Росія розвалиться навіть без звільнення Криму: відверте інтерв'ю з Подоляком

Радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу назвав кінцевий тригер, який запустить ланцюгову реакцію потужних конфліктів у Росії. Більше про те, яке майбутнє чекає на країну-агресорку – читайте у матеріалі.

Нагадаємо, що в першій частині інтерв'ю ми розповідали скільки грошей Росія витрачає на ракети та хто допомагає їй вбивати українців. Більше про це – читайте за посиланням.

Скільки треба Patriot, щоб закрити небо над Україною

Окупанти відпрацьовують ведення бойових дій на території Запорізької АЕС. Вони опублікували відео, де територією ЗАЕС пересувається важка техніка, влаштовують перестрілки біля енергоблоків. Це вони показують нам, як контролюють територію, або це свідчення для МАГАТЕ, що треба виписати ордер за порушення правил безпеки? Чи це просто черговий вкид?

З МАГАТЕ вони грають у таку цікаву гру – МАГАТЕ нічого не бачить, тому росіяни пропонують їй подивитися, чи це теж не бачить. І МАГАТЕ говорить: "Ні-ні, там все супер". І до кінця війни не бачитимуть. А от коли Росія програє – МАГАТЕ вийде достатньо з розгромною резолюцією і на певний час "Росатом" заблокують.

Це така цікавинка, яку можна прогнозувати абсолютно зрозуміло, з огляду на психотип такої людини, якою є Рафаель Гроссі (очільник МАГАТЕ – 24 Канал). Але що це відбувається? А відбувається наступне.

Росіяни кошмарять нас цими нічними ракетними атаками по всій території. Вони хочуть для нас створити такий психологічний стан, мовляв, "ми вас вбиватимемо, щоб ви перестали відчувати себе консолідованою нацією і почали тиснути на свій уряд і погоджувалися на все.

Це технологія для України. Вона очевидна. І давайте без ілюзій – нашим партнерам це також очевидно і зрозуміло, що концепція "закритого неба" була реалізована дуже цікаво. Тобто трошки дали, щоб ми трошки закрили небо, і сплять спокійно, бо ж передали нам інструменти "закритого неба".

Але з огляду на те, що Росія завдає ударів будь-куди по всіх містах – великих, середніх і маленьких, то для того, щоб "закрити" небо над Україною, враховуючи кількість населення і нашу територію, треба набагато більше відповідних систем. Особливо систем, які готові працювати проти балістики й надзвукових ракет.

А це, безумовно, Patriot й SAMP/T. Не NASAMS й IRIS-T. Вони працюють по "Шахедах", крилатих ракетах, літаках, гелікоптерах тощо. Але відповідні системи потрібні нам трошки в іншій кількості.

ЗРК Patriot можуть закрити небо над Україною / Wikimedia

Це дуже цікаво про кількість, тому що, якщо вони (партнери – 24 Канал) збільшать на 8 – 10 Patriot, то в принципі небо буде "закрите". Це "так суттєво" для наших партнерів. Ну, безумовно, 10 Patriot – це "неможлива" кількість.

Крім того, для того, щоб кошмарити європейські спільноти, росіяни влаштовують такі провокації, інформаційні вкиди щодо того, що вони у будь-якому випадку підірвуть ЗАЕС, Курську АЕС тощо. Щоб було паритетно, щоб ніхто не сказав, мовляв, вони тільки чуже підривають.

Це ж Росія. Ви ж пам'ятаєте Йосипа Сталіна – він сьогодні герой для Владіміра Путіна. А Сталін в принципі ефективно працював не тільки по зовнішніх ворогах, але й по внутрішнім. Для Путіна відповідно внутрішній ворог – це російське населення, тому він його утилізує через війну. Він його знищує.

Для європейської суспільної думки Путін використовує "ефектну технологію лякання мінуванням, навчанням, стрільбою на ЗАЕС тощо. Для того, щоб наші перелякані партнери все ж сказали, що вони не можуть нам передати тисячу ATACAMS і Taurus.

Мовляв, краще нехай табір демократії програє Росії. Ми програємо спочатку, Росія не нестиме відповідальності за злочини, а після цього ми очікуватимемо від Путіна відповідної поваги до міжнародного права без трансформованої політичної системи в Росії.

Нібито після того, як Росія в Україні вчиняла різне свавілля, то як тільки це закінчать, вона одразу стане абсолютно законослухняною державою, яка суворо дотримуватиметься міжнародного права. Десь так думають російські автори концепції "а влаштовуймо навчання на ЗАЕС".

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Що окупанти задумали на ЗАЕС

16 серпня була інформація, що нібито біля Курської АЕС хочуть зробити провокації й буцімто там оголосили евакуацію. Але наш Центр стратегічних комунікацій повідомив, що ці всі "інсайди" не що інше, як ІПСО. Це для того, щоб відвернути увагу від нашої ЗАЕС?

Ні, це ще один інформаційний тиск насамперед на європейську спільноту. Їх треба лякати, тримати в тонусі, скажімо так.

Але орієнтуймося все ж на наших розвідників, вони абсолютно точно відстежують абсолютно все те, що відбувається в Білорусі з ПВК "Вагнера" і тактичною ядерною зброєю, на ЗАЕС і на прикордонні Росії. Особливо у Курській області, звідки йдуть ДРГ на Сумську та Чернігівську області. Ми це все фіксуємо, використовуючи різні аспекти слідкування.

Росія має низький рівень креативу, але це працює через медіа, щоб масштабувати відчуття страху.

3 версії вибуху у Махачкалі

Є розуміння, що відбулось в Махачкалі на території Росії? Версій існує багато: або це конфлікт дагестанців з кадирівцями, або ж це "загубили" ракету під час того, як хотіли бомбити Україну.

Після того, як можна було побачити фото місця, вже коли загасили пожежу, можна розглянути три версії того, що відбулось:

• невстановлена російська ракета, яка туди долетіла;
• спланований підрив, бо там величезний обсяг для такого підриву;
• внутрішні розбірки економічного типу з урахуванням політичної складової в Дагестані.

Безумовно, це не є виробничим ексцесом, бо руйнування занадто великі. Думаю, що після того, як Росія програє війну, буде багато розслідувань подібних інцидентів на тих чи інших виробництвах.

До слова, їх більшатиме в міру того, як фіналізуватиметься війна, для того, щоб приховати певні сліди. Підривів побільшає, зникатимуть люди та з'являтимуться конспірологічні розслідування, вже як Росія програє.

Що стане кінцевим тригером внутрішніх конфліктів у Росії

Чи можна вважати це зародками внутрішніх конфліктів, чи просто так збіглось?

Внутрішні конфлікти в Росії величезні. Але вони не ціннісні, а стосуються перерозподілу впливу на час хаосу. Час хаосу вже в Росії настав, просто він не такий очевидний, щоб ми з попкорном за цим уважно спостерігали. Під час хаосу ті чи інші силові групи, необов'язково легальні, займаються перерозподілом і майна, і впливу.

Внутрішні конфлікти також стосуються пошуку винних. Вже сьогодні слабші силові клани будуть визнані винними через те, що запланували якусь війну, яка призвела до руйнації російської державності, доходів, зокрема кримінальних.

Зараз це виглядає, як підготовка робочого поля. Це не означає, що процеси на різних рівнях йдуть масштабно, але в тому, що вони почалися, в мене немає жодних сумнівів. Ми побачимо, що вони вирвуться назовні вже коли Росія отримає кілька суттєвих тактичних поразок на лінії фронту.

Це тригер, який запустить ланцюгову реакцію в Росії. Тоді ми й спостерігатимемо з'ясовування стосунків на різних рівнях з величезною кількістю зброї, кримінальним підтекстом. Мені здається, що сьогодні багато "впливових хлопчаків" типу Патрушева та Наришкіна (секретар ради безпеки Росії Ніколай Патрушев і голова зовнішньої розвідки Сєргєй Наришкін – 24 Канал), не очікують того, що на них чекає.

Суттєві поразки – це повернення Донецької та Луганської області або українського Криму? Чи це менші території, але більш значущі?

Це не обов'язково повернення Криму чи Луганська. Очевидно, це потрібно зробити, адже це символічне обнулення російської історії. Не можна дозволяти Росії писати історію – все буде спотворено. Для того, щоб цього не було, потрібно обнулити "російський" Крим, як вони його називають.

Але загалом не мусять бути символічні міста. Важливо, щоб це був прорив на 30 – 40 кілометрів із заходом на тилові позиції та з суттєвою руйнацією логістики на певному напрямку. Вже цього буде достатньо, щоб психологічно задавити психологічні спроможності Росії.

ЗСУ просунулися південніше Урожайного, яке звільнили напередодні / Скриншот карти DeepState

Росія – це хронічно хвора держава. Мені здається, що внутрішні органи, інституції Росії, практично повністю знищені імунодефіцитом людини. Тож скоро ці всі "виразки" вилізуть назовні й ми побачимо велику кількість цікавих інцидентів. Зокрема, з використанням силових загонів і знищенням тих чи інших, відомих сьогодні, медійних персонажів.

Ольга Скабєєва вже каже, що коли Україна отримає Taurus, то не битиме по території Росії, але битиме по території Криму. Тож вже вона визнає, що вони трохи переграли.

Скабєєва – це не та людина, на яку треба звертати увагу. Вона не має доступу до інформації, не є інсайдером і взагалі не розуміється на тому, про що говорить. Вона просто має "горласте горло", яким можна кричати. Це така особливість російської пропаганди – якщо ти вмієш кричати, то будеш пропагандистом. Тому що для того, аби розуміти – потрібно мати інтелект.

Вони нас не цікавлять, бо не мають жодного впливу. Але хочу розділити, бо Росія на українському та зовнішньому ринку загалом працює інакше, ніж те, що ми бачимо на федеральних каналах.

Ці федеральні канали вже й для Росії малозначущі та мало на що впливають. Вони ще інерційно працюють, але те, що на них говорять – не є важливою інформацією.

Ми все очікували, що свого часу "холодильник переможе телевізор", але так виглядає, що телевізор вони люблять дивитись більше. Бо коли в Росію прилітають невідомі, але дуже добрі дрони, замість того, щоб запитати "а за що це нам", вони кажуть, що це пригода і "не дивіться вгору, все нормально".

Росія в сьогоднішньому стані не залежить від телевізора чи від холодильника, а винятково від військової поразки. Це очевидно і важливо, якби це розуміли не лише ми, а й наші партнери.

Немає жодного сценарію, де Росія не програла б військовим шляхом. Але я вже сьогодні впевнений, що не потрібно буде доходити до кордонів 1991 року військовим шляхом, тому що десь прорвало і почне обсипатися все.

Російська оборона матиме зовсім інакший вигляд і багато подій відбуватимуться уже безпосередньо без бойових дій. Однак Росія в сьогоднішньому стані, якщо військовим шляхом вона не програє, то залишиться максимально поганою країною, яка повністю ламатиме глобальний простір, а це вкрай небезпечно.

Тому сьогодні ми маємо цю війну довести до кінця. Можна говорити, що в нас є багато негараздів і, на жаль, ці негаразди проявляються в достатньо жорсткому діалозі між суспільством і державою. Суспільство має багато претензій до держави, держава має ці претензії якось пояснювати та вирішувати, особливо все що стосується корупції.

Адже це вкрай дивно: у нас була синхронізація – певне взаємне розуміння, що робить держава і що робить суспільство. Суспільство виконує свою місію на 110%, а держава при цьому ще й мародерить. Це треба виправляти.

Попри це, немає різниці, що відбувається з політичної чи з якоїсь іншої точки зору в Росії. Єдина проблема, яку потрібно продовжувати спокійно і наполегливо розв'язувати. Це проблема пояснення нашим партнерам, що в цій війні немає жодного рішення, окрім воєнного.

А це означатиме, що математику треба трошки повчити, принаймні закінчити якісь курси. І порахувати, яка зброя є в Росії, скільки її, і скільки треба відповідної зброї Україні, таких же класів чи принаймні може бути менше з огляду на те, що стандарт НАТО більш прогресивний, високоточний, ніж російський, старий радянський.

Єдине, що сьогодні має значення – відповідна кількість зброї. Щойно ця відповідна кількість принаймні більш-менш буде схожа на ту необхідну математичну величину – це відразу розв'язує багато питань – і миру, і війни, і трансформації Росії, і відповідно перехід світу до міжнародного права як єдиної можливості міждержавних відносин.

Ціна війни може виявитися для партнерів дорожче за 10 Patriot

Ми розуміємо, що їхня могутність – це лише міф. Однак все ж їм вистачає ресурсів, щоб 539-й день вести війну. Як можна їхні ресурси порахувати? І наскільки точно можна сказати, що в них ще залишились?

Більш-менш цифри щодо зброї очевидні. Ми розуміємо, скільки вони виготовляють ракет. Більш-менш зрозуміло, скільки одиниць вони виготовляють щомісяця. Скільки в них є певних снарядів чи де вони можуть їх взяти тощо.

А це, до речі, стосується дієвості санкцій та певних обмежень для таких країн, як Іран, наприклад. Це окрема розмова – як так сталося, що Іран, який 20 років перебував під санкціями, спокійно побудував десятки тисяч різних видів зброї, зокрема тисячі "Шахедів".

Росія імовірно налагодила власне виробництво "Шахедів" / Мілітарний

Але, між тим, цифри більш-менш зрозумілі й нам, й нашим партнерам. Питання не в цифрах, питання у волі. Ми знову ж переходимо до того, що немає відповідної волі, щоб ухвалити для себе конкретне рішення.

Історичний процес є невідворотним – Росія в такому вигляді – це вкрай небезпечна країна, яка масштабуватиме завжди ризики, ескалацію тощо. Росія не буде перебудовуватися, вона не буде вже іншою, навіть не буде такою, як було до початку повномасштабного вторгнення. Це очевидні речі.

Якщо ці речі сьогодні превентивно не вирішити, на жаль, ціною українських життів, тоді ціна наступних років так званого стримування буде набагато дорожчою, ніж передача нам, наприклад, 10 Patriot, 50 F-16 або 1000 ATACMS і Taurus тощо.

Математика сьогодні така, президент Польщі достатньо точно сформулював, – сьогодні війна набагато дешевша з точки зору саме ресурсу для країн проукраїнської коаліції, ніж війна, яку Росія точно масштабуватиме, з огляду на помилки. Адже Росія точно піде на перебудову свого мілітарного комплексу, тобто свого ВПК.

Це все настільки очевидно, а нам з вами знаєте що важливо? Сьогодні важкий етап війни – 18 місяців, 539 днів. Ви розумієте, у якому стані перебувають сьогодні люди, особливо на передньому краю, їхні сім'ї тощо ще й на тлі корупційних проявів держави. Але сьогодні той момент, коли війну виграє той, у кого воля сильніша.

Росія вважає, що вона може пересидіти Україну, це не виходячи з ресурсів, а виходячи саме з морально-вольової точки зору. Мовляв, росіяни можуть витрачати ресурси, людей, але вони досидять до моменту, коли ми підемо на цю пропозицію, яку пропонує очільник секретаріату НАТО (Стіан Єнссен – 24 Канал).

Росіяни вважають, що вони можуть пересидіти Україну, втрачаючи максимальну кількість людей, ресурсу тощо, маючи долар по 100 рублів. Хочу, щоб ми зафіксували 2 важливі речі:

• нам потрібно розуміти, що ми маємо волю зібрати в кулак і дійти до фіналу;
• ми маємо продовжувати наполегливо пояснювати партнерам: все в цій війні вирішуватиме відповідна кількість зброї, решта немає ніякого сенсу.

Якщо ми цю війну правильно закінчимо, Росія трансформується, що суттєво змінить глобальний політичний простір і зробить його набагато більш безпечним.

Дрони Sea baby повернуть нам контроль у Чорному морі

Щодо кількості зброї, виявляється, що Україна з морськими дронами та "Нептуном" складає конкуренцію і нищить Чорноморський флот, яким так пишалася Росія. Чи можемо ми за допомогою дронів складати конкуренцію ворогу, у якого є величезний запас радянських ракет і літаків?

По-перше, я ні на мить не сумніваюся в тому, що Україна набагато потужніша і більш вольова, ніж Росія. Розуміючи внутрішній стан Росії та України, я точно знаю, що наша держава має абсолютно сильніший вигляд у всіх аспектах, особливо у межах сучасної війни.

По-друге, щодо зброї – Sea baby (морські дрони українського виробництва – 24 Канал) це фантастична зброя, яка допоможе нам взяти під контроль Чорноморську акваторію.

Знаєте, тут питання в тому, що в нас все необхідне є, але ми маємо все ж таки для себе входити в принципове рішення. На жаль, ми лише сьогодні про це говоримо. Треба було про це говорити все ж таки раніше. Але ми маємо для себе виходити з принципів рішення держави, я маю на увазі як державні інституції: або ми все вкладаємо в те, щоб виграти та убезпечити себе і своїх дітей назавжди в Україні.

Жити як велика країна і мати історично зафіксований геройський вчинок – збереження демократії, бути вписаним в підручники історії золотими літерами. Або ми на різних рівнях держави продовжуємо мародерити, удавати, що ми житимемо спочатку в Україні, потім десь в Монако чи Стамбулі і нам за це аплодуватимуть.

Другий шлях є помилковим – думати, що якщо сьогодні хтось обіймає посаду в державних інституціях і це настільки неочевидно, що він мародерить, і що після того, як ця війна буде обов'язково виграна, до нього з відповідними питаннями не прийдуть. Бо 32 роки це мало інший вигляд.

Я хочу, щоб було зрозуміло – ціна, яку суспільство вже заплатило під час цієї війни, потребуватиме конкретної виплати боргів з людей, які думають, що вони найбільш хитрі сьогодні. Тож мені здається, що ми з вами маємо прийняти дві очевидні речі:

• у цій війні немає компромісу;
• у цій війні немає можливості стати мільйонером.

До речі, хочу наголосити, що президент постійно говорить про це публічно, звертаючись насамперед до різних інституцій та державних діячів, не лише до суспільства.

Він їм прямо про це говорить: "Беріть на себе відповідальність, подивіться у дзеркало та вирішіть, чи ви йтимете з державою до перемоги, а тоді розберемось, хто є хто. Або ж ви мародеритимете, але потім не ображайтесь, якщо суспільство разом з державою відповідно поставить вам питання в іншій манері".