Огляд Baldur’s Gate III: враження та роздуми після 45 годин гри

Незалежна студія Larian Studios здивували багатьох оголосивши, що їх довгоочікувана гра Baldur’s Gate III на ПК вийде на місяць раніше запланованої дати. Фанати звичайно ж зраділи такій новині, тим паче, що як правило дату відкладають вперед, а не назад. Та подібне рішення не минулося безслідно для гри та всього, що з нею пов’язано. Одразу зазначу, що я не пройшов гру до кінця, але награв достатньо годин, що б розповісти найважливіше про Baldur’s Gate 3 та чи варто в неї грати. ВАРТО!

Нічого не зрозуміло, але дуже цікаво

З перших хвилин нас кидає у вир подій. Ми знаходимось в капсулі на навтилоїді, мітичному кораблі який може подорожувати світами та переміщуються в повітрі. Якийсь антропоморфний кальмар з мацаками на обличчі інтегрує в наш мозок пуголовка, що за короткий час повинно трансформувати героя в подобу наших викрадачів (про що ми дізнаємося за кілька хвилин після порятунку). Водночас на навтилоїд нападають дракони з вершниками невідомої нам раси, що дає нам шанс утекти з пекельного корабля, по дорозі допомігши (чи ні) таким самим невдахам як самі.

Більшість героїчних історій пов’язані з помстою за знищене рідне село, врятуванням коханої від злого дракона чи спробі зупинити поганого поганця яких хоче знищити світ чи перетворити усім його мешканців на власних рабів. Проте жоден з цих сюжетів не дає такої сильної мотивації виконати свою місію, як порятунок власного життя.

Саме порятунок себе є основною метою нашої пригоди. Але як в будь-якій хорошій пригоді, головне не мета, а сам шлях, і в цьому аспекті гри розробники дають нам неймовірну кількість можливостей розважити себе.

Головне не мета

Одразу попереджу, якщо ваша мета якомога швидше пройти гру, то, мабуть, краще не варто починати. Це гра про дослідження, про спроби та помилки, і звичайно ж, про наслідки наших рішень. Як і в Dungeon & Dragons практично все залежить від удачі та успішного кидка кістки: атака та її потужність, захист, злам замку, знешкодження пастки та можливість переконати чи залякати співрозмовника. І я закликаю вас не спамити Збереження/Завантаження. Я знаю, що це буде дуже важко, особливо на початку гри, але ви постарайтеся.

Хоча зберігатися варто частіше, програвши битву доведеться починати з останнього збереження. Якщо ви провалите якийсь діалог, злам замку чи випадково вб’єте НІПа (неігровий персонаж), це все стане частиною вашої особистої історії, і вона не буде схожою на десяток інших, які розповідатимуть ваші друзі чи люди в інтернеті.

І в цьому вся велич Baldur’s Gate 3, вона дає те, на що неспроможні 99% інших ігор і за цей унікальний досвід хочеться рекомендувати гру усім. Навіть тим, хто не грав в подібні комплексні RPG, а з D&D знайомий лише по «Дивним Дивам» та нещодавньому фільму з Крісом Пайном та Мішель Роздріґес.

Гра навіть враховує дрібні нюанси під час простого діалогу з командою в таборі. Репліки змінюються і доповнюються в залежності від різних контекстів, до прикладу, чи розмовляли ми іншим персонажами до цього, які рішення приймали під час цих розмов та які наслідки вони мали.

Вигнати біженців, надати їм прихисток чи взагалі стати на бік загарбників і вирізати все поселення. Доля десятків життів буквально може залежати від вас. І не завжди рішення очевидно правильні, інколи доводиться сумніватися та все ж брати на себе тягар відповідальності.

Важка доля героя… чи злодія

Та перш ніж вирішувати долі смертних, спочатку доведеться визначатися з власною. Гра дає на вибір кілька заготовлених персонажів, їх же ми зустрічаємо в грі як потенційних компаньйонів і абсолютно усі вони цікаві та харизматичні, з власними скелетами, а то й кількома. А можна створити власного героя і саме цим шляхом я рекомендую йти. Доведеться трохи розібратися в расах, класах, підкласах, походженні, навичках та всьому іншому, але це буде ваш герой, історію якого ви пишете особисто.

Ще один варіант, почати гру як Темна Жага (The Dark Urge), не знаючи свого минулого, проте маючи неконтрольовану жагу до насильства, яка може призвести до нечуваних наслідків, наприклад неконтрольованої агресії навіть до дружніх НІПів під час буденного діалогу. Думаю, це походження підготоване для людей знайомих з D&D і кому хочеться додатково полоскотати нерви, новачкам краще почати з “нормальних” героїв.

Після обрання класу та сюжетного відео ми зіштовхнемося з бойової системою. Описувати її докладно не має жодного сенсу, оскільки це займе чимало сторінок, тому лише основне. Мандруємо світом ми в реальному часі (хоча можна перемкнутися у покроковий для безпечності), а от бої відбуваються виключно в покроковому режимі. Герої та противники мають свою ініціативу, від чого залежить черговість ходу.

Під час ходу можна зробити обмежену кількість дій: Основна (пряма атака чи магія) та додаткова (штовхнути противника, стрибнути якомога далі, випити зілля чи кинути “гранату”). Потужні закликання використовують не манну, а Чарунки (по суті це кількість пострілів магії). Чарунків на кожний рівень магії може бути кілька, тобто їх можна використати кілька разів до відпочинку.

Магічні класи відновлюють чарунки під час короткого відпочинку, інші — під час довгого (у таборі), тож потрібно добре думати: використати магію зараз чи почекати більш слушного випадку. Базові заклинання (Замовляння) не використовують Чарунків, тож їх можна використовувати хоч кожного ходу.

Окрім основних способів воювати (зброя та магія), є ще безліч додаткових можливостей змусити ворога загинути: мазати зброю отрутою чи підпалити від будь-якого джерела вогню, кинути “гранату” чи влучним пострілом вогняної стріли підірвати діжку з ромом чи порохом.

Або ж пробити діжку з водою, чим можна погасити пожежу, а далі вистрілити у калюжу наелектризованою стрілою чи магією змусивши ворогів тремтіти перед вами. Варіантів безліч, гра дозволяє комбінувати різні предмети на побутовому рівні тож все залежить від вашої фантазії та знань механік гри.

Побудувати вежу з ящиків і дострибнути у вежу? Легко. Якщо можна жбурнути якийсь предмет, то якщо ваш герой має достатньо сили чому б не спробувати кинути свого компаньйона через прірву. Або ще краще, підняти легкого противника і жбурнути ним в іншого зіштовхнувши у прірву чи поваливши на землю без свідомості на хід чи два.

Можна залізти на балки під крівлею і спробувати розстріляти противника який знаходиться внизу, та й взагалі рельєф відіграє важливу роль під час боїв. Взяти з собою кілька діжок з вибуховою речовиною та пальним, обставити їх біля сплячих здоровил, а потім підірвати усіх разом.

Для цієї гри не існує такого поняття як “не чесно”. Все, що б ви в ній не зробили, вона прощає і навіть навпаки, винагороджує за творчий підхід. Можна навіть під час діалогу перемкнутися на іншого персонажа, спробувати обійти співрозмовника збоку та скинути його у прірву, якщо така є.

Гра не позбавлена багів, але це нормально для ігор подібного масштабу і особливо після рішення випустити гру на місяць раніше. Після релізу вже було випущено кілька патчів та хотфіксів і невзабарі готується ще один великий з понад 1000 виправлень. У мене нічого серйозного не було, лише візуальні глітчі, але у людей зникали скрині з табору чи персонажі не доходили до безпечного місця.

З ігромеханічних подразників, які дратують найбільше можу виділити лише один, поясню на прикладі. Дітлахи розповіли вартовим, що я їм погрожував. Пізніше, в один момент у мене починається заскриптована сценка діалогу між персонажами, при чому сцена переноситься в інше місце неподалік, але технічно для гри персонаж залишається там де був.

За кілька секунд після початку все переривається тим, що мене “знаходить” вартовий і питає, чого я погрожував дітям. Його можна переконати, що ми ні в чому не винні, або ж напасти, але проблема в тому, що після цього втручання заскриптована сцена не продовжиться, вона просто переривається і все.

І ще один нюанс цієї механіки, варта чи інші НІПи реагують не тільки на головного героя в партії, а на усіх учасників, тож коли ведмесич попросив згинути з очей, я так і зробив.  Але інші персонажі розвертаючись попали в поле зору тварини, а ведмесич не просить двічі, тож почалася бійка, якої я не хотів.

Це ж стосується діалогів з вартою, кожним героєм партії активується цей діалог про звинувачення у погрозах і кожним потрібно пройти перевірку (кидання кістки) на обман чи залякування, інакше доведеться битися. Ще спірним рішенням у версії для ПК можна назвати керування та камеру, до яких потрібно звикати певний час.

Якщо ж ви чекаєте реліз на PS5, який має відбутися 06 вересня, то можу вас засмутити й потішити одночасно. Під час вмикання геймпада на ПК інтерфейс одразу адаптується і деякі його елементи виглядають симпатичніше за “клавомишну” версію.

Керувати персонажем ґеймпадом як у звичайних іграх від третьої особи, що в рази приємніше за клацання мишкою, яке не можна назначити на звичний WASD на клавіатурі. Але маніпуляції з предметами та закляття рівнозначно не зручні та просте перетягування предметів, одягу та ін. перетворюється на рутину та затягує гру.

Ведмесич у крамниці порцеляни

Неможливо обійти найскандальнішу тему пов’язану з релізом гри, принаймні для українських гравців. Звичайно ж, мова про локалізацію. Для контексту, локалізаторська спілка Шлякбитраф посилаючись на NDA (договір про нерозголошення) не розголошує скільки часу витратила на локалізацію гри, але по моїм припущенням це зайняло близько року.

На початку грудня минулого року Свен Вінке заявив, що робота над українською локалізацією щойно почалася і вони постараються встигнути зробити її до релізу гри, про що повідомлять пізніше.

Якщо припустити, що Шлякбитраф почали переклад у жовтні-листопаді 2022 року, чи навіть у вересні, перекласти понад 2,5 млн слів (більш ніж удвічі більше за усього Гаррі Поттера) за такий короткий проміжок часу, це неабияке досягнення. Для порівняння, переклад іспанською зайняв близько чотирьох років.

В загальному, на мою думку, з урахуванням усіх обставин, переклад хороший. Оскільки не існує офіційного видання правил та глосарію Dungeon & Dragons основної критики зазнала термінологія, яка в конкретних випадках справді потребує доопрацювання і це буде зроблено трохи згодом. Також зайвими були шароварщина та творчі “відступи” перекладачів, що вони також вже визнали та більшість поправили.

Я знаю, що з багатьма рішеннями ми можемо не погоджуватися, багато що нам може не подобатися, до дечого ми вже звикли, але це не означає, що конкретно взяті рішення були поганими чи неправильними. З того що я бачив, велика кількість скарг була в полі смаку, а не правильності. Проте чимало адекватних скарг теж було і вони досі надходять.

Хочу наголосити ще раз, місцями це справді проблемний переклад який варто обговорювати та пропонувати свої правки, для чого локалізатори створили окремий розділ у себе на сайті та цілих два чати в Discord.

Іншою проблемою є доволі однозначні висловлювання окремих представників Спілки в минулому, що також зіграло свою роль у негативному ставленні до перекладу. Та ще й розробники трішки підливають масла, згадані патчі та хотфікси ламають локалізацію видаючи англійський текст там, де ще до патчу був український.

Проте мене бентежать відверто агресивні відгуки деяких людей, навіть з погрозами та публікуванням особистої інформації (у т.ч. номери телефонів) керівників Шлякбитраф, що має однозначний підтекст і переходить певні межі (навіть попри те, що цю інформацію можна знайти в Єдиному державному реєстрі, до таких вчинків ніхто ще не “опускався”).

Але я хочу нагадати давню істину: «Не помиляється той, хто нічого не робить», і SBT Localization визнають свої помилки, намагаються налагодити контакт з аудиторією (інколи не дуже вдало) і справді прагнуть створювати якісні локалізації, які буду приємні не тільки гардкорним гравцям, але й тим, для кого відеоігри це лише один із видів дозвілля; і особливо тим, хто не знає англійської чи іншої іноземної мови.

Навіть якщо вам не подобаються деякі рішення перекладачів, я все одно закликаю вас грати українською й у жодному разі не перемикати на російську (яка теж м’яко кажу буває проблемною). Розробники збирають інформацію в якій країні якою мовою грають їх гру, це ж стосується Steam, інформація про мову інтерфейсу якого є у відкритому доступі.

Якщо українці гратимуть російською, видавці зрозуміють, що українська локалізація не варта витрачених коштів та ризиків. Ми лише привікрили шпаринку офіційної української локалізації в іграх подібного масштабу, від успішності релізів наступних двох років (Alan Wake 2, Cyberpunk 2077 PL, Lords of the Fallen та ін.) залежить доля офіційної українською локалізації.

І чим більше ігор перекладатимуть наші локалізатори, тим більше досвіду матимуть, а відповідно й рівень якості локалізації зростатиме. Нагадаю ще раз, якщо у вас є зауваження та правки по локалізації, не соромтеся, обов’язково пишіть Шлякбитраф. Контакти куди писати та звернення Спілки можна знайти тут.

Вона розвиває ідеї закладені в дилогії Divinity: Original Sin та виводить на новий рівень системи розвитку персонажів та їх історій. Навіть якщо ви ніколи не грали в подібні ігри однозначно варто хоча б спробувати пограти у Baldur’s Gate III. Гра дає неймовірну кількість можливостей грати в себе та розважатися, а для чого ж тоді ще грати в ігри, як не для розваги?