Зустріч України, країн Заходу та Глобального Півдня у Саудівській Аравії – лише початок довгого процесу. Але поки немає згоди, як карати Путіна
У місті Джидда в Саудівській Аравії пройшли другі переговори щодо української формули миру. Знову без Росії, але у компанії західних партнерів тепер є ще Китай, Індія та інші країни Глобального Півдня.
"Зібрати країни Заходу і не-Заходу та предметно поговорити – це успіх і наш, і Заходу, і саудитів, – каже LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін. – Але в сенсі результату – я не бачу ніякого просування".
Як пройшла зустріч у Джидді та чого чекати далі – розбиралась LIGA.net.
ЩО ПРОПОНУВАЛА УКРАЇНА
Дводенні переговори у Джидді проходили за ініціативою України і одразу у декількох форматах, розповів голова Офісу президента Андрій Єрмак на зустрічі з журналістами, на якій була присутня LIGA.net.
Спочатку країни по черзі висловили свої позиції, потім було дві години більш неформальних обговорень і близько 30 двосторонніх зустрічей.
Українська делегація представила партнерам своє бачення 10 пунктів формули президента Володимира Зеленського.
Є пункти, щодо яких суперечок в учасників немає, розповів Єрмак. Зокрема, всі присутні засвідчили прихильність принципам незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України. Багато країн прямо проговорювали відновлення кордонів 1991 року.
Але є пункти, по яких спільної згоди немає.
"Якби всі країни були з усім згідні, то вже до кінця місяця ми провели б саміт миру (на рівні лідерів. – Ред.)", – пояснив голова ОП.
Зокрема, проблемним виявився сьомий пункт – відновлення справедливості, уточнив Єрмак на прохання LIGA.net. Він передбачає притягнення до відповідальності вищого російського керівництва.
Стратегічно Україна формулу миру не змінюватиме, уточнив на прохання LIGA.net заступник голови ОП Ігор Жовква. Тобто, не змінюватимуться ні формулювання, ні порядок пунктів – але можливі тактичні правки: "Для цього ми і проводимо переговори з партнерами, як в Джидді".
Найбільший скандал розгорнувся після публікації The Wall Street Journal, яка з’явилася ще до закінчення зустрічі у Джидді.
Газета із посиланнями на європейське джерело дала розмите трактування: що Україна нібито не наголошувала на формулі миру Зеленського, але учасники саміту не вимагали відмовитись від неї. І що питання виведення військ РФ не було предметом гострих дискусій.
Транзитом через російські пропагандистські ресурси і Telegram-канали в український медіапростір перекочувало викривлене трактування: нібито WSJ повідомила, що Україна погодилися на переговори без деокупації.
На Банковій це спростовують. Публічні заяви зробили і у керівництві ОП.
"Тричі виступав керівник нашої делегації… І чітко у кожному виступі говорив, що виведення військ є ключовим. Ніхто цьому не заперечував", – запевняє Жовква. За його словами, із цією тезою не сперечалися навіть країни Глобального Півдня – такі як Бразилія, Китай, Індія.
На подібні публікації про переговори на основі анонімних джерел не треба реагувати, каже LIGA.net ексміністр закордонних справ Павло Клімкін.
У Джидді зібрались дуже різні країни з дуже різними поглядами, пояснює дипломат. Вони можуть висловлювати свої думки та їдеї, які не на 100% відповідають українському баченню. "Ми збираємося, обговорюємо, але це не примушує нас з ними погоджуватися, – каже він. – Я тут не бачу нічого, що виходило би за рамки переговорного процесу".
ОБЕРЕЖНІ США І ДВОЗНАЧНИЙ ПЕКІН. ЩО КАЖУТЬ ІНШІ УЧАСНИКИ
США не очікували від зустрічі в Джидді конкретних результатів – називали її початком процесу та можливістю почути Україну. Головною задачею у Білому домі визначили просування формули Зеленського.
ДОВІДКА. Зустріч у Джидді стала другою після аналогічної у Копенгагені. Кількість учасників збільшилися до 42, були представлені різні геополітичні регіони:
Захід – Австралія, Болгарія, Британія, Данія, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Південна Корея, Румунія, Словаччина, США, Туреччина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Японія. Глобальний Південь – Китай, Індія, Бразилія, ПАР, Коморські острови, Чилі. Близький Схід – Саудівська Аравія, Бахрейн, Єгипет, Йорданія, Кувейт, Катар, ОАЕ.
Та дві організації – ООН і ЄС.
Від США на зустріч поїхали радник президента з нацбезпеки Джейк Салліван та заступниця держсека Вікторія Нуланд. У Держдепі оцінили переговори як продуктивні – тому що низка держав змогла безпеосередньо від України почути бачення справедливого миру.
Скільки часу потрібно для досягнення консенсусу всіх учасників – складне питання, заявив представник Держдепу Метью Міллер.
За його словами, Вашингтон продовжить переконувати якнайбільше країн, що війна має закінчитися із повагою до територіальної цілісності та суверенітету України. Також зараз немає жодних переговорів з РФ, оскільки Москва не демонструє готовності до дипломатії, додав Міллер.
Китай у Джидді представляв кадровий дипломат Лі Хуей, який навесні возив в Україну та Європу пекінське бачення мирного плану. Голова МЗС Дмитро Кулеба називав факт його участі "супепроривом".
За словами Жовкви, представник КНР був у Джидді активним, виступав і підтримав ідею нових зустрічей у такому форматі. У МЗС Китаю заявили, що зустріч сприяє "зміцненню міжнародного консенсусу".
Також Лі Хуей провів окрему зустріч із Салліваном та Нуланд. Деталі їхньої розмови поки невідомі. В ОП кажуть: немає підстав думати, що США порушать задекларований принцип "нічого про Україну без України".
"Ми вважаємо, що присутність Китаю була продуктивною, – додав представник Держдепу Міллер. – Я не вдаватимуся до подробиць".
Однак після Джидди у заяві МЗС КНР знову згадали китайський мирний план. Україна на нього не погоджується, оскільки він не містить конкретики і може означати замороження конфлікту.
Також відбулася розмова голови МЗС Ван І з Сергієм Лавровим. Китайський дипломат пообіцяв "незалежну та неупереджену позицію щодо України, оскільки прагне знайти політичне розв'язання проблеми".
Китай продовжує політику двозначності, вважає Клімкін. Пекін показав, що не підтримує російську логіку, але так само – західну і українську.
"Китай не хоче бути частиною посередництва. Він хоче бути над ним, – пояснює ексголова МЗС. – Коли намагаються представити участь Китаю як прогрес його позиції – то я це не поділяю. Участю Китай показав, що не грає на російській стороні. Але він також не гратиме на нашій".
КОНЦЕПЦІЯ ДВОХ САМІТІВ. ЩО ДАЛІ
Спільної заяви після переговорів в Джидді не було. Але зустрічі політрадників – це радше про обговорення позицій і підготовку формулювань, а не про їхнє ухвалення.
Наразі є принаймні згода учасників, що повага до територіальної цілісності та суверенітету України мають лежати в основі будь-якої мирної угоди, кажуть неназвані європейські дипломати Corierre.
Втім, Клімкін очікує, що у сторін буде розуміння, як і в яких напрямках рухатися – тобто процес структуруватиметься.
В керівництві ОП планують подальшу роботу на декількох рівнях.
На рівні послів у Києві. Чергова зустріч з послами має відбутися цього тижня. За прогнозом Єрмака, кількість країн може розширитися до 60, зокрема, можуть додатися ще три африканські країни.
Робочі групи. У Джидді домовилися пропрацювати перші дев’ять пунктах формули, щоб напрацьовувати по них конкретику. Більшість держав вже визначилися, за якими пунктами хочуть проявити лідерство.
Буде ще як мінімум одна зустріч політрадників. Вірогідно, протягом місяця. Задача зустрічей політрадників – підготувати саміт на рівні лідерів.
Саміт лідерів. За словами Єрмака, їх має відбутися два. Спочатку установчий, на якому закріплять мирну формулу Зеленського за основу і дадуть зелене світло для окрмих самітів по перших дев'яти пунктах. А після їх виконання – фінальний, щоб реалізувати 10-й пункт про підтвердження завершення війни. В українському баченні він означає юридичне оформлення російської поразки і передбачає участь РФ.
Україна на другому саміті не буде віч на віч з агресором, поруч будуть партнери, запевнив Жовква. При цьому у Джидді не обговорювалися ні строки можливого залучення РФ до переговорів, ні майбутнє Росії.
Москва на зустріч у Джидді відреагувала дуже негативно та навіть встигла назвати його спробою сформувати антиросійську коаліцію.
Але очевидно, що для подальшого просування потрібні два аспекти: успіхи Сил оборони на полі бою та тиск на Москву з боку всього світу.