В очікуванні нових ударів. Який план Україна має на зиму

Зима буде важкою, прогнозують у Збройних Силах України. Енергетики роблять все, щоби пройти морози без відключень електроенергії, але ніхто не може передбачити, куди намагатиметься бити ворог.

"Обстріли – це ключовий і найстрашніший ризик", – каже в коментарі LIGA.net речниця НЕК "Укренерго" Марія Цатурян.

Росіяни продовжать підривати українську економіку і посилювати тиск на енергетичну інфраструктуру, погоджується речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. "Але впадати в паніку в очікуванні зимового апокаліпсису точно не варто", – пояснює він LIGA.net.

У чому енергетики та військові вбачають головні ризики та чого очікувати від росіян цієї зими – коротко розповідає LIGA.net.

ЧИ ГОТОВА ЕНЕРГОСИСТЕМА ДО ЗИМИ

Від початку минулої осені росіяни зосередили зусилля на ударах по українській енергетиці. Паливно-енергетичний сектор і до того був під атакою. Але з 9 вересня – удару по Харківській ТЕЦ – розпочався саме інтенсивний обстріл енергетичних об'єктів, розповідає LIGA.net Юрій Ігнат.

"З 9 вересня по 9 березня вони запустили по Україні близько 750 високоточних крилатих ракет – "Калібри", Х-101, Х-555. І приблизно таку ж кількість дронів, – перелічує він. – Це я порахував тільки ті, які ми збили. Були ще не збиті – 20-25% від цієї цифри. Плюс С-300, балістика, які ми тоді не мали змоги збивати, вони не попадали в статистику".

Наслідки торішніх ракетних ударів Україна відчуває досі, каже LIGA.net речниця НЕК "Укренерго" Марія Цатурян.

Російськими ракетами та дронами пошкоджено всі великі теплові та гідроелектростанції, які потрібні для компенсації "піків" вранці і ввечері. Значних уражень зазнало 43% високовольтної мережі Укренерго.

Узимку вся генерація має бути відновлена і працювати в системі.

"Електростанції активно ремонтуються. Функціонал високовольтної мережі відновлено на 80%. Об'єкти Укренерго будуть готові до покриття пікових навантажень взимку", – говорить Цатурян.

З понад 700 пошкоджених об'єктів теплопостачання наразі відновлено понад 65%, каже міністр інфраструктури Олександр Кубраков.

Основне навантаження, за словами міністра енергетики Германа Галущенка, нестиме атомна генерація: "З листопада і до березня усі блоки, які є на контрольованій Україною території, будуть працювати на 100%, тим самим ми плануємо забезпечити майже 8 тис. МВт потужності".

Окремо енергетики спільно з військовими працюють над захистом української енергосистеми від нових обстрілів, каже Цатурян.

Як саме – розголошувати не можна.

Захист не буде стовідсотковим, попереджають у НЕК: "Передбачити, куди і чим битиме ворог, ніхто не може. Ніхто у світі не має уніфікованого технічного рішення, як захистити енергооб'єкти від масованих атак дронів та ракет. Усе це ми розробляємо, враховуючи наш досвід та можливості".

Україна вибудувала багаторівневу систему пасивного захисту енергооб'єктів, переконує Цатурян. Вона включає і протиракетні, і протидронові елементи. Навіть мішки з піском для захисту від уламків.

ЩО РОБИТИМУТЬ, ЯКЩО БУДУТЬ НОВІ ВЛУЧАННЯ

За даними ГУР, росіяни готують нові удари по енергетичних об'єктах. Намагаються встановити стан нашої енергетики та визначити ті критичні обʼєкти для, які будуть впливати на систему енергетики загалом, розповідає заступник начальника ГУР МО України Вадим Скібіцький.

Укренерго готується до найгірших сценаріїв цієї зими. Ключовими чинниками стійкості енергосистеми, за словами голови правління НЕК Володимира Кудрицького, стануть відновлення енергооб'єктів, захист обладнання, захист неба та ощадливе споживання електроенергії.

Один із запланованих способів захисту енергооб’єктів від ворожих атак — максимальна децентралізація генерації, вважає прем’єрміністр Денис Шмигаль: "Її мобільність — запорука безпеки".

Тому енергетики, спільно із місцевими владами та обленерго, зараз намагаються заживити альтернативними джерелами живлення критичну інфраструктуру на різних рівнях споживачів.

Перший – невеликі, але критичні: лікарні, дитячі садочки, школи. Вони постійно потребують електроенергії, але споживають небагато.

"Якомога більше цих закладів потребують альтернативного живлення. Так вони не зупинятимуть роботу, – каже речниця Укренерго. – Ми зможемо дати людям більше потужності та рівномірно її розподілити".

Другий рівень – критичні підприємства, які постійно мають працювати та бути заживленими. Це наприклад, газовидобувні та металургійні підприємства, водоканали тощо. Вони споживають дуже багато електрики, і на них 5-кіловатний генератор не поставиш. Їм потрібна або якась розподілена генерація або невеликі газотурбінні установки.

Крім того, зараз енергетики складають та затверджують резервні схеми заживлення, які доpволять у разі пошкоджень основних ліній електропередачі оперативно використовувати резервні.

"Так само було і минулої зими. Завдяки цьому ми могли за годину-дві після обстрілу вже заживити споживачів", – каже Цатурян.

Допоможе пройти цю зиму і синхронізація української енергосистеми із європейською мережею, вважає речниця НЕК.

"Це дає нам можливість як брати аварійну допомогу, так і імпортувати електроенергію в ті години, коли це необхідно", – каже вона.

УКРАЇНСЬКА ППО ВИТРИМАЄ - З ПІДТРИМКОЮ ПАРТНЕРІВ

Нові удари будуть, погоджується речник командування Повітряних Сил ЗСУ Юрій Ігнат. Але це не означає, що Україна з ними не впорається.

"Росіяни посилюватимуть тиск на нашу енергетичну інфраструктуру, – упевнений він. – Але я би не панікував завчасно. Вони все, що змогли, вже показали восени та взимку минулого року".

Сьогодні можливості української ППО більш потужні, ніж рік тому. Але цього все одно ще не достатньо, щоб почуватися в абсолютній безпеці, каже LIGA.net полковник ЗСУ, ексспікер Генштабу Владислав Селезньов.

Приклад таких міксованих атак – масовані удари із наслідками та жертвами по Одесі та Кривому Рогу, додає ексспікер Генштабу.

"В Одесі ворог запускав дрони-камікадзе Shahed, – нагадує Селезньов. – Одночасно – "Онікси", які летять на надвукових швидкостях. Ракети повітряного базування типу Х-101/Х-555, морського базування "Калібр", ракети Х-22, які так само на надшвидкостях рушають до цілі. З території тимчасово окупованого Криму запускав ракети типу "Іскандер-М".

Коли відбувається перевантаження операторів та систем протидії різнобійними об'єктами, це пробиває захист ППО. Ворог це розуміє і використовує міксовані атаки, щоб в будь-який спосіб досягти тієї мети, яку він перед собою поставив, каже Селезньов.

Очікувати, що росіяни відмовляться від цієї тактики, не варто, додає він: "Зима у нас буде дуже важка. Ворог має можливості бити ракетами, які він заготовляє, по об'єктах критичної інфраструктури".

У росіян залишалось у запасах не так багато ракет, нагадує Ігнат.

За даними заступника начальника Головного оперативного управління Генштабу генерала Олексія Громова, Росія спроможна виробляти за місяць близько 100 ракет різних типів. Сюди входять і крилаті, і балістичні, додає речник командування Повітряних Сил ЗСУ.

На його думку, яка не ґрунтується на даних розвідки, росіяни будуть нарощувати саме виробництво дронів-камікадзе.

"Це швидше і дешевше. Ракети робити довго і дорого. Одна ракета Х-101 коштує $4-13 млн. Робити їх складно. Ракет потрібно багато. З дронами все набагато легше. Тим більше, якщо їх вироблятиме Іран, а Росіє лише клеїтиме свої бірки про виробництво", – пояснює Ігнат.

З більшістю всього цього сили ППО, скоріше за все, впораються. Але лише з допомогою партнерів, наголошує Ігнат.

"Ми витрачаємо чималий ресурс, аби це все збивати. Інколи на одну їхню ракету летять дві наших,  – каже він. – Без партнерів нам не обійтись. Ми не виробляємо зенітних керованих ракет, ми залежні від поставок".

Україна потребує допомоги у посиленні ППО та поступовій заміні старих радянських систем – потроху – на NASAMS, SAMP/T, IRIS-T.

"На жаль, ворогу попри санкції все ще доступні до виробництва різні типи ракет, – констатує Ігнат. – Тому нам завжди потрібна допомога Заходу".