Українські підприємці готуються працювати в умовах довгої війни

Економічна ситуація

Результати чергового опитування регіонального бізнесу, що було проведено ЕВА в липні, засвідчили, що у порівнянні з 2022 роком оцінки ведення бізнесу в усіх регіонах дещо покращились, однак продовжують залишатися у негативній площині по 5-ти бальній шкалі (де 3 – нейтральна оцінка): Львів – 2.64, Одеса – 2.47, Дніпро – 2.25, Харків – 1.62.

Хоча усі регіони відчули на собі наслідки повномасштабної агресії рф, віддаленість від лінії фронту залишається вирішальним фактором впливу на ведення бізнесу. Наприклад, у Західному регіоні 76% компаній працюють у повному обсязі, а 72% вважають умови роботи задовільними. У той час як у Харківському регіоні лише 6% компаній працюють у повному обсязі та вважають умови роботи задовільними, 31% компаній не працюють (у Західному регіоні таких не було), а 44% компаній назвали умови ведення бізнесу дуже складними (8% у Львівському регіоні).

Спільними перепонами для ведення бізнесу у більшості регіонів були визнані проблеми із робочою силою як через міграцію, так і мобілізацію працівників, в т. ч. щодо передбачуваності процедури бронювання. Наприклад у Західному регіоні лише 4% компанії не мали мобілізованих до лав ЗСУ працівників. Для решти регіонів цей показник коливався в межах 18%-30%. Одним з ключових негативних факторів в Дніпровському регіоні також були названі обстріли з боку рф. З огляду на розширення географії терористичних атак роль цього фактору з високою ймовірністю зросте як для Південного, так і Західного регіонів. При плануванні своєї діяльності більшість компаній орієнтуються на закінчення війни у перспективі одного-трьох років. Водночас найбільш оптимістичними очікування є в Одеському регіоні (53% респондентів очікують завершення війни у 2024), а найбільш песимістичними у Харківському регіоні (31% респондентів вважають що «війна надовго»).

За даними Мінагрополітики станом на 11.08.23 р. українські аграрії зібрали майже 23 млн тонн ранніх зернових, що на 11% перевищує цей показник в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Водночас припинення роботи зернового коридору може призвести до обмеження експортних можливостей аграрних трейдерів та негативно вплинути на потенційний збір зернових у 2024 р.

Бюджетна сфера

Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 15.08.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 5,6 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17,8% до 19,50%, а також 20 млн євро (на 9 міс, с/зв дохідність 3,11%). Найбільший попит в інвесторів мали гривневі папери із погашенням у липні 2026 р. (запозичено 5,1 млрд гривень). Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 19,35%.

Обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень збільшився на 4,6 млрд. гривень за рахунок збільшення інвестицій в ОВДП з боку банків (на 2,7 млрд гривень), юридичних та фізичних осіб (на 1,4 та 0,6 млрд гривень відповідно), тоді як обсяг ОВДП у власності нерезидентів скоротився за тиждень на 0,1 млрд гривень.

Валютний ринок

В результаті скорочення як пропозиції, так і попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків обсяг чистого попиту на іноземну валюту на МВРУ залишався близьким до рівня попереднього тижня. Чистий продаж іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку становив 469 млн доларів США (порівняно із 458 млн доларів США тижнем раніше).

Водночас обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. Станом на 1 серпня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку досягли 41,7 млрд доларів США (+6,9% або 2,7 млрд доларів США за місяць), що забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту.

Фінансовий сектор

Обсяг банківського кредитування у липні збільшився. Зокрема, обсяг корпоративного кредитування у гривні зріс на 0,3% (+1,4 млрд гривень) переважно за рахунок програм державної підтримки, обсяг корпоративних кредитів в іноземній валюті – на 0,8%. Кредитування домогосподарств збільшилося на 0,8% за місяць. Зростанню кредитування сприяло подальше розширення депозитної бази банків: залишки коштів на гривневих рахунках корпорацій зросли за місяць на 5,2%, домогосподарств – на 1,1%. Залишки на валютних рахунках в банках також збільшилися – на 0,2% за місяць.

Про значний потенціал банківської системи України до кредитування свідчать також показники капіталізації та ліквідності. Зокрема, показники адекватності капіталу банків за результатами липня збільшилися до 24,3% для регулятивного (у червні – 23,8%) та 14,8% – для основного капіталу банків (у червні – 14,5%). Відповідні значення перевищують мінімальні нормативні вимоги (10% та 7% відповідно) та виступають запобіжником щодо негативного впливу воєнних дій на платоспроможність банківської системи.

При цьому, обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) залишався на рівні близько 700 млрд грн, з яких близько 500 млрд – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту та відплив готівки у позабанківський обіг зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі.

На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 852 пільгові кредити на загальну суму 2,1 млрд грн, з них близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла майже 35 тисяч на загальну суму 133,8 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів (близько 2/3) було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Частка інвестиційних кредитів за програмою становить менше 5%.