"Кожен другий не повернеться". Як переконати чоловіків не виїжджати з України після війни

З початку великої війни, за кордон виїхали до 7 млн українців. Мотивувати їх повернутися грошима і новими вакансіями навряд чи вийде. У Польщі можна заробити мінімум 850 євро на місяць, а в Німеччині — 2 тисячі. Щоб повернути та утримати українців удома, необхідне економічне зростання країни. Мало буде лише грантів на відновлення, потрібно ще залучити 4,5 млн робочих рук, підрахували аналітики.

Голова Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко запропонував не випускати чоловіків з України навіть після перемоги протягом трьох років, інакше українці не збережуться як нація. За його підрахунками, за кордоном перебувають до 7 млн українців і повернеться лише половина з них, у кращому разі. І якщо одразу після перемоги дозволити чоловікам виїзд — Україна може втратити ще 1 млн громадян.

Держава не забезпечить комплексних заходів щодо повернення українців. Країни Центральної Європи роблять усе, щоб українці в них залишилися, сказав він уранці в ефірі ТСН.

Цією пропозицією Денисенко викликав суспільний резонанс. Розкритикувати його ідею встигли військові та цивільні. Голова Центру підготовки операторів БПЛА "Крук" Віктор Таран прямо заявив, що Український інститут майбутнього повертає СРСР, і можна одразу забрати у всіх закордонні паспорти.

Заборона на виїзд чоловіків з України після війни: що кажуть у Раді?

Нові повоєнні обмеження для українських чоловіків викличуть зайвий негатив у суспільстві і негативно вплинуть на економіку країни, упевнений народний депутат від "Слуги народу" Віталій Безгін, член Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Політик заявив, що не проголосував би за подібний законопроект. Усі обмеження прав і свобод, введені в період воєнного часу, повинні прибиратися після перемоги над агресором, пояснив він Фокусу свою позицію.

"Демографічні проблеми в Україні були до повномасштабного вторгнення РФ. Міграція зі Сходу на Захід природна для будь-якої європейської країни. Росія прискорила ці процеси, і що довше триває війна, то сильніше українці, які виїхали, інтегруються в соціальне і політичне життя країн ЄС", — сказав Безгін.

Щоб повернути тих, хто виїхав на Захід, Україна має стати точкою економічного зростання. За словами нардепа, цього вдасться домогтися завдяки потоку інвестицій з ЄС і США в період післявоєнного відновлення.

"В Україні платять 170 євро, а в Німеччині — мінімум 2 тисячі"

Україні навряд чи вдасться заманити тих, хто виїхав, тільки грошима і новими вакансіями. Мінімальна зарплата в країні не перевищує 170 євро на місяць. У Польщі українці отримують мінімум 850 євро, а в Німеччині — 2 тисячі євро, сказав Фокусу президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник .

"Що більше буде історій з Арістовим (екс-нардеп Юрій Арістов, який став знаменитим завдяки розкішному відпочинку на Мальдівах під час війни, — ред.) та Холодовим (депутата Андрія Холодова не бачили в Україні з січня цього року, — ред.), то більше люди замислюватимуться про сенс повернення в Україну. Влада має виробити візію, яку країну ми хочемо побудувати після війни", — зазначив експерт.

Надії влади на післявоєнну відбудову і притоки західної допомоги не є баченням майбутнього України, додав Воскобойник.

"Якщо сюди зайдуть великі гранти на відновлення, з'являється питання, хто буде тут працювати? За моїми оцінками, кожен другий, хто виїхав до Європи, Білорусі або Росії, не повернеться. Після закінчення війни не варто сподіватися на швидке економічне зростання. Потрібні "сині комірці" (ті, що працюють на важких фізичних роботах, ред.) на будмайданчики, ремонт інфраструктури та підприємств. У нас навіть у 2023-му випускники шкіл вступають на економістів, юристів і бухгалтерів", — розповів голова асоціації.

Щоб забезпечити економічне зростання на рівні 7-9%, в Україну потрібно залучити 4,5 млн робочих рук, підрахував Воскобойник.

Фокус раніше писав, що ідея Вадима Денисенка продовжити заборону на виїзд чоловіків за кордон мінімум на 3 роки після закінчення війни викликала негативну реакцію українців. Рабство в будь-яких проявах деструктивне, владі потрібно мотивувати людей залишатися, вважає керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук" Віктор Таран.

Європейська Бізнес Асоціація раніше заявляла про негативний вплив мобілізації на ринок праці в Україні. У більшості регіональних компаній до 20% працівників служать у ЗСУ.