Китай може не отримати газ із Росії. Туркменістан вставив палки в колеса

Плани Кремля створити «газовий союз» у Середній Азії, щоб качати більше газу до Китаю, зустріли опір із боку Туркменістану – найбільшого постачальника трубопровідного газу до КНР. Про це пише The Moscow Times.

Туркменістан не планує підключати Росію до трубопроводу, яким газ поставляється в КНР, заявив МЗС країни. Твердження Москви про розширення «газового союзу», до якого Кремль запросив Казахстан та Узбекистан, викликають питання і безпосередньо торкаються інтересів Туркменістану, наголошується в релізі міністерства.

Туркменістан, Казахстан та Узбекистан вже разом постачають КНР газ – трубопроводом, який збудували державний «Туркменгаз» та китайська CNPC. З 55 млрд кубометрів на рік на туркменський газ припадає 40 млрд кубів, а залишок постачають Узбекистан та Казахстан.

«До існуючої схеми розподілу обсягів газу, що поставляється до Китаю, плани щодо розширення складу учасників проекту газопроводу «Туркменістан – Китай» не входять», – наголошує МЗС. Відомство додає, що будь-які зміни у схемах та обсягах поставок мають бути узгоджені з Ашхабадом, але таких переговорів не проводилося. 

План Росії полягав у тому, щоб постачати більше газу до Казахстану та Узбекистану, а зайві обсяги, що виникають у цих країнах, відправити до КНР.

Китайський ринок відчайдушно потрібен «Газпрому», який минулого року продав за кордон мінімальний обсяг газу з останніх років СРСР (100 млрд кубометрів), а цього, згідно з прогнозом Держради РФ, експортує ще вдвічі менше. 50 млрд кубометрів річного експорту стануть для Росії антирекордом з часів Леоніда Брежнєва. Після відключення газу європейським країнам у другому півріччі 2022 року «Газпром» отримав 1,3 трлн.

Цього року Китай закупить 22 млрд кубометрів російського газу – у 7 разів менше, ніж до війни імпортував Євросоюз. Спроба домовитися про збільшення постачання до 100 млрд кубів на рік та будівництво газпроводу «Сила Сибіру-2» результату не принесла. На переговорах у Москві з Володимиром Путіним у березні голова КНР Сі Цзіньпін не затвердив довгоочікуваного газового контракту, який, як стверджував російський президент, практично узгоджений.

Через два місяці Пекін дав добро на будівництво нового газопроводу із Туркменії. Хоча туркменський газ коштує Китаю на 30% дорожче за російський, а переговори про знижку з Ашхабадом не принесли результату, Китай затвердив проект Лінія D, за яким із Туркменістану імпортуватиметься 30 млрд кубометрів щорічно.

У 2022 році за трьома діючими трубопроводами Китай імпортував з Туркменії 35 млрд кубометрів газу, заплативши за нього $10,3 млрд. Російські поставки по запущеному в 2019 році «Силі Сибіру» склали 16 млрд кубів, а їхня вартість виявилася в 2,5 рази нижчою – близько $4 млрд.

Прагнучи збільшити продажі природного газу до Китаю, щоб компенсувати втрату європейського ринку, Росія веде переговори з Пекіном про будівництво другого газопроводу «Сила Сибіру-2» з річною потужністю 50 млрд кубометрів.

Натомість, як зазначало видання, Китай прагне зміцнити зв’язки з Центральною Азією в рамках своєї ініціативи «Пояс і шлях». Хоча туркменський газ коштує Пекіну на 30% дорожче за російський, а переговори про знижку не принесли результату, китайські урядовці дали «зелене світло» проєкту Лінія D, за яким із Туркменістану імпортуватиметься 30 млрд кубометрів палива щорічно.

Зазначається, що Китай врешті-решт може укласти обидві угоди, щоб задовольнити свої величезні довгострокові потреби в газі, але надає перевагу Туркменістану, оскільки давно розглядає Центральну Азію, як кордон для розширення торгівлі, безпеки енергії та підтримки стабільності в регіоні.

Зазначимо, що після вторгнення РФ в Україну економічні зв'язки між Росією та Центральною Азією ослабли. Тому країни шукають нові альтернативні ринки, серед яких може бути Китай. Для Пекіна країни Центральної Азії є ключовими потенційними союзниками, особливо на міжнародних майданчиках. Також серед пріоритетів – економічні зв'язки. Зокрема, мова йде про залізниці, трубопроводи та транспортні шляхи до Європи.