Підсанкційний співзасновник Яндексу вперше заявив, що «проти війни»

Співзасновник Яндексу Аркадій Волож уперше з лютого 2022 року публічно виявив свою позицію щодо російського вторгнення в Україну, заявивши, що він «категорично проти варварського вторгнення Росії в Україну». Заяву Воложа його представники передали виданню The Bell.

«За останній рік мені ставили багато запитань, і особливо багато їх з'явилося цього тижня. Мені б хотілося прояснити свою позицію.

Я категорично проти варварського вторгнення Росії в Україну, де в мене, як і в багатьох, є друзі та родичі. Я в жаху від того, що щодня в будинки українців летять бомби. Незважаючи на те, що з 2014 року я не живу в Росії, я розумію, що і на мені є частка відповідальності за дії країни», — стверджує Волож.

Як пише російська служба ВВС, заява Воложа з'явилась незабаром після того, як журналісти звернули увагу на біографію на особистому сайті бізнесмена. У ній Волож назвав себе ізраїльським підприємцем, який народився в Казахстані.

Росія в біографії не згадувалася як країна, де Волож проживав і вів бізнес.

Воложа з початку повномасштабної війни також неодноразово критикували за відсутність чіткої публічної позиції.

Bell пише, що з літа 2022 року Яндекс веде переговори про поділ бізнесу на російську і міжнародну частини, щоб Волож мав можливість вийти з російського бізнесу і самостійно розвивати частину проєктів компанії за кордоном.

Волож розповів, що раніше «вірив у можливість будівництва нової Росії» і, як й інші російські підприємці та науковці, «вирішили залишитися і допомогти будувати країну, про яку мріяли».

«Згодом стало зрозуміло, що Росія не поспішає ставати частиною глобального світу. При цьому тиск на компанію зростав. Але ми не здавалися, робили все можливе попри зовнішні умови. Чи завжди вдавалося знайти правильний баланс? Зараз, озираючись назад, зрозуміло, що щось можна було б зробити інакше», — йдеться у заяві співзасновника Яндексу.

Волож додав, що у 2014 році переїхав до Ізраїлю і відтоді займався розвитком міжнародних проєктів Яндексу. «Але в лютому 2022 року світ змінився, і я зрозумів, що моя історія з Яндексом закінчена», — написав Волож.

Він додав, що після початку війни зосередився на підтримці талановитих російських інженерів, які вирішили покинути країну і почати нове життя. «Зараз ці люди перебувають за межами Росії і можуть почати робити щось нове в найпередовіших галузях технологій. Вони принесуть величезну користь тим країнам, де залишаться», — стверджує він.

Волож додав, що «було багато причин, через які йому доводилось мовчати», але не назвав їх.

«Можна сперечатися про своєчасність моєї заяви, але не про її суть. Я проти війни», — резюмував він.

У публікації ЄС ідеться, що Яндекс відповідальний за просування державних ЗМІ в пошуковій видачі та видалення критики Кремля, зокрема тієї, що стосується російської агресії.

Через пів години після потрапляння до списку санкцій Євросоюзу Волож пішов у відставку з посади гендиректора материнської компанії Yandex N.V. та вийшов з ради директорів.

У травні 2023 року стало відомо, що підсанкційні російські олігархи Володимир Потанін і Вагіт Алєкпєров розглядають купівлю контрольного пакету акцій компанії «Яндекс» за 7–7,5 млрд доларів. 

В Україні санкції проти Яндексу та низки російських соцмереж були запроваджені у 2017 році. Обмеження були запроваджені строком на три роки, вони передбачали блокування сервісів Яндексу та доступу до російських соцмереж. У травні 2022 року Україна пролонгувала ці санкції. Нові санкції РНБО проти компанії «Яндекс» було запроваджено 15 квітня 2023 року.

18 червня 2023 року московський суд наклав на Яндекс штраф у розмірі двох мільйонів рублів за те, що компанія не надала ФСБ даних користувачів. Представник Яндексу пояснив, що компанія не мала наміру порушувати російське законодавство, але міжнародні санкції не дозволяли їй придбати іноземне обладнання, необхідне для дотримання закону.

Водночас у січні стало відомо, що російський пошуковий сервіс «Яндекс» блокував видачу зображень російського президента Володимира Путіна за запитами «х*йло», «бункерний дід» тощо, нацистських символів за запитом «z» та інших. 

Фото: РБК