити хаос та нестабільність в Африці, зокрема в регіоні Сахель – як через великі багатства цих нещасних земель, так і для тиску на Європу, особливо на Францію. І звичайно ж для відвернення підтримки України. Але чи є ПВК "Вагнера" дійсно такою потужною, як стверджують?

Нігер фактично звернувся по допомогу до вагнерівців і союзних військових хунт у Сахелі. Тоді як Москва ще не побачила того золота, яке хотіла отримати в обмін на протекторат. І зараз вагнерівці змушені втікати від джихадистів. Нещодавні державні перевороти в Африці не принесли успіху нікому, навіть Путіну.

• Водночас російська компанія "Нордголд", що діяла в Буркіна-Фасо, аби залучити видобуток золота для одного з останніх проросійських проєктів у Сахелі, продає свої шахти, оскільки країна стала занадто небезпечною для цього "бізнесу".
• Росіян вже не приваблює ані золото, ані ціна страху перед терористами з "Аль-Каїди", які контролюють країну. Тамтешній уряд тепер фактично став союзником Кремля, але контролює менше території, ніж джихадистські повстанці.

Це виявилось неможливим завданням і для російського менеджера "Нордголда" Георгія Смірнова, який прилетів у грудні з Москви до столиці африканської країни, аби знайти рішення. А також поспілкуватися з молодими військовими з хунти, які ведуть пропаганду на підтримку Путіна. Проросійські військові держперевороти не будуть успішними ні для кого, навіть для Москви.

Не варто вірити й у реальність влади військових хунт у Буркіна-Фасо та Малі. Вони заявляють про свою дружбу з Москвою, а також погрожують втрутитися і захистити свіжих "заколотників" в Нігері. Водночас всередині цих формувань чимало внутрішніх ворогів, які постійно гризуться між собою, а їхні армії навіть не мають достатньо людей для контролю над своєю територією та забезпечення свого майбутнього.

Чому нові хунти в Африці не мають достатньо сил для допомоги "колегам" по держпереворотах

У Буркіна-Фасо владу захопив Ібрагім Траоре, капітан армії, який у 34 роки став наймолодшим главою держави в світі. Сьогодні він не заходить за межі столиці, тому що це єдине місце в країні, де він дійсно має контроль, а решта території кишить джихадистами і вважається нічийною землею.

Як і військова хунта в Малі знає, що район країни, що межує з Нігером, в регіоні Менака, вже місяцями контролює ІДІЛ, а не слабкий центральний уряд. Малійські військові не можуть його перетнути, як це було б необхідно зробити, щоб захистити своїх "друзів" у Ніамеї.

Ібрагім Траоре відвідував Путіна в Москві / фото росЗМІ

Як роспропаганда висвітлює держперевороти в Африці

Тим часом російська пропаганда активно висвітлює проросійські перевороти в Сахелі, акції проти французького посольства в Ніамеї та заяви керівників нового союзу заколотників.

У російських телеграм-каналах втішаються мемом, створеним штучним інтелектом, де зображено темношкірого Путіна з африканським намистом і написом кирилицею: "Ось найгірший кошмар Заходу. Новий лідер усієї Африки".

Захоплення та успіхи росіян, однак, дуже голосні і геть не конкретні. Якщо в Буркіна-Фасо, країні, що багата золотом, росіяни відмовляються видобувати його через надто великий ризик і через те, що союзна військова хунта не може захистити московські підприємства, то в Малі справи йдуть не краще.

• Проблема в тому, що безпечні та доступні шахти (які розташовані не в районах, контрольованими джихадистськими повстанцями) експлуатують канадські транснаціональні компанії.
• І фактично, військова хунта не захотіла відмовитися від тих впевнених доходів та ризиків фінансування зміни управління. За даними малійських джерел, представників хунти з Нігеру відправили до столиці Бамако, щоб поговорити з вагнерівцями та отримати підтримку.

Золоті шахти на півдні Нігера дуже маленькі, а ті, що на півночі, багаті, але їх неможливо розвивати без побудови складних інфраструктур. Експерти єдині в думках: витрати на видобуток перевищать прибутки протягом багатьох років. Для Москви отримати перевагу від перевороту в Нігері може бути ще складніше, ніж у Буркіна-Фасо та Малі.