У ЗСУ назвали основну складність ведення контрнаступу на південному напрямку

Про таке розповів командувач Сил підтримки ЗСУ бригадний генерал Дмитро Герега у Military Media Center.

За його словами, ці смуги загороджень охоплюють протитанкові мінні поля, невибухові загородження у вигляді протитанкових ровів, бетонні піраміди (так звані зуби дракона), протитанкові їжаки та дротові перешкоди.

Противник підступно використовує міни, в тому числі таким чином, щоб їх не можна було вилучити. 

Генерал ЗСУ наголошує, що для подолання таких загороджень необхідна велика кількість інженерно-саперних підрозділів, особовий склад яких повинен бути спроможний пророблювати проходи в мінно-вибухових загородженнях противника як вручну, так і за допомогою спеціальної інженерної техніки. Поки що наявність обладнання на таку кількість загороджень в Україні недостатня.

Для нарощування спроможностей Сил оборони у подоланні мінно-вибухових загороджень противника в угрупованні сил і засобів підтримки сформовано п’ять інженерно-саперних батальйонів.

За словами бригадного генерала, частина особового складу підрозділів ЗСУ вже пройшла підготовку за кордоном (близько 200 військовослужбовців) та виконує завдання у складі визначених угруповань, а також з розмінування деокупованих територій у Миколаївській, Херсонській та Харківській областях. Протягом липня-серпня ще близько 150 військовослужбовців пройдуть підготовку за кордоном. 

"Інженерні підрозділи отримали від країн-партнерів в якості матеріально-технічної допомоги до 100 одиниць спеціальної техніки, необхідної для пророблення проходів у вибухових та невибухових загородженнях (інженерні танки, установки та заряди розмінування, танкові мостові укладачі та інше). Наразі, здійснюється підготовка екіпажів зазначеної техніки за кордоном. Успішне виконання завдань військовими інженерами та саперами дозволяє нашим захисникам проводити наступальні дії на визначених напрямках і наближати перемогу", - констатував Герега.

Що відомо про український контрнаступ

4 червня на південному фронті України почався контрнаступ ЗСУ, який продовжив серію наступальних акцій під Бахмутом та на Білгородщині.

11 червня ЗСУ заявили про звільнення населених пунктів Благодатне, Нескучне та Макарівка, що біля межі Донеччини й Запоріжжя. Зранку 12 червня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що державний прапор знову майорить над Сторожовим на Донеччині.

24 червня Сили оборони України офіційно підтвердили звільнення територій під Красногорівкою у Донецькій області, які були під контролем окупантів з 2014 року.

26 червня Ганна Маляр повідомила, що за тиждень ЗСУ просунулися від 1 до 2 км на східних напрямках фронту. За час наступу на півдні ЗСУ звільнили 130 квадратних кілометрів. Цього ж дня Сили оборони повернули під контроль України село Рівнопіль Донецької області.

А міністр оборони Великої Британії Бен Воллес повідомив, що у рамках літньої кампанії контрнаступу Україна вже звільнила більше території, ніж Росія захопила за весь зимовий наступ.

Згодом, держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сили оборони відвоювали половину територій, яку Росія окупувала з початку повномасштабного вторгнення.

На Бахмутському напрямку Сили оборони 25 липня вибили росіян з позицій біля Андріївки, на напрямку Старомайорського – мали успіх і закріплювались на досягнутих позиціях. ЗСУ стримували наступ росіян в районі Мар’їнки, а на інших напрямках відбивали атаки противника.

Наступного дня у Генштабі повідомили, що Сили оборони продовжують наступати на трьох напрямках. Натомість російські окупанти намагались повернути втрачене положення біля Роботиного Запорізької області. Тоді заступниця міністра оборони Ганна Маляр розповіла, що Сили оборони продовжують успішно вести наступальні дії на південному фланзі довкола Бахмута. Жорсткі бої тривали в районі населених пунктів Кліщіївка, Курдюмівка, Андріївка.

Американські офіційні особи заявили 26 липня, що в Україні сказали їм, що армія зараз бере участь у головному напрямі контрнаступу, перекидаючи більше військ і техніки на найзахідніший із трьох фронтів, поблизу Запоріжжя. Своєю чергою аналітики Інституту вивчення війни (ISW) казали, що наші воїни запустили механізовану контрнаступальну операцію в Запорізької області та, ймовірно, прорвали ворожі позиції оборони поблизу Оріхова.

27 липня ЗСУ на Куп'янському напрямку відбили декілька ворожих штурмів без втрати позицій, а на Бахмутському напрямку наші воїни поступово рухались вперед. Бої несли доволі жорсткий характер. Ворог вів інтенсивний вогонь. Генштаб повідомляв, що Сили оборони ведуть наступ на Мелітопольському та Бердянському напрямках.

Цього ж дня стало відомо, що українські воїни звільнили село Старомайорське на Донеччині.

31 липня повідомлялося загалом за час контрнаступу українські військові звільнили на півдні понад 204 кв.км території, на Бахмутському напрямку – ще близько 37 кв. км.

2 серпня Сили оборони вибили російських окупантів з позицій біля Авдіївки у Донецькій області. ЗСУ продовжують стримувати наступ РФ на Куп’янському та Лиманському напрямках.

Аналітики The New York Times повідомили, що росіяни перенапружені, відчувають проблеми з логістикою, постачанням, персоналом та озброєнням і стає помітним, як вони починають відступати.

3 серпня у британській розвідці назвали один з факторів, який уповільнює контрнаступ ЗСУ, - рослинність на бойових полях півдня України.

Згодом заступниця міністра оборони Ганна Маляр заявила, що Сили оборони подекуди вже прорвали першу лінію оборони й зараз перейшли на проміжну.

На фронті протягом 4 серпня між Силами оборони України та російським військом відбулося 36 боєзіткнень. Росіяни за добу війни в Україні втратили 4 танки, 32 одиниці артилерійських систем та 620 своїх військовослужбовців.