Визнання трьох офіцерів-дезертирів окупаційної армії Росії про війну проти України — 25 цитат

Російське видання Важные истории поговорило із трьома офіцерами окупаційної армії ЗС РФ, які після участі у війні проти України втекли з країни. За російськими законами, дезертирам загрожує до 15 років в'язниці. Вони розповіли, як почалося для них повномасштабне вторгнення і чому з армії РФ практично неможливо звільнитися.

За словами окупантів, багато хто, потрапивши на фронт, воює не за ідеї "російського світу" і навіть не за гроші (хоча це багатьом "зручно" – їхати вбивати за гроші, відзначили вони), а "щоб зберегти своє життя".

Росіяни розповіли, що з України російському військовому "можна виїхати або двохсотим, або трьохсотим", і тому "ми стріляли один по одному", "почалися думки, що простіше померти".

Нижче – цитати різних окупантів:

→ Після новорічних свят 2022-го нам сказали, що ми всі їдемо у відрядження на навчання до Криму. Командир частини зібрав нас на плацу і сказав, що ніхто не їде воювати, а їдемо на такі ж навчання, як проводилося пів року тому. Деякі повірили, що реально їдемо на навчання, інші запідозрили, але ніхто не думав, що почнеться повномасштабна війна.

→ На початку лютого ми вирушили до Криму. Я зрозумів, що це не навчання, ближче до 15–16 лютого, коли почали приходити б/р, які дозволяють рух гусеничної техніки асфальтованою дорогою. Тоді я зрозумів, що планується щось серйозне.

→ Але ніхто не вірив, що буде щось серйозне. Ми всі виїжджали на кордон з Україною у форматі навчань. 10 лютого приїхав командувач нашої армії, сказав, що не варто переживати, війни не буде — просто гра м'язами, маневри вздовж кордону. Ми заспокоїлися. Щобільше, я гадав, що Путін — злодій, але не фанатик. Він би міг спокійно сидіти далі, красти до кінця свого життя, і всі були б задоволені — у нас же такий соціальний договір з владою. Але все перевернулося за кілька днів.

→ Зрозуміли, що все буде по-серйозному, коли перед маршем зібрали всі бригади. Агітували, але [говорили] не про нацистів, а про наказ головнокомандувача. Я згадую фрази, які потім у нас стали жартівливими: "Переживати не варто, все закінчиться за три дні. Дехто з вас навіть не зрозуміє, що сталося".

→ 23 лютого нас кинули ближче до кордону. Надійшов наказ заправити всі машини. Видали боєприпаси, зброю та по два магазини. І ось 24-го ми перетнули кордон розбитої КПП. На першій зупинці я підійшов до начальника, запитав: Ми напали на Україну? Що відбувається?" На що відповідь: "Почекайте 10 днів, ми постоїмо трохи і поїдемо назад додому. Усі зароблять собі "ветеранки", отримають виплати". Невдоволення ніхто не виявляв. Настрій був "сиди, мовчи".

→ 24 лютого я зустрів жахливо. На той час я дописував диплом і через кілька місяців повинен був стати військовим. Я їхав на роботу і дізнався, що почалася війна. Жах, паніка. Що буде далі? Що робити? Але борг перед Міноборони був величезний, я не міг повісити його на себе. А батьки казали: "Послужи трохи, там подивишся".

→ Ми зрозуміли, що перетнули кордон, коли почали траплятися таблички українською. Відразу спитати неможливо — ви ж рухаєтеся в колоні, їдуть БТР, інша техніка. В армії так відбувається: є наказ – виконуй, а потім обговорюй. Тебе до цього роками готують.

→ Було досить багато втрат через те, що люди просто заблукали по дорозі, не доїхали з пункту А до пункту Б.

→ Чим ближче до Києва, тим ворожішими були місцеві. На прикордонних територіях люди жили своїм життям, війна не відчувалася: ми наче в Україні, а нічого не відбувалося. Але що далі, то гірше. І що довше йшла війна, то гірше ставало.

→ Коли були під Києвом, не було певної лінії зіткнення сторін, просто ломилися колонами на столицю, а ці колони розстрілювали. Були партизани з місцевих, з кожним днем вони мали все більше сучасної зброї. Тому причина, чому пішли з-під Києва: стало неможливо там перебувати, опинилися б в оточенні. Коли ми йшли з-під Києва, зазнавали великих втрат.

→ У Сирії, порівняно з Україною, дитячий табір. Російське озброєння критично поступається західним зразкам.

→ Десь наприкінці квітня у мене з'явився інтернет, я побачив Бучу, почитав, що пишуть у Twitter... Я розумів, що до нас не дуже добре ставляться, але такого не очікував.

Читайте думку: Протести в Росії почнуться з армії

→ Були випадки розстрілу без суду. Були люди, які погоджувалися стати катами. Причому їх ніхто ніколи не покарає. Вони загинули: я знаю, хто був катом [із моєї бригади], і він загинув. У командування була дилема: у принципі могли полонених не вбивати, але подіти їх не було куди. Ми не могли відвозити їх до Росії, а влаштовувати якісь місця для їхнього утримання ніхто не хотів. Тож їх розстрілювали.

→ Був випадок: машина врізалася в БТР, постраждала людина, яка їхала в легковику. Ми почали надавати йому допомогу. Старший каже: "Добивайте". Усі відмовилися. Залишили його поруч, щоб місцеві забрали.

→ У лютому 2023-го почали набирати офіцерів для відправки на війну. Я поговорив із тими, хто повернувся з України, вони сказали, що були гарматним м'ясом. Спершу шукали прапорщиків та контрактників, які погодяться стати офіцерами з урахуванням того, що їх відправлять на війну. Їх викликали на бесіди, умовляли, але дурнів не знайшлося.

→ У провінції не так багато способів заробити. Для регіону в Росії 40 000 рублів – велика зарплата. Якщо ти не маєш освіти, якщо в тебе не працює мозок, то армія — це порятунок. Я й вирішив, що варіант непоганий. Годують, поять, одягають.

Читайте колонку глави МО: Нам потрібні дрони. Але Міноборони – це про зрілі технології

→ Юристи порадили писати рапорт про відмову від відрядження. Ми чудово розуміли, що цей рапорт ні на що не вплине, як усі попередні. Але я спробував. Командир намалював великий статевий орган на цьому рапорті.

→ Якщо вас відправляють на фронт, треба діяти рішуче і швидко, бо що далі, то менше шансів залишитися живим чи хоча б цілим. Є організації, які допомагають [російським військовозобов'язаним] вибратися, вони допоможуть фінансово та зорієнтують.

→ У мене був лише внутрішній російський паспорт, тобто бігти я міг до Вірменії та Казахстану. Родичі не підтримали. Сказали, що зрадник, що, якщо треба буде, вони самі візьмуть зброю, підуть воювати.

→ Було багато мобілізованих, які не хотіли воювати, але їх практично одразу відправляли [на фронт]. Усі тягли час, але врешті-решт усіх забрали. Одразу сказали, що за станом здоров'я ніхто не звільнить.

→ Багато офіцерів ставляться до армії так собі. Вони, звісно, люди провладних поглядів. Але була б можливість звільнитися без наслідків, вони б це зробили. Якщо починаєш звільнятись, але в тебе не вийшло, ти "влип". Все проти тебе: позбавляють премій, штовхають у нікому не потрібні справи. Чи не дають життя. Більшість людей не готові піти на такі жертви, їм легше відслужити.

→ Чому ми не могли збунтуватися, якщо було багато незгодних? Язиком ляпати всі можуть, а перейти до реальних дій... В армії не ідейні люди. Їм платять гроші за вбивства, за те, щоби виконували накази. Ось у умовного майора вже 10–12 років вислуги, у нього військова іпотека, у житті все добре, йому не треба щось міняти. Ця людина вже корінням приросла до армійської системи, вона вже частина корабля.

→ Те, що відбувається зараз, — це терористичний акт. Просто Путін зі своїми дружками-бандитами вирішив приватизувати Україну.

→ У нас плюють на ветеранів Великої Вітчизняної війни. За яких умов вони живуть? А ветерани Чечні та Афгану? Що буде із ветеранами війни в Україні? І так усім зрозуміло.

→ Тим, хто хоче підписати контракт із російською армією, хочу сказати: у жодному разі не робіть цього. Це загрожує вашому життю, здоров'ю та свободі. Це не ваша війна.

→ Навіть якщо режим зміниться, не надто хочу повертатися до Росії. Режим зміниться, але буде божевільний стрибок злочинності, неконтрольований потік зброї, велика кількість бідних, безліч тих, хто повернувся з війни, до яких нікому немає діла. І події 90-х здадуться квіточками.

• Вночі 15 серпня 2023 року був наймасштабніший за війну російський ракетний удар на заході України: прильоти у Львові, Луцьку та інших місцях. РФ атакувала Україну "Калібрамі", Х-22, Х-101 та С-300.
• Історія Булата: що на вас чекає, якщо отримаєте поранення на війні. Розбір від LIGA.net.