Ракети в обмін на борги: Росія знищує українські міста озброєнням, яке отримала від України

Після розпаду СРСР одне з головних питань, яке турбувало західні країни – що робити з купою озброєння, особливо ядерного, яке зберігалося на теренах Союзу. Вирішили, що найкращим варіантом буде зібрати його максимально у одному місці – Росії, яка на той час була у очах Заходу – "надійним, передбачуваним та безпечним партнером". Так, мовляв, буде краще та спокійніше контролювати озброєння, щоб воно не потрапило до "поганих" хлопців.

OBOZREVATEL розбирався в тому, чому ракети потрапили до Росії, хто винен та які наслідки такого кроку для нашої країни

Загрозу зменшили, але не там

В основу угоди про передачу Україною крилатих ракет та бомбардувальників лягли – Будапештський меморандум та договір про дружбу та співпрацю з Росією, де були запевнення у дотриманні територіальної цілісності України за умови передачі усього озброєння, яке лякало США та інші країни.

Дорожньою картою вирішення пов'язаних із цим питань, була програма Нанна-Лугара, відома також як програма США зі спільного зменшення загрози. У рамках цього документу наша країна передала Росії 176 міжконтинентальних балістичних ракет та до 4200 тактичних ядерних ракет. Було ліквідовано 27 бомбардувальників Ту-95, 11 – Ту-160, кілька Ту-142 (морський варіант Ту-95) і 40 – Ту-22М. Під утилізацію потрапили 225 ракет – Х-22 малої дальності, що мали можливість ядерного оснащення. Частину бомбардувальників продали Росії (Ту-95 і Ту-160). Також Україна в межах виконання цієї програми утилізувала 487 крилатих ракет Х-55 та ще 575 передала Росії в рамках розрахунків за газові борги. Найтрагічніше те, що передані у 90-х роках минулого століття тодішніми українськими посадовцями ракети, вже який місяць руйнують Україну та вбивають її громадян. Доречі, від Росії, яка також була частиною цієї програми, не вимагалось утилізовувати якісь ракети та бомбардувальники, не кажучи вже про ядерне озброєння.

Перші невтішні факти з’явилися ще минулого року

Американські ЗМІ у грудні 2022 року, з посиланням на українських військових, опублікавали інформацію про те, що частину ракет, якими агресор атакує Україну, було відправила до Росії згідно з угодою більше 20 років назад.

"Ракети та бомбардувальники, які їх доставили, були частиною партії зброї, переданої Росії Україною в 1990-х роках у рамках міжнародної угоди, спрямованої на забезпечення суверенітету та територіальної цілісності України. Зараз все це використовується проти нас. Краще б ми їх передали США", – так тоді прокоментував цей факт заступник начальника ГУР МО, генерал-майор Вадим Скібіцький.

Прикладів використання вже багато

Журналісти "Схем" у своєму розслідуванні навели документальні докази того, що це ті самі ракети, які офіційний Київ 23 роки тому віддав Москві у кількості 575 штук, разом з 11 важкими бомбардувальниками.

У додатках до угоди є перелік серійних номерів крилатих ракет, переданих Кремлю. Співставставлення цих серійних номерів з тими ракетами Х-55, які армія РФ запускала проти України з початку повномасштабної війни, виявило щонайменше з десяток збігів.

У квітні 2023 року українські сили протиповітряної оборони збили на Київщині ракету Х-55. Видання "Військовий кур’єр" опублікувало її фото. На ньому видно номер з тринадцяти цифр. Її під порядковим номером 298 виявлено у списку з номерами ракет, які Київ передав Москві. Один із останніх прикладів – у червні 2023 року на Хмельниччині сили української ППО збили ракету Х-55. Доступ до уламків отримав журналіст Саймон Островський. Її номер – також у списку переданих у 1999-му Києвом до Москви Х-55.

Це стало наочним доказом – Кремль обстрілює українців ракетами, які офіційний Київ раніше передав Москві.

Х-55 – виснажують ППО

Хоча цим ракетам близько тридцяти років, Росія все ж почала запускати їх по території України під час повномасштабного вторгнення.

Представник Центрального воєнно-наукового управління Генерального штабу Збройних сил України полковник Микола Данилюк повідомив, що таким чином РФ виснажує українську систему протиповітряної оборони ракетами Х-55, які не несуть вибухонебезпечної бойової частини.

За його словами, запуск таких ракет спрямований на проведення демонстраційних дій, відволікання на себе уваги української системи ППО, виснаження її, в той час як сучасні російські ракети Х-101 та 3М14 комплексу "Калібр" спрямовуються на об’єкти критичної інфраструктури, житлові квартали, "що може значно підвищити ефективність їх застосування".

Такої ж думки і речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, який заявив, що війська РФ під час ракетних ударів по території України використовують ракету Х-55, яка фактично є хибною ціллю, бо не несе бойового заряду. За його словами, агресор використовує такий тип ракет, щоб випустити якнайбільше повітряних цілей для виснаження ППО в плані розосередження уваги та витрат боєкомплекту.

"Ракета так чи інакше летить в якусь ціль. Тому знищувати треба все, і ризикувати ніхто не буде, – наголосив речник Повітряних сил ЗСУ.

Хто ініціював та підтримав передачу

Угоду від 1999 року, на суму 275 мільйонів доларів, було підписано двома прем’єрами країн –- Валерієм Пустовойтенко та Володимиром Путіним. Відповідно до неї Україна передала Росії вісім бомбардувальників Ту-160, три Ту-95МС і 575 ракет Х-55. Також наша країна зобов’язалась передати сотні одиниць обладнання для літаків і ще 24 двигуни різних типів. У свою чергу Росія, відповідно до угоди, зобов’язалась компенсувати загальну вартість переданого "у рахунок платежів по заборгованості "Нафтогазу України" перед "Газпромом", – повідомляється в розслідуванні.

Подавав документи щодо затвердження угоди про передачу озброєння тодішній міністр закордонних справ Борис Тарасюк. Нині – постійний представник України при Раді Європи. У пояснювальній записці Борис Тарасюк тоді обґрунтовував: "Угода мала дати відчутний позитивний економічний ефект для України".

Схвалив документ і тодішній міністр оборони України Олександр Кузьмук. Нині він – радник командувача Сил територіальної оборони ЗСУ.

– Ракети Х-55 йшли разом з бомбардувальниками, більше вони ніяк використовуватися не могли, у складі Збройних сил вони вже не стояли. Потім діяв договір 1997 року (про дружбу та співробітництво. – Ред). Тому на той час про ризики ніхто й не казав, – так прокоментував цю ситуацію Олександр Кузьмук.

Був варіант не віддавати

За словами старшої дослідниці центру Белфера Гарвардської школи ім. Кеннеді Мар'яни Буджерин, можна було не передавати РФ це озброєння, оскільки ядерні боєголовки до цих ракет вже давно були вивезені.

Те, що стратегічна авіація і Х-55 не підпадали під міжнародні зобов’язання про їхню ліквідацію, підтвердив і тодішній заступник голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Верховної Ради Юрій Костенко.

Американці заперечують, що це була їх вимога

За словами екс-очільника МЗС України Володимира Огризка, саме представники США та Росії наполягли на передачі зброї до РФ.

"Це була одна з умов, що ми стаємо членами міжнародного співтовариства. Також погрожували економічними санкціями і багатьма іншими бідами. А тоді економічна ситуація була жахливою", – констатував Володимир Огризко.

"Ми хотіли бачити, що Україна дотримувалася зобов’язань, а саме – знищила усі стратегічні наступальні сили на своїй території до кінця 2001 року. До того часу в Україні не мало залишитися жодних бомбардувальників типу Ту-95 та Ту-160. Я пам'ятаю, що у 1999 році український уряд повідомив нас і зробив публічну заяву про те, що вони передадуть певну кількість цих бомбардувальників назад до Росії. Це було зроблено, відповідно до договору, і Україні не потрібно було отримувати згоду від Сполучених Штатів. Ми були прихильні до того, щоб бомбардувальники були знищені або розібрані на частини. Я можу зрозуміти, що українці, можливо, бачили економічну вигоду саме в такій передачіі. Проте я не чув про жодну угоду з президентом Клінтоном щодо цього", – так прокоментував передачу ракет та стратегічних літаків Стівен Пайфер, який у 1998-2000 роках був надзвичайним і повноважним послом США в Україні.