Син Ніни Данилейко, яка позувала для «Батьківщини-матері»: Цей галас

Історія про художницю, яка послужила моделлю для монумента «Батьківщина-мати», широко розлетілася соцмережами.
Розповідають, що було все так: 1972 року 21-річна студентка Ніна Яценко (після заміжжя – Данилейко) підробляла сторожем у київському ботанічному саду. Там її й побачила група скульпторів, які працювали над проєктом "Батьківщини-матері". Скульптори зупинили дівчину зі словами: "Це вона! Яка шия! Ось типова українка!».
KP.UA розшукала Ніну Миколаївну, щоб розпитати її, як усе було насправді.

«Не на часі»

Сьогодні Ніна Миколаївна живе у Польщі – виїхала з невістками та онуками на початку війни. 29 липня їй виповнилося 72 роки. Місяць тому приїжджала в Україну – побачитись з великою родиною.

Ніна Данилейко – художниця. Наразі вона поглинена підготовкою до виставки своїх картин, яка пройде у Польщі, також допомагає з вихованням онуків.

Обговорювати гучну заміну герба СРСР на український тризуб на щиті «Батьківщини-матері» і участі у створенні її образу не хоче… Це, як вона зазначила KP.UA, зовсім не на часі, адже в країні війна. Та й історія про неї, яка блукає інтернетом, нібито спотворена…

Ніна Миколаївна Данилейко. Фото: old.honchar.org.ua голова Голова пам'ятника. Схожі з Ніною Миколаївною? Фото: kiev-klab.com.ua

Позувала для «Батьківщини-матері» з дитиною

KP.UA поспілкувалася із молодшим сином художниці - Данилом Данилейком.

- Останніми днями тільки й розмов, що про «Батьківщину-матір». Як ви і Ніна Миколаївна ставитеся до декомунізації статуї під час війни?

- Я з мамою говорив про це, і, думаю, вона, якщо захоче, сама може дати коментар. Щодо декомунізації статуї, я підтримую мамину позицію: ці гроші зараз краще спрямувати на перемогу.

Данило Данилейко – учасник фольклорного гурту «Гуляйгород». Фото: facebook.com/DanyloDanyleiko

Такі питання треба потім вирішувати. Нашому міністерству варто визначитися, що саме ми хочемо зробити – українізувати якимось чином усю ту радянську спадщину, яку ми маємо, чи ми маємо позбутися її? Якщо наша держава має гроші на те, щоб позбутися радянської спадщини, – тоді треба справді це зробити, як зробили з пам'ятниками Леніну чи Пушкіну.

Якщо говорити про те, що це роботи українських скульпторів, то для цих пам'яток, зокрема й «Батьківщини-матері», можна створити музей тоталітарного режиму. І територія для цього є – у місті Прип'ять чи Чорнобиль. Там чудово може розміститися алея пам'ятників Леніну чи Сталіну і решта… Це моя думка.

- Ніна Миколаївна, кажуть, також позувала для статуї революціонерки, яка стояла поряд із Леніним у Києві (ймовірно, мова про обеліск Жовтневої революції, знесений 1991 року)?

– Ні, я такого не чув. Щодо історії створення пам'ятника «Батьківщина-мати», то там було кілька композицій, і для однієї з них справді позувала моя мама. Це композиція, де « Батьківщина-мати » з дитиною на руках, вона не пройшла конкурс – обрали іншого виконавця. І зробили збірний образ. Тобто це не образ конкретної жінки, це збірний образ, наскільки я знаю.

Художниця та її виставка у Музеї Івана Гончара у Києві у 2013 році. Фото old.honchar.org.ua

Головна на пагорбах – Лавра, а не «Батьківщина-мати»

- А наскільки ця історія взагалі важлива для вашої мами та родини? Ніна Миколаївна пишалася тим, що стала одним із прототипів «Батьківщини-матері», чи шкодувала, що погодилася позувати, чи не надавала особливого значення?

– Я не думаю, що мама шкодувала, що брала участь у створенні цього образу. На публіку ми не виносили цієї інформації, але в сім'ї знали, що ця історія була. Щоб вона ходила і прапором махала - "Це - я! "- такого не було. Тут треба запитати громадську думку - вона зараз досить сильно розділилася з цього приводу. Особливо коли сказали, що на тризуб потрібно 28 мільйонів гривень. Зараз кожен збирає гроші, донатить на Збройні сили України, щоб у нас була перевага над ворогом, а в цей час виділяються аж такі гроші... Потім, щоправда, виявилося, що гроші не виділялися і що «Запоріжсталь» давала безплатно метал для тризуба.

– А як ваша мама ставиться до монумента? Багатьох обурює, що він завдяки розташуванню здається вищим, ніж дзвіниця Лаври, хоча насправді це й не так.

- Щодо цього не можу сказати. Багато керівників, мислителів, творців, художників Києва вважають, що цей монумент на пагорбах в цьому місці не надто потрібний. Там головна – Лавра.

Ніна Миколаївна з чоловіком та одним із синів у молодості. Фото old.honchar.org.ua

«Краще б знали про її виставки»

- Історія про художницю, яка позувала для «Батьківщини-матері», зараз активно тиражується у соцмережах. Як відреагувала Ніна Миколаївна на популярність, що звалилася? Їй приємна така увага чи навпаки?

– Знаєте, мама – не публічна людина, якій дуже цікаво бути на перших шпальтах. І ось цей зайвий галас... Мама від цього, я думаю, не дуже в захваті - це по-перше. І по-друге – було б про що шуміти.

- Ну чому – історія цікава, мало хто знав про це…

- Краще б знали той факт, що мама – художниця, про виставки її картин. Вона зараз готує виставку картин. Це було б цікавіше та правильніше.

– А де буде виставка?

– Зараз готується у Польщі. Перед цим були виставки її картин у Києві, Полтаві, Німеччині.

Ніна Миколаївна Данилейко

Досьє КП

(у дівоцтві – Яценко) народилася 29 липня 1951 року у селі Гребінки Київської області. Вийшла заміж за старшого на 21 рік письменника та етнографа Володимира Данилейка з Полтави, куди згодом переїхала родина – батьки чоловіка потребували догляду. Володимир Данилейко був знайомий із поетами-шістдесятниками Василем Стусом, Василем Симоненком та Іваном Світличним.

У шлюбі з'явилося шестеро дітей: сини Світослав, Кий, Северин, Данило та дві дочки – Соломія та Маруся. У всіх – вища музична освіта.

Данило Данилейко – учасник фольклорного ансамблю «Гуляйгород», з яким співпрацює Северин Данилейко. Раніше з ансамблем працював і їхній брат Кий. Северин – співзасновник та учасник київського колективу «Хорея Козацька», в якому співала їхня сестра Маруся. Також брати та сестри Данилейка – учасники колективів Novemore, Буття, хору Гомін.

Чоловік Ніни Миколаївни Володимир Данилейко помер у 2017 році. На початку війни художниця з невістками та онуками виїхала до Польщі.

Данило Данилейко 2022 року служив у Збройних силах України. Уся сім'я допомагає армії як волонтери.

НА ЗАМІТКУ

Меч «залізної баби» вкоротили, щоби не було війни?

" Батьківщина-мати " могла виглядати зовсім по-іншому - замість щита і меча вона могла тримати дитину або чашу. Початковий варіант також передбачав покриття статуї із запорізької сталі сусальним золотом. По обидва боки водоспаду, який мав впадати в Дніпро, річку форсували б сталеві 30-метрові воїни. Після смерті скульптора та первісного автора монумента Євгена Вучетича київський скульптор Василь Бородай, якому доручили закінчити статую, відмовився від цієї задумки.

Всупереч чуткам верхня точка монумента насправді нижча за дзвони Лаври. Фото: commons.wikimedia.org

У народі статую прозвали «залізною» чи «клепаною бабою», дехто називає «Лаврентьєвною» - вона стоїть на Лаврентійському пагорбі недалеко від Лаври. До речі, цей пагорб – одне із «темних» місць Києва, це одна із трьох «чорних гір» столиці. За легендою, його уникають птахи та тварини, а поселення, які періодично там з'являлися, гинули через селі чи пожежі.

Невдоволення статуєю були і через те, що візуально меч «Батьківщини-матері» виглядає вище за дзвіницю Лаври, хоча насправді не дістає до її верхівки на 12 метрів. Кажуть, митрополит Філарет попереджав першого секретаря ЦК КПУ Володимира Щербицького: «Зброя, символ війни, не може бути вищою за хрест». Інакше нібито розпочнеться довга кривава війна. І меч укоротили. Хоча архітектори заявляють, що це зробили «для архітектурної рівноваги», а ще щоб клинок не вібрував на сильному вітрі.

ДО РЕЧІ

Галина Кальченко. Фото: wikimedia.org

Є версія, що образом «Батьківщини-матері» була скульптор Галина Кальченко – саме її обличчя зобразив Василь Бородай.

Галина Кальченко – авторка київських пам'ятників Ванді Василевській, Марії Заньковецької, Лесі Українці, Івану Котляревському, меморіального комплексу «Холм Слави» у Черкасах та інших. Вона померла у віці 49 років у 1975 році.

Втілювати в життя ухвалене ще рік тому рішення – замінити герб СРСР тризубом – розпочали 30 липня 2023 року. Усі роботи мають закінчити до Дня Незалежності.

БУДЬ В КУРСІ!

Київська «Батьківщина-мати» – найвища статуя в Європі та п'ята у світі

Монумент відкрили у 1981 році 9 травня – на рік пізніше запланованого відкриття до 35-річчя перемоги у Другій світовій війні. На відкриття приїжджав Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід Брежнєв. Монумент розташований на правому березі Дніпра на території Музею історії України у Другій світовій війні.

Автор – народний художник та скульптор Василь Бородай. Також над статуєю працювали скульптори Фрідріх Согоян і Василь Винайкін та архітектори Віктор Єлізаров, Георгій Кислий, Микола Фещенко.

Усередині статуї є два ліфти та обладнані майданчики для огляду. Один ліфт піднімається до голови статуї – у ній є люки, технічні та монтажні майданчики. Також вони є в руках – зі щитом та з мечем.

2002 року на статую почали піднімати екскурсії – до позначки 36 та 92 метри. Майже через рік стався трагічний випадок, коли з висоти 92 метри впав та розбився відвідувач. Після цього доступ до статуї тимчасово закрили.