Четверта хвиля мобілізації: коли на війну призвуть кожного українця

Заступник голови оборонного комітету Верховної Ради, нардеп Єгор Чернєв уважає, що якщо Україна стоятиме перед реальною загрозою втратити державність, то на війну підуть усі чоловіки, оскільки обов'язок кожного з них — захищати свою країну.

"Це залежить від того, скільки ця війна буде йти і скільки ресурсів буде задіяно з боку РФ", — сказав Чернєв.

За його словами, четверта черга мобілізації передбачає, що на війну йдуть усі чоловіки, а наразі в Україні триває друга черга мобілізації.

Міністри на війну не підуть

У розмові з Фокусом Єгор Чернєв уточнив, що наразі всіх на фронт забирати не будуть — необхідності немає. Оголошення четвертої хвилі мобілізації можливе в ситуації крайньої небезпеки для держави та таке рішення ухвалюватиме тільки Генштаб.

"Вони [в Генштабі] знають потреби армії, щоб було достатньо сил і засобів проводити контрнаступальні дії та звільнити території. Сьогодні немає передумов для загальної мобілізації, мається на увазі четвертої хвилі, коли всі йдуть на фронт, зокрема я, мої колеги, та інші категорії громадян які "заброньовані", — каже Чернєв.

Народні депутати мають право на відстрочку від мобілізації під час воєнного стану. Цю норму регламентує закон "Про військовий обов'язок і військову службу". Однак Чернєв наголошує, що в разі, якщо Україна стоятиме перед реальною загрозою втратити державність, правильним рішенням кожного — буде стати на захист країни.

"Це не прописано в законодавстві, що броні [для народних депутатів, — прим.] знімають, але це правильне рішення кожного чоловіка. Особисто про себе можу сказати — я у 2014 році пішов добровольцем, на початку повномасштабного вторгнення брав участь у захисті Києва і готовий, у разі необхідності, піти на фронт. Четверта хвиля мобілізації — це фактично про все чоловіче населення, яке не має обмежень за віком і станом здоров'я, і яке може тримати в руках зброю", — додає нардеп.

При цьому Чернєв вважає, що керівництво країни, навіть у разі, якщо на війну доведеться забирати всіх чоловіків, необхідно зберегти. Наприклад, міністрів та інших чиновників, які відповідають за функціонування держави, потрібно залишити на їхніх посадах.

"Якщо міністр бере до рук зброю, це означає, що війна прийшла в міністерство і бої тривають прямо на вулицях Києва. Міністри повинні керувати своїми відомствами, щоб країна продовжувала функціонувати. Мінсоцполітики — забезпечувати пенсії, Міноборони — забезпечувати армію і так далі", — зазначає нардеп.

Що стосується дітей та інших членів сім'ї народних депутатів, а також чиновників — на них броні не повинні поширюватися.

"Я знаю, що на фронті сьогодні є і чоловіки, і діти моїх колег. На жаль, є колеги-жінки в парламенті, чиї чоловіки загинули під час великої війни від рук окупантів. Тому не потрібно виокремлювати членів родин нардепів в окрему касту, всі рівні перед законом. Якщо хтось ухиляється, треба робити висновки. Не існує броні на дітей депутатів, міністрів чи інших чиновників", — каже нардеп.

На жаль, Чернєв не назвав прізвища родичів депутатів, які зараз на фронті.

Обов'язки країни перед воїнами

За словами військового юриста Миколи Максимова, є дві статті Конституції України, які визначають обов'язок кожного громадянина захищати свою країну. Однак формулювання досить загальні. У статті 17 "Захист суверенітету і територіальної цілісності України" йдеться про те, що захист суверенітету і територіальної цілісності країни здійснюється Збройними силами України. А стаття 65 говорить, що захист незалежності і територіальної цілісності України є обов'язком громадян. Частина друга цієї статті уточнює, що громадяни проходять військову службу, відповідно до закону. Далі це формулювання знаходить продовження в законі "Про військовий обов'язок і військову службу", а також "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку", які визначають, які категорії громадян підлягають призову у воєнний час.

"У законах немає формулювання — "всі чоловіки зі зброєю в руках зобов'язані захищати країну". Молоді люди до 25 років не можуть бути мобілізовані примусово, тільки добровільно. Є величезна категорія людей, які мають право на відстрочку у воєнний час, тому це більше популізм", — каже Фокусу Максимов.

Експерт додає, що наразі немає ані проєктів, зареєстрованих у Верховній Раді, ані заяв нардепів, які якось планують змінити ці норми.

"Тому немає юридичних умов, щоб призивати всіх", — підкреслює юрист.

Щодо так званої четвертої хвилі мобілізацій: законом визначено черговість категорій військовозобов'язаних, яких призивають на фронт. Але фактично цей порядок призову порушено, адже від самого початку повномасштабного вторгнення Росії на війну забирають усіх, хто не має відстрочок.

При цьому експерт додає, що є також ціла низка норм, які визначають обов'язок держави забезпечити військовослужбовців необхідним для проходження служби спорядженням. Тобто, закон не передбачає що кожен українець зобов'язаний захищати свою країну, але країна зобов'язана забезпечити кожного свого воїна.

Воювати повинні професіонали

Полковник ЗСУ в запасі Роман Світан вважає, що відправити поголовно всіх на війну — небезпечно.

"Як інструктор, можу сказати, що літати на винищувачі може один із тисячі, і навчити цього складно, тому що є психологічна схильність до польотів. Така ж схильність є і до ведення бойових дій. Нам потрібно плавно переходити від мобілізації до контрактної армії. Тому що військова справа — це серйозно", — говорить він Фокусу.

Необхідність у загальній мобілізації існувала тоді, коли стояло завдання захищати величезну територію.

"Щоб закрити територію СРСР, потрібно було все населення, не тільки чоловіче, тому запустили систему тотального призову. Але нам це не потрібно. Такий підхід — минуле тисячоліття. Зараз воюють не масовістю, а технологіями. Нам передають дуже дорогу техніку — літаки коштують до 100 млн доларів, ракета проста — понад мільйон доларів. А ми набираємо людей через мобілізацію для обслуговування техніки, яка коштує десятки мільйонів доларів, це неправильний підхід. Таку техніку мають обслуговувати професіонали", — продовжує Світан.

За словами полковника, в Україні вже є бригади, які набирають бійців за контрактом. Як приклад він наводить 3-тю окрему механізовану бригаду під командуванням Андрія Білецького. Щоб посилити ці процеси, необхідна фінансова підтримка держави, здатна мотивувати професіоналів, готових воювати. Крім того, потрібно внести зміни до законодавства, щоб скоротити бюрократичні процеси. За словами Свитана, бригади, які набирають бійців за контрактом, мають погоджувати це питання з ТЦК, що ускладнює процес.

Однак поки влада вважає за краще говорити про "тотальну" мобілізацію і готує українців до того, що кожен зобов'язаний піти на війну, замість того, щоб серйозно розглянути питання професійної армії, каже експерт.

"Потрібно зібрати фінанси і спрямувати їх на мотивацію бійців. Але владі хочеться дешевше вирішити питання — у цьому проблема. Хоча, врешті-решт, виходить дорожче, бо не професійні танкісти топлять танки, які коштують 10 млн доларів", — резюмував Світан.

Фокус раніше писав про те, кому у вересні вручать повістки в ТЦК. Йдеться про новий законопроект, який стосується отримання відстрочки за наявності близької людини з інвалідністю.