Допливли у затопленому човні: команда довела, що ми незламні і нескорені

Українські веслувальники на змаганнях з греблі на човнах «Дракон» в Таїланді зробили неймовірне. На останньому відрізку дистанції їхній човен почав тонути, та це спортсменів не зупинило. Навіть занурившись більш ніж по груди у воду, продовжували гребти та йшли до фінішу.

Здавалося б, можна було завершити виступ, адже немає нічого в цьому такого, чого можна було б соромитись. Та українські гребці вирішили зробити все можливе, щоб фінішувати. І навіть за таких умов вони змогли зайняти шосте місце в запливі серед дев’яти команд-учасниць. Українські веслувальники боролися до самого кінця і змусили всю водну арену аплодувати їм стоячи.  

KP.UA поспілкувалась зі стерновим (очільником судна) національної збірної команди України з веслування на човнах «Дракон» Сергієм Ханчевським.

Один такий човен з веслувальниками важить майже дві тонни

- Пане Сергію, як взагалі трапилось, що човен почав тонути під час проходження дистанції?

- Дуже багато факторів, які впливають на таку ситуацію. По-перше, має значення конструкція човнів, вони хоч і сертифіковані під стандарти Міжнародної федерації Dragon Boat, але різні. Ми йшли дистанцію на дві тисячі метрів. Вона складається з трьох поворотів і чотирьох прямих. Перша пряма у нас після старту була проти вітру. Вітер був дуже потужний. По-друге, наша команда стартувала четвертою, перед нами ще йшли три екіпажі. А один такий човен з веслувальниками важить майже дві тонни, і це створює доволі потужну хвилю, яка заважає човнам, що стартують позаду. Тож сильний вітер, човни попереду, хвиля – це дало такі наслідки.

- Як  члени команди між собою вирішили не панікувати й далі гребти до фінішу?

- Коли на останній прямій, за 200 метрів до фінішу, наш човен вже повністю пішов під воду, ми всі залишились у човні. Тобто ми набрали воду, але жоден весляр не покинув човен. Судді хотіли надати допомогу, від якої ми відмовилися. Бо якби вони почали допомагати, ми б не завершили цю дистанцію. Рішення було прийнято колегіально. Хлопці вирішили, що ми будемо веслувати до фінішу, поки човен не пішов на дно. Завдяки структурі човна і його бакам плавучості, в яких є повітря, ми повністю не пішли під воду, тому змогли завершити ці перегони.

Команда довела, що ми незламні й нескорені

- Як публіка та організатори турніру, а також суперники відреагували на такий ривок наших спортсменів до фінішу?

- Це було щось неймовірне, коли три тисячі учасників скандують «Ukraine, Ukraine» і підтримують твою команду, підтримують твою країну, бажають тобі успіху і бажають дійти до фінішу. Це дійсно щось неймовірне. Ми дякуємо всім, хто нас підтримував. Після фінішу всі судді вийшли й теж аплодували нам. Весь водний стадіон також стоячи аплодував нам.

- В  якому настрої перебуває наша команда після такого яскравого і незвичайного виступу?

- Після цих перегонів вся наша команда довела, що ми незламні й нескорені, що ми завжди дійдемо до своєї мети та до своєї цілі. Слава Україні! Також хотілось би, по-перше, подякувати всім нашим хлопцям і дівчатам з ЗСУ за те, що вони боронять нашу рідну батьківщину. Завдяки їм ми зараз знаходимось тут, на чемпіонаті світу у Таїланді.

В тему

Команда юніорів віком до 18 років на цьому турнірі здобула 6 комплектів нагород: «срібло» у класі Д-12 по змішаній програмі на 2000 метрів і «бронза» у класі Д-12 у відкритому класі на 2000 метрів; а також в класах Д-12, змішана програма на 500 метрів; Д-12, змішана програма на 200 метрів; Д-12, відкритий клас, 200 метрів; Д-12, відкритий клас, 500 метрів.