"Він пішов на дно, а Росія разом з нею": підводний човен "Курськ" потонув 23 роки тому

Під час цієї трагедії загинули всі 118 членів екіпажу, що перебували на судні. Ця подія також стала поворотною у політичному житті Владіміра Путіна й змінила курс Росії на обмеження свободи слова. Що відомо про трагедію з "Курськом", як зараз згадують цю трагічну подію – розбирався 24 Канал.

Що відомо про трагедію з "Курськом"

Журналісти BBC зазначили, що того дня підводний човен "Курськ" проходив навчання з ракетами "Граніт" та практичними торпедами разом з атомним ракетним крейсером "Петро Великий" і авіаносцем "Адмірал Кузнєцов". Спочатку субмарина відстрілялася боєприпасами й готувалася здійснити новий пуск, але під час підготовки торпедної атаки сталася катастрофа.

Російська субмарина "Курськ" / Фото з соцмереж

За даними слідства, об 11 годині 28 хвилин за московським часом в четвертому торпедному апараті "Курська" вибухнула практична торпеда 6576-А. Потім підводний човен різко опустився на глибину 108 метрів, і вже там стався другий вибух, який знищив всю носову частину субмарини.

Також стало відомо, що більшість членів екіпажу в відсіках з першого по третій загинули одразу або протягом лічених хвилин. Ті 23 особи, що вижили, зібралися в дев'ятому відсіку.

Екіпаж судна за лічені дні до відправлення "Курська" / Фото з соцмереж

Серед тих, хто вижив, був і капітан-лейтенант Дмитро Колесников, який помираючи залишив записку. У ній він зізнається в любові дружині, пише про те, що шансів немає, і закликає не впадати у відчай.

Пошукова операція почалася о 23 годині 30 хвилин 12 серпня, а близько 3 години 20 хвилин наступного дня субмарину "намацав" на дні ехолотом "Петро Великий". Перший рятувальний корабель прибув на місце аварії о 10 ранку 13 серпня.

Росія також вела перемовини з Великою Британією і Норвегією, які запропонували допомогу в порятунку екіпажу. Однак розпочати роботу норвезькі водолази змогли тільки 20 серпня, через вісім днів після аварії.

Вже 21 серпня 2000 року рятувальники змогли відкрити люк цього підводного човна. Живих людей усередині не було.

Знаменита реакція Путіна на трагедію

Перебіг рятувальної операції й поведінка російської влади загалом, зокрема, президента Владіміра Путіна, викликали критику в його країні. Варто зауважити, що він лише 5 місяців очолював Росію, тому "Курськ" для нього став фактично першим серйозним випробуванням на посаді.

Під час катастрофи російський диктатор перебував у відпустці. Він не перервав її одразу після того, як йому доповіли про аварію. Натомість він повернувся з Сочі через п'ять днів після катастрофи.

Надалі, за словами критиків, він не виявляв якихось емоцій у зв'язку з загибеллю 118 осіб. Але найбільше його критикували за слова в інтерв'ю ведучому CNN Ларрі Кінгу.

На питання, що сталося з субмариною "Курськ", Путін відповів, що "вона потонула" і ледь помітно посміхнувся.

Путін відповів на питання щодо субмарини "Курськ" / Відео з ютуб-каналу Сергія Панченка

Як тривала кримінальна справа по "Курську"

Кримінальну справу про загибель "Курська" порушила головна військова прокуратура за статтею "Порушення правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту". Розслідування аварії тривало 2 роки.

Генеральний прокурор Володимир Устінов в лютому 2002 року сказав, що під час розслідування виявили серйозні порушення з боку командування Північного флоту й екіпажу загиблої субмарини.

У серпні 2002 року справу закрили за відсутністю складу злочину без висунення звинувачень. Устінов тоді сказав, що допущені порушення в організації проведення навчань і пошуково-рятувальної операції, не перебувають "у причинному зв'язку із загибеллю "Курська", що виключає притягнення когось до кримінальної відповідальності".

Слідство, як розповів у 2002 році Володимир Устінов, виявило багато порушень, допущених і на самому підводному човні. Так, основною причиною загибелі "Курська" став виробничий дефект торпеди 65-76 ПВ "Кит", термін якої якраз завершився у 2000 році.

Росіяни вигадали, що "Курськ" потонув через човен НАТО

Журналісти BBC також згадали слова колишнього командувача Північного флоту Росії адмірала В'ячеслава Попова, якого звільнили під час розслідування аварії. Одразу після цієї надзвичайної події він наполягав, що російський підводний човен нібито затонув від зіткнення з субмариною НАТО.

Ба більше, Попов стверджує, що знає навіть назву іноземної субмарини. Але не може опублікувати докази, які б підтверджували його слова.

Я з імовірністю 90% знаю її найменування, але для того, щоб публічно називати, необхідно мати докази та викласти їх. Я їх викласти не можу. Підводний човен НАТО. І він був там, у районі, де він зіткнувся з "Курськом",
– сказав він.

Він також казав, що підводний човен, що зіткнувся з "Курськом", стежив за російською субмариною, а згодом підійшов до неї надто близько. Попов також не виключає, що маневр "Курська" міг призвести до втрати контакту з сушею.

Водночас у Кремлі відмовилися коментувати слова Попова. Прессекретар Путіна Дмітрій Пєсков наголосив, що остаточні висновки зробило російське слідство, тому інші гіпотези не варто коментувати.

Як згадують про трагедію човна у Росії

Згадали про трагедію підводного човна в тимчасово окупованому українському Севастополі. Зокрема, так званий "глава" міста Міхаіл Развожаев виклав у себе в каналі пост, де згадав про аварію на цьому водному транспорті.

Водночас у самій Росії намагаються всіляко приховати історію з цією субмариною. Російські ЗМІ повідомляють, що влада Воронежа зафарбувала графіті, присвячене трагедії на підводному човні "Курськ".

Графіті з субмариною "Курськ" у Воронежі / Фото російських ЗМІ

В адміністрації міста повідомили, що графіті стало "мати неестетичний вигляд". Тому його зафарбували, а натомість з'явиться інша робота, оголошено конкурс на вибір художника. Новий стріт-арт буде на тему "Сенси та образи нового світу".