Собор УПЦ МП у Каневі хочуть передати державі – там відспівували Шевченка

Собор хочуть повернути Міністерству культури та інформаційної політики України. Адже його свого часу передали УПЦ МП, всупереч вимогам закону.

Мінкульт хоче забрати Успенський собор в УПЦ МП

Черкаська обласна прокуратура пояснила, що постанова Ради Міністрів УРСР визнала собор 12 століття (1144 року) пам'яткою археології республіканського значення. Далі він довгий час перебував під особливою охороною держави.

Вже 3 вересня 2009 року Успенський собор Кабмін постановою заніс до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як пам'ятку археології національного значення. Саме тому собор як пам'ятка археології не міг перебувати в іншій власності, крім державної.

Проте всупереч вимогам закону, а також прямій забороні щодо перебування пам'ятки археології у власності будь-якої форми, крім державної, без погодження відчуження пам'ятки національного значення виконавчий комітет Канівської міської ради у 2003 році надав Українській православній церкві дозвіл на оформлення права власності на пам'ятку археології національного значення – Успенський (Георгіївський) собор, що надалі стало підставою для реєстрації права колективної власності,
– заявили в прокуратурі.

Тож Смілянська окружна прокуратура скерувала до господарського суду позовну заяву в інтересах держави в особі Мінікульту до виконавчого комітету Канівської міської ради, Київської митрополії Української православної церкви Московського патріархату. Заява стосується:

• скасування рішення та свідоцтва про право власності;
• державної реєстрації речового права;
• повернення державного майна – нежитлової будівлі Успенського собору в місті Каневі по вулиці Героїв Небесної Сотні, 62.

Що відомо про Успенський собор

• Канівський Успенський собор Святого Георгія збудували ще у 1144 році. Його звів князь Всеволод Ольгович.
• Окрім прямого значення, храм був сховищем для міщан під час нападів ворогів. Зокрема, люди там ховались у вересні 1678 року, коли кримські татари та турки підпалили собор.
• Далі Успенський собор стояв зруйнований аж до 18 століття. Тільки у 1781 – 1787 роках його почали відновлювати. До сучасного вигляду відновили у 1805–1810 роках.
• Саме у цій церкві дві доби у 1861 році перебували останки Тараса Шевченка. Тут відспівували Кобзаря. Брати Шевченка хотіли поховати Тараса біля стін Успенського собору, але Григорій Честахівський, який супроводжував прах великого поета, відстояв виконання останньої волі Шевченка – його прах віднесли на Чернечу гору.