Тисячі справ про воєнні злочини Росії можуть закритися. На що це вплине

Не буде забуття, не буде прощення! Ми щодня повторюємо ці слова, дізнаючись про нові обстріли, руйнування та загибель людей. Тим часом у серпні - вересні можуть бути закриті тисячі кримінальних справ про воєнні злочини Росії. Про це в інтерв’ю агенції Інтерфакс-Україна розповів Юрій Бєлоусов - керівник Департаменту протидії злочинам, скоєним під час збройного конфлікту, при Офісу генпрокурора.

Йдеться про так звані фактові кримінальні провадження, порушені у лютому – березні минулого року. Це коли порушення законів та звичаїв війни зафіксоване, але не встановлена особа злочинця. KP.UA поцікавилась, чи можна виправити ситуацію і чи може вона вплинути на майбутній Міжнародний кримінальний суд, якого світ чекає для Росії.

Просто не вистачить суддів

Проблема в нормах, які закладені у нашому Кримінально-процесуальному кодексі. Термін досудового розслідування по тяжких і особливо тяжких злочинах, до яких відносяться і воєнні, обмежується 18 місяцями. Якщо винуватцю не вручена підозра, справа підлягає закриттю. Подовжити строки слідства може суд, але в даному разі маємо такі реалії:

- Об’єктивно у нас просто не вистачить суддів розглянути увесь масив клопотань про продовження строків... У суддів є ще мільйон інших справ. Навіть якщо вони просто будуть печатки ставити, не розглядаючи, і то не встигнуть, - констатує Юрій Бєлоусов.

Теоретично вихід знайдено: у Верховній Раді зареєстрований законопроєкт №9314, який скасовує обчислення строків по фактових кримінальних провадженнях до дати припинення воєнного стану.

Це суто технічне питання, зміни потрібно внести всього до однієї статті Кримінально-процесуального кодексу. Однак на сьогодні документ лише отримав схвалення профільного комітету. Один з авторів законопроєкту – народний депутат Георгій Мазурашу сказав, що ще не бачив його на порядку денному Ради.

За словами Юрія Бєлоусова, існують альтернативні законопроєкти, отже, питання може затягнутися.

Чи вистачить сил на розслідування?

Заслужений юрист України Олексій Баганець звертає увагу, що проблему побачили дещо запізно. Законопроєкт про скасування обчислення строків був внесений в український парламент 22 травня, тоді як час “Ч” починається з 24 серпня. Однак, за словами колишнього заступника генпрокурора, не всі справи, порушені в лютому – березні минулого року, підлягатимуть закриттю.

- Якщо воєнний злочин пов’язаний з умисним убивством людини, термін давності досудового розслідування на нього не поширюється. В усіх інших випадках провадження справді доведеться або закривати, або подовжувати строки через суд, - зазначає Олексій Баганець.

При цьому юрист звертає увагу на іншу проблему: якщо в березні 2023-го голова Офісу генпрокурора звітував про 80 000 кримінальних справ про воєнні злочини, то в інтерв’ю Юрія Бєлоусова йдеться вже про 98 000 таких проваджень.

- Величезний масив справ подається як досягнення. Це справді велика робота. Але я маю запитання: хто ці злочини буде розслідувати? З 2014 року запроваджена система обліку, яка зобов’язує слідчого і прокурора реєструвати все, без виключення. А кількість слідчих і прокурорів відтоді не зросла.

Розслідування воєнних злочинів має свою специфіку і вимагає певної підготовки.

- Була пропозиція повернути інститут військових прокурорів, але наші партнери сказали: ні в якому разі! Тим паче якщо йдеться про безконкурсну основу набору! А крім воєнних злочинів, у нас є ще військові злочини – ті, що скоєні в армії. Якщо до повномасштабного вторгнення йшлося про десятки справ, то тепер – про тисячі. Невиконання наказу командира, самовільне залишення військової частини, здача в полон... Все це теж нікому розслідувати, принаймні об’єктивно. Слідчого ДБР і цивільного прокурора не пустять на передову.

Керівників зможемо встановити

Війна закінчиться не завтра. Кожен її день – це нові злочини. Якщо строки розслідування щодо фактових справ скасують, вони будуть накопичуватися. Якщо уявити, що ось – перемога, воєнний стан відмінили, і все повертається на довоєнні рейки, то очевидно, що 18 місяців не вистачить, щоб довести до фіналу сотні тисяч справ про злочини і передати їх до суду – очного або заочного.

В інтерв’ю Юрій Бєлоусов також визнає, що не всіх виконавців можна буде ідентифікувати.

- Але їхніх керівників зможемо встановити майже стовідсотково – хто керував конкретним підрозділом, який зайшов в конкретне село і вбив цивільних осіб, - обіцяє представник Офісу генпрокурора.

Тому, на думку Василя Баганця, варто подумати, як не потонути в стосах паперів і не затопити ними суди.

- Треба вносити якісь зміни на період воєнного стану та перехідний період, впорядкувати реєстрацію злочинів, можливо, створювати окремі кейси. Бо ми вже зараз бачимо, що кількість порушених справ непропорційна тим, які передані до суду.

За даними, що їх оприлюднив керівник Департаменту війни, сьогодні є 386 підозрюваних у воєнних злочинах. На 225 з них в суд направлені обвинувальні акти, винесено 54 вироки. З них 15 реальні – по військовополонених, решта – заочні.

Без терміну давності

Навіть якщо фактові справи будуть закриватися, для Міжнародного кримінального суду це не матиме жодного значення, каже виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

- Міжнародне правосуддя саме визначає, які кейси вивчатиме. Не всі факти будуть розглянуті, не треба обманюватися. Але не можна говорити про те, що щось забудеться. Воєнні злочини зафіксовані не тільки в кримінальних справах. Вони задокументовані юристами, правозахисниками, міжнародними організаціями.

Правозахисник також згоден, що усіх простих виконавців встановити не можна, багато хто з убивць сьогодні сам убитий. Але ті командири, полковники, генерали, політики, які віддавали накази, не почуватимуть себе спокійно і через 10, і більше років.

- Воєнні злочини не мають терміну давності, - наголошує Олександр Павліченко.

Правозахисник наводить свіжий приклад: цьогоріч у травні в ПАР спіймали поліцейського з Руанди, який звинувачується у вбивстві 2000 чоловіків, жінок, дітей та літніх людей під час геноциду. Фулгенс Каїшема переховувався понад 20 років, але час не врятував його від суду.