Європейське Енергетичне Співтовариство призначило головою свого українського офісу ставленика Фірташа

Про це пише портал Антикор.

На початку серпня Енергетичне Співтовариство призначило екс міністра енергетики України Олексія Оржеля головою Офісу Energy Community в Україні. Це дуже вагома посада, оскільки зараз через Співтовариство в Україну йде потік з мільйонів доларів на відновлення енергосистеми, що постраждала від війни.

Саме з цієї точки зору вибір на користь Оржеля щонайменше дивний. Адже якби Енергетичне Співтовариство бодай поверхнево перевірило його біографію, то одразу б побачило зв’язки з проросійським олігархом Дмитром Фірташем та відкрите лобіювання імпорту електроенергії з росії та білорусі у недалекому минулому.

Оржель та захист російського імпорту

І ось в цей час до України повним ходом здійснювався імпорт російської електроенергії. Це “топило” вітчизняну генерацію та добряче виручало кремлівську. Імпорт було відкрито дещо раніше – у листопаді 2019 року завдяки скандальній поправці, яку втемну протягув наближений до олігарха Ігоря Коломойського голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус.

Що ж робив у цей період міністр енергетики Олексій Оржель, якою була його позиція? А він підтримував імпорт!

“Загалом імпорт грає на зниження ціни”, – виправдовував імпорт путінських мегаватів пан Оржель.

При цьому він не згадував, що імпорт з росії, який до цього не вівся чотири роки, було відновлено для того, щоб забезпечити дешевою російською електроенергією феросплавні заводи Ігоря Коломойського.

Тобто, в умовах, коли нашій енергетиці катастрофічно не вистачало споживачів, Оржель підтримував державу-агресора. При цьому тодішний пан міністр відверто дивувався, що “російський та білоруський брати” чомусь відмовлялися купувати українську електрику.

“Ми активно дискутуємо з білоруською стороною, менш активно з російською, щодо постачання нашої електроенергії. У нічні години, коли «Енергоатом» готовий продавати електрику, у нас на неї досить низька ціна, ми можемо бути більш ніж конкурентноздатними на тих ринках. Але є відмова. Це несправедливо: якщо ви нам хочете продавати, то ми також можемо вам експортувати, і не треба закривати ваш ринок, давайте працювати на паритетних умовах”, – розводив руками Оржель.

Нагадаємо також, що відкриття імпорту електроенергії з росії та білорусі загрожувало і майбутній синхронізації енергосистем України та Європи. Адже якби українські компанії підписали довгострокові контракти на постачання російської та білоруської електрики, тоді б у них була можливість судового оскарження відключення від енергосистем РБ і РФ, і вимагання компенсації.

Оржель та друзі Фірташа

Ще більш очевидним є зв’язок Олексія Оржеля та підсанційного олігарха-втікача Дмитра Фірташа. Вони пов’язані через одіозного підприємця Ігоря Тинного.

Впродовж багатьох років Оржель очолював Українську асоціацію відновлюваної енергетики (УАВЕ), одним із засновників якої є Ігор Тинний. Фактично, на цій посаді він лобіював інтереси “зеленки”, починаючи з часів Януковича.

“Власник” УАВЕ Ігор Тинний – фігура вкрай цікава. На перший погляд це прогресивний підприємець, що розвиває зелену енергетику, а кожен свій проект робить із користю для суспільства. Але це лише не перший погляд.

Журналісти, які детально вивчали цього “філантропа”, писали, що “навіть побіжне ознайомлення з біографією Тинного дає розуміння, що за ним може стояти серйозна бізнес-імперія. Там змішалися інтереси сім'ї Льовочкіних (Сергія і Юлії), протеже олігарха Фірташа Івана Фурсіна і, власне, самого Дмитра Фірташа. Для Тинного, мабуть, дуже важливо використовувати зв'язки з топ-чиновниками. Принаймні, це в нього успішно виходило в часи Януковича”.

Таким корисним чиновником для Ігоря Тинного та його партнерів і був Олексій Оржель. А невдовзі після призначення Оржеля у Міненерго і самого Тинного почали називати “тіньовим міністром”.

Більше того – народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк стверджувала, що усі співбесіди Олексія Оржеля проводить Ігор Тинний.

"Саме Тинний за дорученням Оржеля затверджує претендентів на Агентства, які входять до сфери управління Мінекоенерго. Співбесіди проходять в столичних ресторанах, які теж перебувають у власності Тинного… Діти задихаються від смогу, викидів заводу "Енергія". Все це призводить до обструктивних бронхітів, аденоїдитів… Спільнота вже кілька місяців б'є в набат щодо порушення всіх екологічних норм. А міністр мовчить, зате його бізнес-партнер займається призначеннями в найбільш ключові агентства", – обурювалася Василевська-Смаглюк.

Але сам Ігор Тинний і не приховував свого впливу на свого маріонеткового міністра Оржеля. Так, в одному з інтерв’ю він розповідав, як нібито на прохання Оржеля “фільтрував” кандидатів при прийомі на роботу до Міненерго. Цю роботу Тинний іронічно назвав “специфічною допомогою”.

“Він [Оржель, – ред.] шукав кадри, йому треба було швидко заповнити сотні вакансій. Він звернувся за специфічною допомогою: йому приносили величезні стоси резюме від депутатів Верховної Ради та Офісу президента, і він попросив мене та інших колег збирати про цих людей інформацію, щоб не помилитися. … У мене було кілька епізодів, де я зустрічався з людьми і розмовляв із ними щоразу дуже коректно”, – розповів Ігор Тинний.

Як приклад такої “допомоги” Тинний навів такий приклад: “Приходить людина, каже: я фахівець, наприклад, у лісовій індустрії. А коли уточнюєш, виявляється, що вона працює на таку людину, яка є найбільшим експортером або заготівельником деревини. Це може змінити ставлення до кандидата”.

Зазвичай такою роботою займаються рекрутингові агенції, які рівновіддалені від усіх “занадто зацікавлених” сторін. Але чи такою кришталевою є біографія Ігоря Тинного? Аж ніяк!

Тинний у 2023 році як ні в чому не бувало веде бізнес із Юлією Льовочкіною – колишньою нардепкою від ОПЗЖ та сестрою екс керівника Адміністрації президента Януковича Сергія Льовочкіна. Разом вони володіють кількома малими ГЕС на річках Закарпаття.

А ще Тинний напряму пов’язаний з проросійським підсанкційним олігархом Дмитром Фірташем. Так, у компанії “Енергія Карпат”, якою володіють Льовочкіна та Тинний, є ще один засновник – офшор МІЗОНІО ХОЛДІНГС ЛІМІТЕД (MIZONIO HOLDINGS LIMITED). Його директоркою вказана Marianna Papua (Μαριαννα Παπουη). І вона ж є директором у OSTCHEM INTERNATIONAL LIMITED – це один з кіпрських офшорів, які обслуговують Group DF Дмитра Фірташа.

І хоча на публіку пан Тинний розповідає, що у нього з Фірташем просто “кілька разів були консалтингові стосунки”, їхнє партнерство – це не якісь поверхневі епізоди.

“Перша угода, на якій я з ним познайомився, стосувалася, на мою думку, будівництва бізнес-центру "Парус" (33-поверховий хмарочос у центрі Києва, – ред.). Мою компанію за рекомендацією Івана Фурсіна залучили супроводжувати цю угоду”, – розповідав Тинний.

Погодьтеся, “чужих” до таких угод олігархи не допускають. Олігархи працюють з перевіреними людьми, яким довіряють, партнерство з якими триває впродовж багатьох років. І наявність фірташівської офшорки у засновниках компанії Тинного – доказ цього.

Аналогічна ситуація у Тинного з Олексієм Оржелем. Попри заяви Тинного про непорозуміння, що виникли у нього з Оржелем у період, коли той очолював Міненерго, надовго з поля зору вони один одного не випускали. І вже навесні 2023 року Оржель знову очолив «Українську асоціацію відновлюваної енергетики» Тинного.

Така кадрова політика Тинного цілком зрозуміла. Для нього Оржель, якого кар’єрно “вирощували” понад десять років, занадто цінний, щоб ним розмінюватися.

І, як ми бачимо, це ставка зіграла – з УАВЕ Оржель доріс до крісла міністра енергетики України, а тепер і до посади голови Офісу Energy Community в Україні.

З таким кар’єрним злетом можна хіба що привітати – передусім Дмитра Фірташа, у якого з’явився лобіст аж на рівні ЄС. Тепер у проросійського олігарха з’явилась можливість впливати на те, як і кому буде розподілятися іноземна допомога, що йде на відновлення української енергетики. А це – сотні мільйони доларів.

Шановному Енергетичному Співтовариству варто уважно перевіряти своїх представників, та, поки не пізно, переглянути своє рішення на користь якогось іншого кандидата, який не зганьбив свою репутацію лобізмом інтересів Кремля та співпрацею з прокремлівськими олігархами.