Корупція через фільтр ЗМІ: в Україні представили дослідження про те, як медіа та соцмережі висвітлюють корупційні теми

Важливість аналізу його автори пояснюють тим, що переважна кількість людей формує свої уявлення щодо ситуації у боротьбі з корупцією в Україні через медіа.

Тема корупції з початком великої війни відійшла в українському інфополі на другий план. У національному телемарафоні «Єдині новини» її взагалі не порушували до червня 2022 року, а потім піднімали переважно у контексті «успішної боротьби» української влади з цим явищем. В результаті активізувались соціальні мережі — і рівень згадуваності української корупції в інформаційному просторі повернувся на довоєнний рівень. Але з більшою кількістю негативу і з використанням цієї інформації російськими пропагандистами для дискредитації України в очах її західних партнерів.

Такі висновки можна зробити з дослідження «Корупція через фільтри ЗМІ», яке на замовлення USAID ВзаємоДія здійснив Центр контент-аналізу.

«Це повчальна історія про те, як не можна замовчувати проблему, що турбує людей. Мовчиш ти — скажуть за тебе. Правило працює і в персональній комунікації, і на рівні державних комунікацій», — відзначив медіаексперт Роман Вибрановський, представляючи результати дослідження під час дискусії «Протидія корупції під час війни: ставлення громадян, висвітлення в медіа та пріоритети для країни», яка відбулась 17 серпня в Медіацентрі Україна — Укрінформ.

Грудень 2022 року, за його словами, став переломним — тоді тенденція щодо активного висвітлення проблематики корупції змінилась. Це відбулось завдяки активній діяльності антикорупційних інституцій, які розслідували справи, громадським активістам, які повідомляли про них, і яскравим антикорупційним розслідуванням медіа, включно із статтею Юрія Ніколова, яка викликала гучний корупційний скандал довкола закупівель Міністерства оборони.

Висока увага до підозр у корупції чиновників Міноборони була зумовлена тим, що звинувачення стосувались воєнного часу, а також тим, що мова йде про відомство, яке відповідає за забезпечення ЗСУ, йдеться у дослідженні.

Але, як засвідчив аналіз, якщо традиційні медіа загалом більше розповідали про конкретні випадки викриття корупції, подавали реакцію відомств і чиновників на пов’язані з ними гучні справи, то в соцмережах було значно більше узагальнюючих міркувань та рефлексій, більше критики.

«Це викликано присутністю там проросійських активістів та політикою, якої дуже багато. Повідомлення про корупцію традиційно підсвічувала і використовували проросійські канали. Вони маніпулювали даними антикорупційних розслідувань та дискусій між владою й опозицією, просуваючи нарратив тотальної корупції в українських органах влади на тлі війни. Ці інформаційні атаки зачепили Міненерго та Мінфін», — пишуть автори дослідження.

З їхніми спостереженнями, важливою частиною обговорення корупції в українському сегменті соцмереж стали найманці російської пропаганди, які працюють на українську аудиторію та увесь звітний період жваво атакували українську владу, державу Україна та її міжнародних партнерів через звинувачення в розквіті корупції, розкраданнях на війні, нездоланній корупції тощо.

Найактивнішими майданчиками цих атак були телеграм-канали «Резидент», «Легитимный» та «ЗеРада», що й до 24 лютого 2022 року активно дискредитували українську владу через чорні вкиди, маніпуляції та наративи російської пропаганди. Перші двоє взагалі потрапили в трійку авторів-лідерів за кількістю згадувань корупції.

«Українські джерела (сторінки ЗМІ та інформаційні телеграм-канали) більш-менш об’єктивно висвітлювали корупцію, щоправда останні вдавались до клікбейтів, а також публікували суб’єктивні думки. Відносно багато згадувань про корупцію в Україні вийшло й на антипутінському YouTube-каналі «Фабрика новин», де її часто обговорювали з “хорошими росіянами”. Загалом у соцмережах, як і в ЗМІ, висвітлювався увесь спектр корупційної діяльності, проте з різним рівнем уваги: від хабарників-поліцейських, різних корупційних способів уникнути мобілізації до викриття чиновників, керівників ОВА, міністрів на хабарях», — мовиться в дослідженні.

Повністю дослідження «Корупція через фільтри ЗМІ» можна подивитись тут.

Роман Вибрановський повідомив, що дані дослідження щодо висвітлення корупції у ЗМІ будуть передаватися всім правоохоронним органам, всім громадським організаціям та медіа для того, щоб у будь-якій наступній кампанії з використанням даних соціології, використанням даних медіамоніторингу були більш сфокусовані на те, щоб відповідати запиту людей у боротьбі з корупцією. І щоб і державні інституції, і громадські організації звертали на це увагу.

Раніше «Детектор медіа» з посиланням на соцдослідження повідомляв про те, що українці відзначають покращення у боротьбі з корупцією, але вважають її другою після війни проблемою країни.

Також ми писали про те, що українці більше бояться корупції під час відбудови країни, ніж повторення війни.