Український титан під час війни потрапляє через Європу в РФ – ЗМІ

Журналіст наводить кілька прикладів шляху українського титану через європейські країни до Росії, де використовується для виробництва літаків і ракет.

Російська оборонна промисловість продовжує одержувати сировину для виробництва титану з України. Про це, посилаючись на дані, отримані від інсайдерів, які працюють у титановій галузі, РБК-Україна.

Йдеться про те, що частина титанової сировини, яка експортується з України, через посередників потрапляє до РФ, де використовується для виробництва літаків і ракет.

“Експорт титанових концентратів триває й під час війни. З липня минулого року по квітень 2023 року Об’єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК), що належить державі, відправила на експорт 82,2 тисячі тонн руд, що містять титан. За даними, які були отримані від джерел у титановій галузі, значна частина цієї продукції потрапила до Російської Федерації. Зокрема партії титанового концентрату були продані компаніям-посередникам з Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, які мають у засновниках громадян РФ і працюють з Росією”, – йдеться у публікації журналіста Дениса Казанцева.

Наводиться приклад, що у липні, серпні і вересні 2022 року ОГХК продала тисячі тонн концентрату угорській компанії Sic Luceat Lux KFT, засновниками якої є уродженці Криму Олександр і Світлана Мурадян (автор публікації припускає, що можуть бути це підставні особи).

“У відкритих джерелах зазначено, що основними контрагентами цієї компанії та вантажоодержувачами у 2021-2022 роках були ТОВ “Редметконцентрат” (Москва), ТОВ “Нерудна компанія” (Білгород), ТОВ “Мінко Рус” (Бєлгород) та інші російські компанії. Таким чином, вказана компанія є очевидною російською прокладкою, і державна компанія ОГХК не може цього не знати”, – йдеться в публікації.

Інший приклад стосується польської компанії BioProfTech Sp.z.o.o, зареєстрованої у Варшаві.

“Її засновником є Руслан Акопян, зареєстрований в окупованому Харцизьку Донецької області. Акопян має російське громадянство. Ця компанія отримувала партії ільменіту (титатистий залізняк – ред.) з України влітку та восени 2022 року. Ще більш кричуща ситуація з іншим підприємством – Запорізьким титано-магнієвим комбінатом (ТОВ ЗТМК), який раніше належав олігарху Дмитру Фірташу, а у 2021 рішенням суду був повернений у державну власність (рішення ще у процесі виконання). ЗТМК – єдиний в Україні виробник губчастого титану. На відміну від ОГХК, він продавав на експорт вже не просто сировину, а фактично готову продукцію – титанову губку, титанові зливки, тетрахлорид титану, шлак титану. 2022 року завод майже не працював, проте розпродував продукцію, яка знаходилася у нього на складах. Загалом було продано близько 2 тисяч тонн титанової продукції на загальну суму 276,6 млн гривень. Покупцями серед інших виявилися компанії з Чорногорії, Австрії, Литви, Чехії, які пов’язані з Росією і мають російських засновників”, – стверджує автор дослідження.

Наводиться ще кілька прикладів шляху українського титану через європейські країни до РФ.

“Безумовно, ситуація потребує втручання на найвищому рівні, ретельного розслідування та встановлення контролю за експортом титанової сировини. Цілком незрозуміло, чому Державна служба експортного контролю на даний момент не припиняє титановий експорт фірмам-прокладкам, які працюють з Росією. Важко пояснити також, чому дозвіл на експорт встановлені лише для концентрацій ільменіту, при тому, що інші види продукції дозволяється вивозити безконтрольно”, – дивується автор. 

На думку автора публікації Дениса Казанцева, державі необхідно скласти список надійних міжнародних компаній, яким продавати сировину було б дозволено, і заборонити продаж сировини фірмам одноденкам та різного роду посередникам, незалежно від того, у яких країнах вони зареєстровані, щоб унеможливити потрапляння українського титану на російські підприємства.

“Інакше Україна й надалі посилюватиме власного ворога, який відкрито проголошує своєю метою знищення української державності”, – резюмує автор.

Нагадаємо, СБУ повідомила про підозру підсанкційному російському олігарху Михайлу Шелкову, який причетний до схем прихованого постачання української титанової сировини у Росію.