Роль CBDC у фінансовій системі України: які переваги має е-гривня

З кожним днем світ рухається до безготівкового розрахунку, а цифрові активи дедалі більше стають частиною сьогодення. Зацікавленість центральних банків у вивченні "певної форми" цифрової валюти зросла до 93%, згідно з опитуванням банку міжнародних розрахунків (BIS), проведеним у 2022 році.

Наразі деякі країни вже розробляють свою концепцію цифрової валюти центрального банку (CBDC), а деякі вже встигли їх впровадити. CBDC може стати однією з найважливіших тенденцій, яка визначить майбутнє грошей у найближче десятиліття, тож важливо розуміти, що це таке та які можливості надає суспільству.

За визначенням Європейського центрального банку, цифрова валюта центрального банку (CBDC, Central Bank Digital Currency) – це цифрова форма фіатних грошей, яка є загальнодоступною, випускається державою та має статус законного платіжного засобу.

CBDC суттєво відрізняються від традиційних цифрових активів, таких як Bitcoin (BTC). Хоча CBDC й має централізований характер – у центрального банку країни є усі повноваження випускати, управляти та регулювати CBDC. Проте, це не означає, що CBDC є цілковито централізованими. В технічному плані, архітектура CBDC може включати як елементи централізації, так й децентралізації. Наприклад, банк може використовувати централізовану систему управління та контролю, але база даних може бути розподіленою системою. Як правило, технічні деталі відрізняються в залежності від країни та цілей.

З іншого боку, концепція традиційних цифрових активів побудована на ідеї децентралізації. Вони функціонують в розподіленій, одноранговій мережі, відомій як блокчейн, без центрального органу управління, що може контролювати його. Ці функції колективно виконують учасники мережі за допомогою механізму консенсусу, наприклад Proof-Of-Work (PoW) чи Proof-Of-Stake (PoS).

Як з'явилися цифрові CBDC?

CBDC виникли як реакція центральних банків на зростаючий попит на цифрові валюти, а також інтерес до розробки блокчейн-технології. Це також відкриває нові можливості, бо розподілена база данних може забезпечити безпеку, надійність та прозорість операцій, а також полегшити обробку транзакцій.

Технології, без сумніву, можуть вплинути на фінансову систему й грошову політику, тож центральні банки розглядають CBDC як спосіб централізованої “відповіді" на цей розвиток, що дозволить зайняти свою позицію у сучасному цифровому просторі.

Наразі Китай – один із лідерів перегонів CBDC. Народний банк Китаю (НБК) розпочав дослідження цифрового юаня (DCEP – Digital Currency Electronic Payment) ще у 2014 році. За даними НБК, станом на кінець 2022 року в обігу вже перебуває більш як 13,61 мільярда e-CNY, це понад 2 мільярди доларів. Представники китайського ЦБ підкреслюють, що e-CNY підтримує анонімні транзакції за умови їх малого обсягу, але перекази великих сум відстежуються.

У Financial Times навіть згадували про те, що e-CNY може відібрати "почесний статус" долара.

Що до інших країн, то голова Казначейства Великої Британії Ендрю Гріффіт нещодавно зауважив, що країна прагне стати світовим криптоцентром. Однак, як пише BBC, запуск національної цифрової валюти можливий не раніше 2025 року.

Цікаво, що в цьому питанні Індія може випередити Велику Британію, повідомляють CNBC. Ще у лютому 2022 року країна заявила, що впродовж 2022 – 2023 років запускає проєкт цифрової рупії. Відтак з 1 грудня 2022 року центробанк Індії запустив роздрібну версію національної цифрової валюти в тестовому режимі.

Як працює CBDC?

Умови проєктування CBDC можуть відрізнятися — зовсім не обов'язково, щоб в основі кожного проєкту була технологія блокчейн. А розподілом CBDC може займатися безпосередньо центральний банк або комерційні структури, яким делегували цю функцію.

У будь-якому разі CBDC пропонує низку переваг, серед яких: фінансова інклюзивність, підвищення ефективності електронних платіжних систем, розширення інструментарію податково-бюджетної політики тощо.

З іншого боку, CBDC може підвищити спроможність центральних банків збирати дані користувачів, дасть їм змогу безпосередньо впливати на моделі витрат споживачів, цензурувати та контролювати транзакції.

Загальноприйнятої класифікації CBDC не існує. Однак, теоретично, їх можна розділити за формою використання на різних рівнях фінансової системи.

1. Оптові CBDC – призначені для операцій між фінансовими установами.
2. Роздрібні CBDC – призначені для використання громадянами та підприємствами для здійснення повсякденних платежів та інших фінансових операцій.

Від Китаю до України: країни, що активно впроваджують CBDC

Станом на березень 2023 року, впровадження проєктів цифрової валюти вивчають вже у понад 100 країнах світу. Зокрема:

• центральна банківська система США визнає технологічні інновації цифрових активів як нову форму грошей. 16 вересня 2022 року Білий дім опублікував комплексну структуру, в якій описується регулювання цифрових активів для вивчення цифрового долара. Проте попри розуміння потенціалу, Федеральна резервна система попереджає, що існують певні ризики, які можуть зробити клієнтів уразливими для шахрайства;

• у Китаї цифрова версія юаня, яка визнана офіційною цифровою валютою країни, була запроваджена у тестовому режимі ще у 2019 році. Проєкт був орієнтований на тестування і впровадження нової форми цифрової валюти, контрольованої Народним банком Китаю;
• також серед тих, хто вже повноцінно застосував пілотні програми CBDC у національній криптовалюті, є Нігерія, Багами та Ямайка;
• у 2022 році банк Японії запровадив пілотний проєкт із тестування національної цифрової валюти. Однак, згідно із заявою глави Центрального банку Японії Харухіко Курода, рішення про доцільність випуску CBDC буде ухвалено до 2026 року після різноманітних тестів;
• вперше про впровадження цифрової валюти в Україні заговорили ще у 2016 році. А вже у 2021 році Національний банк України розробив концепцію е-гривні (E-UAH), яка передбачає впровадження цифрової форми національної валюти до 2024 року.

Цікаво, що міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров під час виступу на Всесвітньому економічному форумі у Давосі зазначив, що планує стати першим хто отримає зарплату в електронної гривні

У чому особливість української цифрової валюти Національного банку?

28 листопада 2022 року НБУ презентував проєкт концепції е-гривні учасникам платіжного ринку, учасниками ринку віртуальних активів та державними органами.

Цей проєкт описує можливий дизайн активу, його архітектуру, характеристики та переваги для постачальників платіжних послуг. За словами НБУ, чи не найголовнішим призначенням української цифрової валюти може стати ефективне виконання функцій грошей, що доповнюватиме готівкову та безготівкову форми національної валюти.

Заступник голови НБУ Олексій Шабан також зазначає, що ця розробка сприятиме: цифровізації економіки України, поширенню безготівкових розрахунків та зменшенню їхньої вартості, зростанню рівня прозорості розрахунків, а також підвищенню довіри до національної валюти.

Цікаво, що у 2023 році учасники форуму “Цифрові гроші", організованого АУБ (Асоціацією Українських Банків) заявили, що після запуску електронної гривні в Україні очікується зниження обсягів грошових переказів через комерційні банки. Крім того, АУБ вважають, що E-UAH дозволить здійснювати операції без посередництва банків, а отже чи не повністю виключити ризики втрати грошей клієнтом внаслідок можливого банкрутства банківської установи.

НБУ розглядає те, що е-гривню можна буде використовувати:

• для роздрібних безготівкових платежів з імовірним функціоналом “програмованих" грошей;
• у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів. Наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами;
• для забезпечення можливості здійснення транскордонних платежів. Згідно з цим, використання має бути зручним і доступним для всіх верств населення, юридичних осіб, державних органів, банків та небанківських фінансових установ;
• для боротьби з корупцією та незаконним відмиванням грошей. Все через можливість CBDC здійснювати фінансовий контроль на всіх рівнях.

Переваги та можливості

Чи можна назвати концепцію цифрових валют центрального банку технологічним проривом? Звісно. Це справді неабияка подія в історії цифровізації економік світу. На цьому етапі розвитку чільне місце, беззаперечно, займатиме й український проєкт цифрової валюти – е-гривня. Вона може розширити можливості безготівкових розрахунків по країні й не тільки, а також потенційно збільшити рівень довіри громадян до національної валюти.

Запровадження концепції та моделі української цифрової валюти ще перебуває на стадії обговорення. Втім, відомо, що торік у жовтні "Укрпатент" вже зареєстрував торгову марку "е-гривня" та "e-hryvnia", яка належить НБУ. Така послідовність подій щодо розробки та впровадження є логічним кроком на шляху поступового перетворення усіх державних послуг на зручні, цифрові сервіси, адже Україна зробила вже чималий внесок у світову історію цифровізації. І робитиме це й надалі.

Однак, слід розуміти, що не тільки країни, але й українські компанії грають важливу роль у сприянні розвитку цифровізації. До прикладу, криптобіржа з українським корінням WhiteBIT активно впроваджує блокчейн-технології. Інші українські компанії теж поступово братимуть активну участь у цьому рвучкому процесі.

Завдяки активному залученню українських компаній до розвитку цифровізації, Україна може збільшити свою конкурентоспроможність на світовому ринку та відкрити нові перспективи для економічного зростання.

Як вже повідомляв OBOZREVATEL, в Нацбанку стверджують, що із запуском е-гривні не мають наміру відмовлятися від готівкових грошей і переводити в такий спосіб усі розрахунки в безготівку. Як очікується, ця версія нацвалюти функціонуватиме як доповнення до готівки та коштів, що зберігаються на рахунках.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!