Вірменія звернулася до ООН з проханням провести екстрене засідання Радбезу щодо Карабаху

Про це повідомляє МЗС Вірменії.

"Гострий дефіцит товарів першої необхідності, включно з продовольством, ліками та паливом, загострився після 15 червня 2023 року, коли Азербайджан повністю заблокував Лачинський коридор – єдину дорогу, що з’єднує Нагірний Карабах з Вірменією та зовнішнім світом – заборонивши будь-який доступ до Нагірного Карабаху, навіть гуманітарний. Навмисне перешкоджання постачанню природного газу та електроенергії в Нагірний Карабах з боку Азербайджану завдало шкоди повсякденному життю людей", - наголосив постійний представник Вірменії при ООН Мгер Маргарян у листі на ім'я голови Ради Безпеки ООН.

Читайте також: Територією Карабаху Росія намагається розрахуватись з Азербайджаном за обхід санкцій, - голова Європейської партії Вірменії Хзмалян

Також за його словами, дії Азербайджану є грубим порушенням не лише Тристоронньої заяви від 9 листопада 2020 року, а й міжнародного гуманітарного права та є прямим порушенням наказів Міжнародного суду ООН від 22 лютого та 6 липня 2023 року, згідно з якими Азербайджан повинен "вжити всіх заходів для забезпечення безперешкодного руху людей, транспортних засобів та вантажів по Лачинському коридору в обох напрямках".

Конфлікт щодо Нагірного Карабаху

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірно-Карабахською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії. З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди.

14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів.

22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини.

Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірно-Карабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США.

29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати.

5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду.