Кремль намагається перебрати контроль над Яндексом перед президентськими виборами, — ISW

Влада Росії намагається націоналізувати пошуковий сервіс Яндекс, щоб контролювати інформаційний простір, готуючись до президентських виборів. Про це йдеться у черговому аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики вказують на те, що Кремль, ймовірно, намагається націоналізувати російського інтернет-гіганта «Яндекс», щоб посилити контроль над російським інформаційним простором у рамках підготовки до президентських виборів у Росії 2024 року.

ISW зазначає, що Яндекс, ймовірно, намагався балансувати між Кремлем і його закордонними керівними органами, але зараз, схоже, програє битву Кремлю.

Кремль, схоже, змушує Яндекс продати або дистанціюватися від міжнародних дочірніх компаній, включно із сервісом таксі Yango Israel, щоб виконати російські закони про розкриття даних, які вимагають від Яндекса надавати всі дані усіх користувачів — не лише тих, що у Росії — російській ФСБ

Російський уряд раніше оштрафував Яндекс за невиконання цього закону, попри заяви Яндекса про те, що він не може надати запитувані дані.

Російський уряд також раніше оштрафував генерального директора Яндекса Артема Савіновського за недотримання російських законів про цензуру, ймовірно намагаючись змусити Яндекс дотримуватися російських законів про цензуру не лише в Росії, але й у всьому світі, щоб підірвати його глобальну діяльність і базу користувачів.

Офіційні представники компанії раніше заявляли, що Яндекс прагне дотримуватися законів у кожній країні, де він працює, і засуджували російські зусилля щодо збору даних, стверджуючи, що вони надають дані про користувачів лише урядам користувачів у цій конкретній країні.

Деякі російські інсайдерські джерела припустили, що радник з корпоративного розвитку Яндекса Олексій Кудрін намагався перетворити Яндекс на національну приватну компанію, яку контролюватиме особистий банкір Путіна Юрій Ковальчук.

Напередодні, 10 серпня, засновник і колишній генеральний директор Яндекса Аркадій Волож вперше з часів повномасштабного вторгнення публічно засудив війну Росії проти України.

Як пише ISW, деякі російські інсайдерські джерела припустили, що заява Воложа була «білим прапором», який свідчить про те, що він погодився з тим, що Кремль, швидше за все, піде далі у своїх намаганнях формально націоналізувати компанію.

Агентство Reuters повідомило, що його джерела в Яндексі побоюються «відтоку мізків», якщо Кремль націоналізує компанію, адже багато працівників Яндекса покинули Росію після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.

Кремль, ймовірно, знає про це занепокоєння. Нещодавно заявки на купівлю Яндекса подали інвестори, пов'язані не з російськими державними установами, а з кремлівськими чиновниками. Зокрема,  можлива передача Яндекса афілійованим особам першого заступника керівника адміністрації президента Росії Сергія Кірієнка. Це свідчить про те, що Путін прагне винагородити Кірієнка за його особисту лояльність, особливо після заколоту групи "Вагнера" 24 червня, пише ISW.

Експерти припускають: ймовірно, Путін винагороджує Кірієнка, щоб ще більше забезпечити його лояльність напередодні президентських виборів 2024 року, особливо з огляду на те, що той був контактною особою Кремля у справах і виборах в окупованій Україні.

У травні 2023 року стало відомо, що підсанкційні російські олігархи Володимир Потанін і Вагіт Алєкпєров розглядають купівлю контрольного пакету акцій компанії «Яндекс» за 7–7,5 млрд доларів. 

У червні 2022 року співзасновник Яндекса Аркадій Волож потрапив до санкційних списків ЄС. В офіційному журналі ЄС він вказаний як бізнесмен, який матеріально і фінансово підтримує уряд Росії і несе відповідальність за дії або політику, що підриває територіальну цілісність, суверенітет і незалежність України.

У публікації ЄС ідеться, що Яндекс відповідальний за просування державних ЗМІ в пошуковій видачі та видалення критики Кремля, зокрема тієї, що стосується російської агресії.

В Україні санкції проти Яндексу та низки російських соцмереж були запроваджені у 2017 році. Обмеження були запроваджені строком на три роки, вони передбачали блокування сервісів Яндексу та доступу до російських соцмереж. У травні 2022 року Україна пролонгувала ці санкції. Нові санкції РНБО проти компанії «Яндекс» було запроваджено 15 квітня 2023 року.

18 червня 2023 року московський суд наклав на Яндекс штраф у розмірі двох мільйонів рублів за те, що компанія не надала ФСБ даних користувачів. Представник Яндексу пояснив, що компанія не мала наміру порушувати російське законодавство, але міжнародні санкції не дозволяли їй придбати іноземне обладнання, необхідне для дотримання закону.

Водночас у січні стало відомо, що російський пошуковий сервіс «Яндекс» блокував видачу зображень російського президента Володимира Путіна за запитами «х*йло», «бункерний дід» тощо, нацистських символів за запитом «z» та інших.