ЗСУ вже на лівому березі Дніпра, є три способи перерізати сухопутний коридор ворога. Інтерв'ю з генералом Романенком

Судячи з інформації з неофіційних джерел, українські Сили оборони успішно форсували Дніпро на кількох ділянках і могли зайняти низку плацдармів на лівому березі річки на Херсонщині. Це стало можливим за рахунок сприятливих "природних факторів". Наступ української армії триває.

Одне з наступних завдань – перерізання сухопутного коридору між Росією та окупованим Кримом та вихід на узбережжя Азовського моря. При цьому є три напрямки, на яких Сили оборони намагатимуться досягти цієї мети. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

– З'явилася інформація, яку поки що озвучив лише американський Інститут вивчення війни – про те, що українські Сили оборони, ймовірно, здійснили рейд на лівобережжя Дніпра на Херсонщині в районі Козачих Лагерів. Могло бути висаджено до 7 катерів. Їм вдалося прорвати рубежі оборони ворога та просунутися на 800 метрів. Чи вважаєте ви, що це можливо? Якщо так, то про що це свідчить? Чи це може бути новим етапом наступу української армії?

– Я гадаю, що це має місце. Фактично це черговий крок наступу. Херсонський напрямок для нас був перспективним щодо вирішення цих завдань, і саме тому, що він був для нас дуже важливим, ворог підірвав греблю Каховської ГЕС. Тому якийсь час наступ на цій ділянці фронту був неможливим.

Нині ж природні умови змінилися. В останній місяць літа ґрунт підсох. І ці природні чинники сприяють вирішенню питань наступального характеру. З точки зору оперативної, якщо не сказати стратегічної, цей напрямок теж цікавий.

Але це не новий елемент наступу, а продовження. Бо за інформацією, яка почала подаватись, у напрямку від Антонівського мосту на Олешки є лівобережний плацдарм ЗСУ. Пізніше почала з'являтись інформація щодо того, що наші з'являються на островах. Західні джерела стверджують, що наші з'явилися й у Голій Пристані.

На мій погляд, це явні ознаки того, що ситуацію було оцінено як сприятливу, і Сили оборони України роблять чергові кроки до того, щоб нарощувати плацдарми на лівому березі і, можливо, реалізовувати глибшу перспективу дій наступального характеру на цьому напрямі.

– Сьогодні озвучуються прогнози про те, що українські Сили оборони у перспективі найближчих місяців можуть вийти до Азовського моря чи Кримського перешийка. На вашу думку, яке завдання має стати пріоритетним?

– Нині не треба розставляти такі пріоритети. Рішення про пріоритетність напряму необхідно приймати там, де краще виходитиме. Як я розумію, саме так і діє Генштаб.

Подивіться, щоб відрізати сухопутний коридор ворога, ми ведемо дії на Мелітопольському та Бердянському напрямках. Третій місяць тривають тяжкі бої. Але наші Сили оборони вже подолали смугу забезпечення ворога, вийшли на першу лінію оборони противника, завдають ударів по другій. Тут ми маємо певні перспективи.

Туди перекидаються резерви. Розуміючи серйозність такого нашого підходу, ворог намагається перекинути туди свої резерви, зокрема стабілізувати ситуацію в районі Роботино, посилити позиції на Мелітопольському та Бердянському напрямах. Наші Сили оборони вміло переходять від наступальних до оборонних дій, контратакують тощо. Можна додати і Херсонський напрямок, бо це розтягує війська противника, його резерви, а їх не так багато.

Таким чином, необхідно діяти на трьох напрямках – Мелітопольський, Бердянський, Херсонський. Там, де будуть кращі перспективи та можливості, і коли надійдуть нові ресурси, які вже узгоджені з нашими союзниками – з бронетехніки, снарядів, машин розмінування – діяти як мінімум на двох напрямках. Подивитися, де виходитиме краще, і ввести туди спочатку оперативні резерви, а потім, можливо, і стратегічні.

– Питання щодо дронів. Ми бачимо, наскільки серйозно сьогодні РФ нарощує їхнє виробництво. Водночас секретар РНБО Олексій Данилов заявив, що Україна має спеціальну програму з виробництва дронів, у тому числі морських, і цією програмою можна пишатися. За вашими оцінками, чи може в цій "війні дронів" Україна отримати серйозну перевагу вже найближчими місяцями?

– Серйозної переваги поки що очікувати не можна, але нарощувати зусилля необхідно. За загальною кількістю дронів росіяни нас наздогнали і обігнали – у них десятки тисяч дронів, особливо "Ланцетів" та інших. Розуміючи, що так не повинно бути, уряд виділив 50 мільярдів на дрони.

Військова світова наука показує, що в майбутньому питома вага дронів, які діють у повітрі, на землі, на воді та під водою зростатиме. І ми бачимо це за своєю війною, і тому нарощуємо такі зусилля.

Але Росія – велика ресурсна держава, наздогнати та обігнати її – це неправильний підхід. Думаю, нам потрібно боротися за якість. Наші дрони повинні бути кращими, більш стійкими до впливів засобів радіоелектронної боротьби противника. Крім того, нам необхідно розвивати пристрої, які пригнічують ворожі дрони.

Ми вже маємо деякі напрацювання, і союзники допомагають нам у цьому. Питання лише в тому, як поставити це на потік і якнайшвидше надати нашим Збройним Силам. Така перспектива є, цим займаються.

Щодо морських дронів, то ми вже увійшли до військової світової історії, коли успішно атакували пару кораблів Росії на військово-морській базі в Севастополі, яка нібито була абсолютно захищена. Дуже вдало було завдано ударів як по кораблю, так і по танкеру в порту Новоросійська.

Поруч із Новоросійськом у морі є вразливий російський нафтовий хаб, через який проходять великі обороти нафти (див. карту). Тобто, якщо активно завдавати ударів з повітря і по морю по цих об'єктах, то Росія там більше втратить, ніж придбає за рахунок виходу із зернової угоди.

Тому на переговорах щодо зернової угоди нам необхідно підвищувати ставки, оскільки ми маємо можливість суттєво ускладнити Росії експорт нафти за рахунок цих дронів.

До речі, ці дрони вже показували на виставці в Туреччині, демонстрували їх світовим ЗМІ. Це дуже ефективний проєкт.

Йде протистояння, йде боротьба. Потрібно використовувати слабкість захисту ворога для того, щоб показати, що ми впливатимемо на їхню морську політику південних портів, які для них по грошах значущі більше, ніж для нас зерновий коридор.

– Ми бачимо успішні атаки дронів у Москві. Якщо брати столицю країни-агресора Росії, які об'єкти були б найпріоритетнішими для атак?

– У принципі, будь-які, до яких ми дістаємо з огляду на рівень розвитку наших повітряних дронів. Але насамперед це військові об'єкти. Міністерство оборони Росії, розвідка, підприємства із випуску військової продукції. Причому якщо ці об'єкти розташовані поблизу, наприклад, аеропортів, то в результаті атак їх закривають. Це мають відчувати і самі об'єкти атак, і громадяни Росії. Дуже важливо, щоб таким чином здійснювався і морально-психологічний тиск на "глибинний народ".

Але насамперед для нас, звичайно, важливі військові об'єкти. Війна є війною, і противник повинен відчувати закон бумеранга в дії.