Скільки грошей Росія витрачає на ракети і хто їй допомагає: інтерв'ю з Подоляком

В ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк розповів, яку суму витрачає Росія на виробництво ракет, якими вбиває наших громадян. Крім того, він назвав модифікації ракет, які продовжує виготовляти ворог.

Міф про російський флот буде зруйнований

За 539 днів війни, яку Росія розпочала проти України, наша держава знищила 5 десантних кораблів ворога за допомогою дронів і ракет. Це все відбувається в безпосередній близькості до російського форуму "Армія-2023". Що вони хотіли показати цим форумом і чи продемонстрували щось справді нове?

Нового вони нічого не мають і не мали, крім фільмів, у яких вони всіх перемагають. А такі форуми вони проводять для того, аби створювати ілюзії, якими вони захоплюються, і після того починають погрожувати усьому світові. Це стандартна російська технологія.

Вони там збираються для того, аби сказати одне одному: "Дивіться, як все супер, як ми воюємо". До речі, Сєргєй Шойгу на цьому саміті виступив і сказав, що "країни НАТО нічого не демонструють, не мають жодної ефективної зброї". Він же "з країнами НАТО воює". Щоправда, не знаю де, це ж Шойгу.

Ви тільки вдумайтеся – це людина, яка запланувала триденну війну в Україні, а сьогодні думає, як ще щось замінувати, де що забетонувати і посилити оборону для того, щоб ніхто нікуди не пройшов.

Безвідносно до саміту можемо сказати, якщо ми говоримо про акваторію Чорного моря – це дуже і дуже важлива складова цієї війни – контроль над акваторією і обнулення ще одного міфу Росії. Тому що Росія заявляє, що в неї величезний Балтійський, Північний, Тихоокеанський та Чорноморський флоти, яких мають всі боятися.

І вони, до речі, на цьому достатньо активно спекулюють досі. Незалежно від того, що втрачають, перебуваючи в акваторії Чорного моря, але вони продовжують спекулювати на Чорноморському флоті та лякати країни. А країни продовжують лякатись, їм подобається, коли їх принижує якась нікчемна країна. Всі, крім України.

Україна ж абсолютно точно веде сьогодні конкретно тактичну боротьбу за контроль над акваторією. Головне, щоб російські кораблі перебували навіть не у Новоросійську на базі, а на базі "Москва". Пам'ятаєте, що це за база, де вона розташована.

Це було б важливо для того, щоб остаточно знищити цей міф про Росію. Однак в мене є інше питання: "Скільки ще міфів про непереможність Росії треба знищити для того, щоб наші партнери остаточно позбулися цієї рефлексії на слово "Росія""?

Повне інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео

Скільки грошей витрачає Росія на ракети і як їй допомагатиме Duracell

Шойгу ще показував якісь новітні ракети, чергову "аналоговнєтну" зброю, якою вони збираються або бити, або погрожувати. Однак примітно, як змінилися цілі "СВО". Вже ніхто не говорить про демілітаризацію або денацифікацію, а питають, де їхні хлопчики. Тобто "гуманітарна місія" тепер полягає в тому, щоб повернути з полону їхніх хлопчиків.

Тоді це все повинно мати дещо інший вигляд. Тоді ми повинні проводити "контрСВО" для того, щоб повернути наших дітей, їх набагато більше вкрали росіяни з геноцидних мотивів.

До речі, мотиви уже встановлені, тому що вже видані попередні ордери на затримання авторів геноциду – Владіміра Путіна й інших. Тому, безумовно, якщо вони говоритимуть про ці цілі "СВО", то, я гадаю, що буде виправдано з нашої точки зору проводити певні "контрСВО".

У Росії провели недолугий форум "Армія-2023" / РосЗМІ

Але давайте серйозно – немає різниці, про що вони говорять щодо до того, навіщо вони зайшли на територію України. Вони зайшли сюди винятково як країна-окупантка, країна-агресорка, яка збиралась загалом знищити наше існування і природу нашої держави, історії. Знищити нашу територію і в принципі випалити все, що тільки можна, де буде написано слово "Україна".

Це очевидно – немає жодної іншої місії, тому в цій війні немає ніякої переговорної бази для того, щоб, як там говорять росіяни, "прийти до мирного урегулювання" чи до дипломатичного врегулювання. Дивіться, якщо вас прийшли вбити, то вас або уб'ють, або ви захистите себе і вб'єте нападника, чи принаймні виженете його зі своєї території. Тут немає ніякої компромісної бази.

Тобто "давайте домовимося про те, що ви нас прийдете вбивати трошки пізніше?". Так звучить будь-яка компромісна пропозиція щодо закінчення цієї війни.

Щодо ракет, безумовно, Росія сьогодні демонстративно, вже навіть не приховуючи, витрачає 32% свого річного бюджету на війну, це близько 10 трильйонів рублів.

Вони вкладають гроші в певні виробництва, змогли отримати найбільш технологічні виробничі лінії від Ірану щодо виробництва дронів різних модифікацій, виготовляють певні ракети. Складові цих ракет постачають навіть країни – наші партнери.

Безумовно, це не державні уряди постачають, а приватні компанії, але все, про що я зараз говорю, і Шойгу розповідає про якісь новітні ракети – це є наслідком того, що санкції введені.

Вони завдають суттєвої шкоди російській економіці, але Росія продовжуватиме виготовляти ракети, поки не визначать її інший юридичний статус – країни-терористки для того, щоб приватні компанії не обходили у межах паралельного імпорту і не дозволяли Росії отримувати певні компоненти.

Сьогодні вже є інформація про те, що велика компанія Duracell повертається на російський ринок з іншою назвою, з іншим брендуванням, буде дорожча продукція, ціна буде вдвічі більшою за продукцію. Але вони себе спокійно почувають, повертаючись на ринок Росії та беручи на себе зобов'язання платити податки в її бюджет для того, щоб ці податки направлялися на зброю для знищення українців.

Це абсолютно неприйнятна ситуація, ми маємо з нею щось робити та продовжуватимемо тиснути на міжнародну спільноту для того, щоб вона перестала гратись в лицемірство.

Тобто вони зареєструвалися на території Росії чи як по-іншому вони можуть обходити санкції?

А які санкції можуть бути проти приватних компаній? Є санкції щодо певних громадян чи певних компаній з російською юрисдикцією, які належать до певної галузі. Якщо ми говоримо про споживчів галузі, то там санкцій немає.

Зверніть увагу, понад тисяча компаній, які виробляють там товари для споживацького ринку, працюють в Росії. Вони платять там 4 мільярди доларів податків щорічно. Це не про санкції, це про внутрішній світ людей, які є бенефіціарами цих компаній.

Їм нормально, вони достатньо солодко почувають себе в Парижі та паралельно з тим абсолютно чітко заробляють з премією. До речі, сьогодні на російському ринку залишаються працювати компанії, бо там преміальний сегмент. Це означає – через те, що Росія є закритою країною, ціни там вищі на 15 – 30% від загальних цін на глобальному ринку.

Там багато корупційних премій для того, щоб компанії залишались працювати. Там чудово для людей, які не мають особливих емпатійних внутрішніх стрижнів.

Скільки ракет і "Шахедів" виробляють росіяни

Ракети ще можуть випускати. Кажуть, що розпочали робити і "Шахеди" на території Росії. В них знаходять, зокрема, російські компоненти. Якщо підрахувати ракети та "Шахеди" – наскільки це великі об'єми виробництва?

Щодо "Шахедів" – це, безумовно, великі об'єми. Не забуваймо, вони вже випустили по території України понад 1500 дронів різних модифікацій. Думаю, це велике виробництво, для якого Росія має постачання з Ірану, щоб вони не розповідали про це.

Ракет, особливо сучасних, звісно, вироблять менше. Це вже не ті цифри, які були до війни. Виготовляють "Іскандери". Мають ще велику кількість С-300 певної модифікації, які можна переробити на ракети класу "земля-земля". С-300 дієвіші, але їх значно менше виготовляють. Як і крилатих ракет, зокрема Х-101, Х-55, Х-505.

Маємо бути свідомі того, що Росія продовжить виробляти зброю, якщо не отримає статус терориста. Він повністю обмежує можливості торгувати з країнами, які займають навіть нейтральну позицію.

Нейтральна позиція щодо війни є абсолютно прагматичною. Насправді немає ніякого політичного нейтралітету. Я вважаю, що всі країни після 18 місяців вторгнення розуміють природу цієї війни. Вони розуміють, що війна йде на фактичній та юридичній території України. Росія безпідставно зайшла просто вбивати громадян. Всі країни це розуміють.

Нейтралітет – це виключно меркантильно-прагматична позиція. Тому що така позиція дає можливість працювати на російському ринку з величезним демпінгом або з преміальною додатковою вартістю.

Чому Індія покликала Путіна на саміт G20

Незабаром в Індії відбудеться саміт G20. Серед запрошених опинився і Владімір Путін, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. І питання не в тому, поїде він чи ні, а в тому, як можна було навіть формально його запросити.

Переговори щодо формату участі України та формату, в якому проводити G20 загалом ще продовжуються. Взагалі сьогодні бажано було б переформатувати всі ці міжнародні майданчики, включно з таким форматом як G20. Це вже зробили з G8. Безсумнівно, Росія не може в них перебувати, тому що це є модерація та промоція війни.

Мене дивує, що міжнародні організації терпляче ставляться до того, що Росія їх принижує. Росія каже, що не існує міжнародних правил або міжнародних конвенцій. Але їй і далі пропонують приїжджати, виступати. Тож Росія погоджується, не на рівні президента, очевидно. Бо Путін "смілива людина", яка сьогодні мандрує хіба містами Сочі – Москва – Валдай.

Тож він не поїде, але натомість приїде російська делегація для того, щоб далі принижувати міжнародний саміт. Вони приїдуть туди, щоб сказати: "Ви – ніхто, ми прийшли вбивати, а ви взагалі нічого не можете зробити. Ми нищитимемо ваші репутації, а ви нам лише аплодуватимете і запропонуєте приїхати ще раз".

Є ж така психічна особливість у низки людей – їм подобається, коли їх публічно принижують. От міжнародному праву сьогодні дуже подобається, що Росія так з ним вчиняє.

Однак це не означає, що ми маємо припинити пояснювати, що це провальна позиція, і нашим міжнародним партнерам, і країнам Глобального Півдня та, зокрема, Індії. Якщо є країна, яка свідомо йде на злам системи міжнародних відносин, то ця країна має бути покарана.

Ми розуміємо, що у світу сьогодні не існує інструментів безпосереднього покарання, тому що це війна. Ним є виключно Збройні Сили України. Утім, ці країни мусять дистанціюватися від Росії. Це вкрай вигідно і для міжнародного права, і для того, що буде після війни, тобто післявоєнного типу міжнародних відносин, і для репутацій конкретних країн.

Повернемось до Індії. Ще раз підкреслю, що не існує ідеологічного нейтралітету, є лише економічний нейтралітет. Він дозволяє Індії суттєво збільшити обсяги закупівлі енергоносіїв російського виробництва та їх просувати на міжнародні ринки під егідою індійського брендування. Вона має на це право, бо національні інтереси є пріоритетними для усіх.

Путін з прем'єром Індії Нарендрою Моді / АР

На сьогодні всі наші потенційні партнери, країни з тою чи іншою позицією, розуміють, що Росія цю війну не виграє, не виступатиме загрозою для глобальних спільнот. Росія буде загрозою виключно для українських спільнот. А всім подобається, що на цьому можна заробляти з достатньо ефективною додатковою вартістю.

Тут питання і до самої G20, яка про економіку країн, що розвивається. Бо що ж там робить Росія, у якої долар по 100 рублів – це економіка, що розвивається?

Якраз багатьом вигідний долар по 100, бо тоді Росія активно може щось скупляти, адже внутрішнього ринку вже не існує. Це цікаві процеси, які сьогодні відбуваються в Росії.

Але річ навіть не в цьому. Ми хочемо отримати моральну глобальну політику. Втім, це ілюзія. Не буде ніякої моральної політики, будуть виключно цинічні інтереси.

До початку повномасштабного вторгнення Росія була дуже важливим членом міжнародної економічної спільноти, бо вона вміла вибудовувати багатоланцюжкові корупційні зв'язки у різних глобальних галузях. Тобто брала на себе величезну кількість ризиків, а іноземні громадяни отримували значні корупційні премії.

Тож Росія була важливим елементом економічного, культурного, інформаційного та політичного розподілу. Сьогодні треба від цього відмовитись, бо це є об'єктивним історичним моментом – коли Росія обнулила себе. Вона показала всім, що не вміє грати за правилами. Якщо ти хочеш, щоб правила все ж збереглись, і стабільно прогнозовано жити наступні 10 – 15 років, то маєш просто вигнати того, хто ці правила зламав.

Але знову ж, багато людей звикли, що отримують від Росії достатній дохід "сірого кольору" і не можуть позбавити себе цього. Тому шукають будь-які способи. Звідти й з'являються ці розмови, мовляв, давайте все ж про щось з Росією домовлятись, зробімо так, щоб Росія не програла. Та навпаки – аби Росія постійно була в замороженому конфлікті.

Для Росії це гарантуватиме стабільність їхньої політичної системи, відсутність трансформацій. Для нас – це гарантує втрату державності. Але для інших країн заморожений конфлікт означатиме головне – найякіснішу корупційну глобальну політику. Росія ж перебуватиме у конфлікті й вона завжди платитиме гроші, щоб її підтримували чи принаймні не пригнічували.

Коли нам говорять, мовляв, давайте домовимось з Росією", а ми дивимось, що Росію продовжують запрошувати на G20. Це говорить про те, що певні глобальні інституції та держави вкрай зацікавлені, щоб це був заморожений конфлікт.

Але не тому, що у цьому конфлікті немає рішення. А через те, що можна буде роками заробляти додатковий "сірий дохід" особисто для себе, а потім почувати себе ефектно.

Що означає скандальна заява Єнссена

Керівник апарату Генсека НАТО Стіан Єнссен заявив, нібито Україна хоче поступитися територіями, щоб стати частиною Альянсу. Для нас ця заява є абсурдною, бо про жодні поступки не може йти мова. Це про корупційну складову? Або чому ця заява зараз пролунала?

Це не про корупційну складову. Це про абсолютну відсутність аналітичних здібностей у низки сучасних європейських держав. Вони в принципі не розуміють, що таке Росія, ніколи не вивчали її. Вони не розуміють природу цієї війни та до яких трагедій приведуть такі "пропозиції".

Голова канцелярії Генсека НАТО Стіан Єнссен / VG

Навіть у такому вигляді ця "пропозиція" вже сама собою заохочує агресора до ескалації. І конкретно ця "пропозиція" виглядає таким чином:

• ми не гарантуємо Україні НАТО, бо будь-яка Угорщина може юридично заблокувати процедуру вступу;
• ми не гарантуємо вам опцію 5 статті НАТО, бо вона є консультативною. Ця стаття чітко говорить про те, що ми можемо проконсультуватися, якщо вважатимемо, що ризики дуже небезпечні. Тоді ми можемо взяти участь у ліквідації цих ризиків. Тобто взяти участь у війні, але це не гарантовано;
• безумовно, непрограш Росії означатиме консервацію нинішнього російського режиму. А це означатиме додаткову мілітаризацію, різке збільшення кількості фінансування терористичних мереж, якими Росія опікується, збільшення фінансування нацистських угруповань у різних країнах.

Я хочу, щоб не було ілюзій. Ба більше, це означатиме, що Україна буде постійно у війні й звідси виїжджатимуть люди, бо немає сенсу виховувати дітей у країні, яка не має гарантій на майбутнє. Для наших дітей ми залишимо подарунок у вигляді наступної війни. Так виглядатиме реалізація такої ідеї.

Я наголошую на тому, що немає жодного компромісного сценарію. Росія сьогодні, очевидно, вважає нас країною номер один, яку треба у будь-якому випадку знищити. Не існує ніякого компромісу. Нас просто будуть нищити, але повільно і цинічно.

Дивіться, вони на певний час знизять риторику, а після цього вони просто казатимуть, що йтимуть нас добивати. І ніхто не втрутиться. Бо якщо Росія повторно піде повномасштабно на Україну, то ніхто так консолідовано не підтримуватиме Україну. Двічі вступити в одну річку неможливо, і тому всі удаватимуть, що не бачать війни.

Ну й нарешті останнє. Я раджу цьому керівнику апарату подивитись фільм "Не дивіться вгору", якщо він думає, що якщо не дивитиметься на Росію, то це означатиме, що її не буде і що ризиків немає. Тому я повертаюсь до пункту номер один. Для таких "дуже важливих" експертів, які абсолютно точно не розуміють що таке Росія.

Росія не піде ні на які переговори. Вона піде тільки на фіктивні переговори, на заморожування конфлікту зі зниженням інтенсивності бойових дій для того, щоб закріпитися ще більше на окупованих територіях і ще більше мілітаризувати свою економіку та корупціювати європейські країни.

Для нас будь-яка така пропозиція означатиме повільну смерть – Україна має погодитися на повільну смерть. Це й означатиме такий компроміс для нас.