Українські громадяни в Польщі: скільки громадян планують залишитися та повернутися додому

Наразі більше працездатних та молодих біженців з України хочуть залишитися в Польщі на довше, ніж тих, які мають намір повернутися на батьківщину.

Про це свідчать дані дослідження Громадяни України на польському ринку праці. Нові виклики та перспективи, проведеного Міграційною платформою EWL, Фондом EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету.

Експерти зробили порівняльну характеристику портретів українців, які планують залишитися в Польщі принаймні на рік, і тих, хто має намір повернутися в Україну. Раніше повідомляли, що третина українських біженців хоче залишитися в Польщі щонайменше на рік або на завжди. 47% висловили намір повернутися в Україну перед або одразу після закінчення війни.

Середній вік біженців, які планують затриматися в Польщі – 34,3 року. Тих, хто хоче повернутися в Україну – 38,2 року. Водночас майже вдвічі більше українців молодшого віку від 18-25 року мають намір залишитися в Польщі на довше (21% проти 12%).

Також на 13% більше громадян України у віці 36-45 років декларують намір залишитися в Польщі, ніж повернутися в Україну. Натомість в 3,5 раза більше українських біженців віком від 45 років збираються повернутися додому (12% проти 5%), а також на 10% більше у віці 26-35 років бажають повернутися на батьківщину (26% проти 36%).

Близько 79% українських біженців, які хочуть залишитися у Польщі, працюють. З них 24% – за фахом і більш ніж половина виконують роботу нижче кваліфікацій (52%).

Серед тих, хто хоче повернутися в Україну, відсоток працевлаштованих українців нижчий – 65%. Однак серед них трохи менше осіб, які працюють нижче кваліфікацій (46%) і так само 24% мають роботу відповідно до фаху.

Серед тих, українських біженців, які мають намір залишитися у Польщі, найбільше вихідців з Півночі України (33%), Півдня (28%) та Центру (19%). Водночас найбільше українців хочуть повернутися додому: з Півночі України – 50%, Центру – 18%, та Півдня (15%). На 5% більше українців зі Сходу хочуть залишитися в Польщі, ніж повернутися додому.

– Після повномасштабного вторгнення у перші місяці війни саме з Півночі, Центру та Півдня виїжджало найбільше українців до Польщі. Нині північні області України вільні, тому все більше українців повертається додому або чекає моменту закінчення війни, щоб повернутися.

Після деокупації Херсону минулого року ми спостерігали тенденцію, що частина українців також поверталися додому. Але зараз не всі мешканці українського Півдня поспішають це робити: частина цих територій залишається під російською окупацією, залишається небезпека через постійні обстріли на вільних або звільнених територіях.

Однак те, що у Польщі невелика частка українських біженців зі Сходу, говорить про те, що більшість представників цього регіону, які бажали виїхати до Польщі, зробили це ще на початку війни у 2014-2015 роках, – пояснила керівниця відділу легалізації Міграційної платформи EWL Марія Кузенко.

Експерти також порівняли, що мотивує українських біженців залишатися в Польщі та повертатися в Україну.

Наявність друзів і знайомих у Польщі, доброзичливе ставлення поляків і культурна близькість, а також система освіти, можливість легше знайти роботи та доступ до соціальних пільг є основними причинами, які спонукають залишитися у Польщі українців на рік або назавжди.

Основними чинниками для українців, які планують повернутися в Україну, є можливість возз’єднання з родиною, членство України в ЄС та НАТО, збільшення рівня оплати та покращення умов праці, реформи у судовій і системі охорони здоров’я, а також допомога держави у відбудові, поверненні втраченого чи пошкодженого житла.

Опитування серед громадян України, які проживають у Польщі, проводилося 4-13 березня 2023 року шляхом прямого F2F-інтерв’ю в кількох містах Польщі на вибірці N=500 повнолітніх громадян України, як довоєнних мігрантів, так і біженців з України.

Анкета опитування була розроблена Міграційною платформою EWL та Центром Східноєвропейських студій Варшавського університету з використанням деяких питань від Міністерства сім’ї та соціальної політики, Управління у справах іноземців та Бюро національної безпеки Польщі.