Особливості сурогатного материнства в Україні з юридичної точки зору

Сурогатне материнство – доволі поширена у світі медична практика, що дозволяє бездітним парам здійснити свою мрію та виховувати рідного малюка, який матиме гени батька й матері.

Водночас для сурогатної мами це одна з можливостей значно поліпшити свій фінансовий стан.

Законодавче регулювання сурогатного материнства в Україні

Сурогатне материнство на території нашої країни регулюється такими державними актами, як:

* Ст. 123 Сімейного кодексу України.

* Ст. 281 ч. 7 Цивільного кодексу України.

* Наказом МОЗ №787 від 09.09.2013 р. «Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні».

Але головна проблема в тому, що регулювання не є комплексним, а права сурогатної матері майже не захищені, чим часто користуються недобросовісні агенції.

У 2023 році ВР України зареєструвала декілька законопроектів, що які безпосередньо спрямовані на поліпшення регулювання сурогатного материнства у різних аспектах. Порядок змін передбачає:

1. Ліцензії для закладів, що будуть надавати ДРТ.

2. Обов’язкову реєстрацію біологічних батьків.

3. Дозвіл на участь у процесі громадянам країн, де сурогатне материнство не підлягає забороні.

4. Заборону діяльності посередників у сфері ДРТ.

5. Дозвіл вдаватися до ДРТ тільки тим сім’ям, які мають медичні покази та проживають у шлюбі не менше 2-х років.

6. Додаткове регулювання питань оплати донації репродуктивних клітин.

Але основним пунктом можна вважати запровадження захисту сурогатних матерів, що полягає у розширенні зобов'язань замовників (біологічних батьків), та встановлення мінімальної суми грошової компенсації за надання послуги.

Проте у будь-яких реформ є зворотний бік, і в цьому випадку він не такий райдужний. Якщо проаналізувати майбутні зміни, крім суперечності чинному законодавству можна помітити, що:

* Обов’язкова реєстрація батьків приведе до корупції та затягування процесу в цілому.

* Заборона на участь у ДРТ іноземців в країнах, де не дозволено сурогатне материнство, буде означати втрату останньої надії бездітних пар на батьківство.

* Обмеження у донорстві репродуктивних клітин та заборона посередництва у даному питанні – це додаткові перешкоди для потенціальних батьків та рушій переходу всієї системи у тінь.

Таким чином, неграмотне регулювання питання сурогатного материнства в Україні може призвести до загибелі цієї галузі взагалі.

Комерційна сторона питання з точки зору вигоди для сурогатних матерів

Сурогатне материнство в Україні – високооплачувана послуга. Винагорода сурмами складає від 20 до 30 тисяч доларів. Тому більшість українських жінок наважуються на такий крок саме через можливість покращити своє матеріальне положення, оплатити дороговартісне лікування когось з близьких або навчання дитини.

Для порівняння, сурогатне материнство в Данії чи Канаді не оплачується жінці, що виношує дитину, взагалі. А в багатьох штатах США, навпаки, винагорода може сягати 100000 доларів. Але треба також зважати на рівень життя в цих країнах порівняно з Україною.

Права сурмами на дитину або чи можна залишити малюка собі

Як правило, сурогатними матерями стають жінки, які чудово розуміють відсутність будь-яких зв’язків з дитиною. Тож, зазвичай, передача дитини біологічним батькам протікає без ускладнень. Але що робити у випадках, коли сурогатна мати відмовляється віддавати дитину?

Згідно з чинним законодавством, її можуть притягнути до юридичної або кримінальної відповідальності, адже сурмама не має жодних прав на дитину і зобов'язана віддати її генетичним батькам.

Уникнути проблем та можливих ризиків у такому складному питанні, як сурогатне материнство, можна, лише залучивши до процесу укладання договору компетентного юриста та скориставшись послугами агенції сурогатного материнства.