Наталія Дегтярьова та Тетяна Бутковська: хто допомагав гральному бізнесу ухилятися від сплати податків

Про це повідомляє портал Українці.

На початку березня 2023 року тимчасова слідча комісія Верховної Ради вийшла на публіку із гучною заявою: легалізований в Україні гральний ринок масово ухилявся від сплати податків, перебуваючи у змові з низкою банків. Через це до держбюджету надходило лише 1,2% від загального обороту ринку азартних ігор, який оцінили у 180 млрд грн на рік. При цьому, 95% усіх операторів грального бізнесу, за даними СБУ, не сплачували податки взагалі.

Однією з основних схем, завдяки яким гравцям вдавалося уникати оподаткування, був міскодинг. Як відомо, всі банківські транзакції мають свій чотиризначний код MCC (Merchant Category Code), який дозволяє зрозуміти, за який товар чи послугу здійснено платіж. Міскодинг - маніпуляція з цим кодуванням, коли замість чотиризначного коду платежу 7995, що відноситься до азартних ігор, вказувався будь-який інший. Таким чином, ставки на спорт або платежі в онлайн-казино у банках проходили як плата за відеоігри, купівля квітів тощо. Або ж, з іншого боку, банк, отримавши гроші від грального бізнесу на виплату виграшу гравцю, відправляє його під кодом також зовсім іншої галузі або навіть проводячи його як звичайний переказ із картки на картку.

Завдяки цьому, а також мовчазному сприянню банків, гральний бізнес приховував свою діяльність та свої реальні обороти від податкової. А вони могли сягати 10 млрд грн на місяць, стверджують у НБУ.

У схемі брали участь одразу дев'ять банків, шість із яких робили це системно, обслуговуючи таким чином більшу частину незаконної гральної діяльності в Україні. Звичайно ж, не безкоштовно. Наприклад, за даними слідства, лише IBOX BANK, один із основних учасників схеми, міг отримувати понад 2,5 млрд грн на рік незаконного прибутку за допомогу «гравцям» в ухиленні від сплати податків.

Він же був першим «збитим» держструктурами: на початку березня Національний банк відкликав його ліцензію за «чисельні порушення правил фінансового моніторингу», вивівши його з ринку. У цей же час СБУ та Бюро економічної безпеки відкрили одразу 45 кримінальних проваджень за даними фактами.

Слідом за "Айбокс банком" ліцензії втратив і банк "Форвард", який також фігурував у справі про міскодінг на користь операторів грального бізнесу. Крім них, у схемі брали участь державний «Укргазбанк», Sense bank (російський «Альфа-банк»), «Оксі банк», Сom In Bank та банк «Конкорд». Останній, який також обслуговував чверть грального ринку, втратив ліцензію Національного банку на початку серпня цього року. "Сенс банк" був націоналізований у липні цього року. Інші поки отримали лише багатомільйонні штрафи. В одному із кримінальних проваджень також фігурують банк «ПУМБ» та «Універсал Банк», проте публічно про них ніхто не заявляв.

У результаті в Бюро економічної безпеки відрапортували про те, що після ліквідації даних схем у рази збільшилися надходження до бюджету від ринку азартних ігор: лише за перші півроку 2023 року «гравці» сплатили понад 2,2 млрд грн податків при тому, що за весь 2022 рік рік ця сума становила лише 550 млн грн.

Суми грошей, прихованих від держави, є колосальними. І, враховуючи обсяги та масштаби даних схем, яким вдавалося довгий час залишатися непоміченими, стало зрозуміло, що ігровий міскодинг не міг стати реальністю без даху в особі Національного банку України, який просто спостерігав за тим, що відбувається і не втручався.

Про те, що у змові грального бізнесу з банками полягали і співробітники НБУ, заявив народний депутат Олексій Жмеренецький, член тимчасової слідчої комісії Верховної Ради.

«До вересня 2022 року ніхто з органів влади на кшталт „не знав“ про існування цих схем. Нацбанк „не помічав“, що за рахунками ганяють схемні транзакції, доки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту. Державний фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, тому що, виявляється, саме банки та фінансові компанії (тобто в нашому випадку злочинці) повинні їм про таке повідомляти, як первинні суб'єкти фінмоніторингу... Усі про це знають і обіцяють найближчим часом зупинити , коли розберуться як… Серед підозрюваних – співробітники Нацбанку, банків та фінтех компаній, які надавали програмне забезпечення для махінацій», – написав у березні 2023 року Жмеренецький.

Чи знав і чи брав участь особисто у приховуванні незаконних схем грального бізнесу в банках колишній голова Національного банку України Кирило Шевченко, невідомо. Однак Верховна Рада звільнила його 6 жовтня 2022 року — якраз через місяць після того, як владі стало відомо про тіньові мільярдні потоки гральних грошей у банках. Більше того, єдиний серед державних банків, які брали участь у схемі міскодингу, «Укргазбанк» — вотчина Шевченка, де він був головою правління і звідки він перейшов до НБУ, забравши з собою багато своїх колег до Нацбанку.

У квітні 2023 року також було звільнено Наталю Дегтярьову, багаторічну голову Департаменту банківського нагляду НБУ, яка й зобов'язана була вжити заходів до банків, які «ганяють» гральні гроші, але не робила цього. Як розповідав виданню UBR їхній співрозмовник у НБУ, до звільнення Дегтярьову викликали на допити — цілком імовірно, що саме у справах про міскодінг.

Наталія Дегтярьова обіймала посаду головної з нагляду за банками в НБУ з 10 травня 2016 року, коли її попередниця Катерина Рожкова пішла на підвищення до заступників голови Нацбанку. До НБУ Дегтярьова працювала на посаді керівника департаменту внутрішнього аудиту в «Промінвестбанку», який на той час перебував під управлінням російського «Зовнішекономбанку» та у 2016 році потрапив під санкції РНБО. Варто тільки здогадуватися, за які досягнення і завдяки яким зв'язкам Наталія Дегтярьова, яка до цього дня не працювала в Нацбанку, отримала там одразу посаду голови Департаменту банківського нагляду.

Дегтярьова сиділа у своєму кріслі за трьох глав НБУ майже 9 років. І за цей час уславилася тим, що регулярно пропускала безліч порушень банків. Не всіх, звісно, ​​а лише обраних, за що її називали «дахом» кількох українських банків, серед яких був і російський «Альфа-банк», перейменований минулого року на банк «Сенс», один із учасників схеми з міскодингу. Весь минулий рік правоохоронці, депутати та Нацбанк водили навколо нього хороводи, ніяк не знаходячи рішення, що робити з банком, власниками якого є друзі путіна Петро Авен та Михайло Фрідман.

«Значну роль у тому, що російський „Альфа-банк“ досі працює в Україні, грає голова департаменту банківського нагляду НБУ Наталія Дегтярьова», — заявляв на початку 2023 року економіст Борис Кушнірук, який навів приклад того, як за одне і те саме порушення НБУ карає інші банки, а Альфа-банк — ні.

Поки Кирило Шевченко був головою Нацбанку, Наталія Дегтярьова не бачила жодних порушень у роботі його рідного Укргазбанку. Після звільнення Шевченка з НБУ, в «Укргазбанку» було проведено перевірку, яка виявила понад 2 тисячі порушень. «Цей показник свідчить про незадовільну роботу нагляду (Наталії Дегтярьової. — Ред.)», — наголосив журналіст Сергій Лямець.

Впритул цілих 10 місяців 2022 року не бачив Департамент банківського нагляду НБУ та «прокачування» грошей російського букмекера 1xBet компанією RoyalPay, на яку лише наприкінці року звернув увагу РНБО та наклав на неї санкції.

«Наталя Дегтярьова 10 кривавих місяців чомусь „не помічає“ грально-військових окупантів під носом. Тільки наприкінці року документи потрапляють до РНБО і 12 січня Зеленський підписує указ про санкції проти RoyalPay, який є юридичною особою 1xBet», - заявляв правозахисник та волонтер Олександр Аронець.

Не бачила і багатозначно мовчала багато місяців Наталія Дегтярьова і щодо масового «ігрового» міскодингу. Ні в «підопічних» «Альфа-банку» та «Укргазбанку», ні в усіх інших. Поки що його не побачили в БЕБ та СБУ.

За даними Бюро економічної безпеки, "Айбокс банк", банк "Конкорд", "Комінбанк" здійснили операцій з міскодингу на сотні мільярдів гривень.

Чи можна було не помітити за півтора року Департаменту банківського нагляду НБУ той факт, що раптом під час війни українці почали масово купувати комп'ютерні ігри на десятки та сотні мільярдів гривень? Навряд чи. Але Наталія Дегтярьова не помітила.

У квітні 2023 року новий голова Національного банку Андрій Пишний звільнив її після довгих опорів та перевів її на номінальну посаду радника голови Офісу Правління Національного банку та інституційних відносин.

Однак Дегтярьова — не єдина, хто могла «покривати» банки в їхньому посібнику «гравцям». Співрозмовники в Нацбанку не відкидають, що до цього могла бути причетна Тетяна Бутковська, заступник директора Департаменту фінансового моніторингу Нацбанку. Але вона продовжує обіймати свою посаду. Наразі все ще неясно, чи керівники ключових департаментів Нацбанку є фігурантами 45 кримінальних проваджень, відкритих СБУ та БЕБ за фактом багатомільярдного ухилення грального бізнесу від сплати податків.