Чи став досвід "політичних" призначень послів вдалим для України

Новина російською

Призначення послів України за кордоном ще ніколи не привертало таку гостру увагу, як протягом останнього року.

Цього тижня завершився відкритий "конкурс" серед українців, що бажають стати послом.

В МЗС його проведення пояснюють браком кадрів.

Але не все ідеально.

За даними ЄП, зараз на розгляді кілька нових політичних призначень, які можуть викликати нерозуміння у суспільстві.

Про те, що відбувається у цій царині, які ризики є реальними, а які - уявними, - у статті редактора Євро.

Правди Сергія Сидоренка "Посли за об'явою".

Зеленський призначає топ-дипломатів без досвіду в МЗС: це добре чи погано?.

Про те, чому оголошений главою МЗС України Дмитром Кулебою добір топ-дипломатів можна називати "конкурсом" хіба що у лапках, "Євро.

Правда" вже розповідала.

У середу ввечері він оголосив про завершення відкритого відбору кандидатів на посади посла України.

Він розповів, що особисто проводив співбесіди з "фіналістами" і лишив 16 претендентів на 16 різних посольських посад.

До речі, попит на роботу посла виявився просто шаленим: до МЗС подалося понад 1100 людей.

Але навіть відкритий "конкурс" не дозволив закрити усі вакансії.

Перелік 17 держав ви можете знайти у розділі "вакансії" на сайті МЗС.

Та Кулеба оголосив лише про 16 знайдених кандидатів!.

За інформацією "Євро.

Правди", так і не вдалося знайти, хто очолить посольство України у Чехії.

Абсолютна більшість переможців до дипломатії зараз недотичні.

За внутрішніми підрахунками МЗС, до переліку увійшли по три представники або представниці українського бізнесу та міжнародних або іноземних фінансових установ.

По двоє людей, що можуть бути призначені послами, є медійниками (ні, "Євро.

Правда" не подавалася) та науковцями з українських вишів.

А також є один представник транснаціональних корпорацій і один кадровий військовий або військова.

Тепер вони мають пройти наступний фільтр - Офісу президента, співбесіду з президентом Зеленським, і потім - призначення.

Слід зауважити, що досвід політичних призначень послів в Україні є, і давно.

І він тривалий час був негативним.

Тільки за часи великої війни було чотири спірних або щиро ганебних призначень послів (хоча спроб було більше).

А далі були два призначення "кучма стайл", коли експосадовців робили послам просто для того, щоб відставка не ставала для них покаранням.

І якщо з ексгенпрокуроркою Венедіктовою її відрядження до Швейцарії принаймні мало логіку (колишня генпрокурорка їде у країну, де чи не головна задача - арешт та конфіскація активів РФ), то рішення відправити ексміністра оборони Тарана до Словенії було очікуваною і великою помилкою.

Андрій Таран, який за нетривалий час роботи провалив роботу у МО та співпрацю з НАТО по своїй лінії, після переїзду до Любляни перетворився з поганого міністра на неефективного посла.

Офіс президента розглядає можливість призначити послом у Великій Британії Олексія Резнікова після його, здається, вже неминучої відставки за цілу низку провалів.

Чому Банкова хоче піти на цей крок - не зрозуміло.

Але, з іншого боку, саме по собі призначення послів, що не є кар’єрними дипломатами, ще не свідчить про проблеми.

Є і непогані призначення послів "зі сторони".

Зазвичай, коли кажуть про це, то наводять приклад посла України у США Оксани Маркарової, посла у Канаді Юлії Ковалів, посла в Австралії Василя Мирошниченка тощо….

Тобто не обов’язково бути дипломатом з десятками років у системі, щоби бути ефективним послом у XXI сторіччі.

Це доведено практикою.

Однак обов’язковою умовою є досвід ведення міжнародних переговорів у будь-якій іншій ролі.

А ще потрібний досвід роботи в команді, бажано на держслужбі.

І, звісно, позитивний імідж.

Предметно говорити про кандидатів, яких в МЗС відібрали за підсумками відбору, можна буде після того, як прізвища стануть публічними.

І у будь-якому разі, перекіс на виключно політичних послів, коли кар’єрним дипломатам лишається мало місця для зростання - це дуже спірний підхід.