WSJ: Економіка Росії, зруйнована війною проти України, досягла своєї максимальної швидкості

Різке підвищення процентних ставок російським Центральним банком з метою зупинити падіння рубля цього тижня вказує на нову реальність для Кремля: російська економіка досягла своєї граничної швидкості.

Уряд наповнив російську економіку грошима, щоб забезпечити свою армію в Україні, а також ізолювати свій бізнес і громадян від війни. Завдяки щедрості держави попит в економіці зростає, допомагаючи їй оговтатися від минулорічної рецесії, спричиненої санкціями. Пропозиція ж, все більш обмежена ізоляцією Росії і повсюдною нестачею робочої сили, не зростає. Про це пише Wall Street Journal.

Дедалі більший дисбаланс російської економіки воєнного часу опинився в центрі уваги цього тижня, коли рубль впав до найнижчого рівня з перших днів війни. Високопоставлений кремлівський чиновник звинуватив у падінні валюти м'яку монетарну політику. Днем пізніше російський Центробанк на екстреному засіданні підвищив процентні ставки на 3,5 процентних пункти. Причиною була оголошена необхідність стабілізувати валюту і знизити інфляцію, яка, за словами представників Центробанку, зростала на 7,6% в річному обчисленні протягом останніх трьох місяців.

Рубль відновився, і зараз за 1 долар можна купити приблизно 95 рублів, хоча в понеділок американська валюта коштувала аж 102 рубля. Економісти розглядають волатильність цього тижня не як початок неминучої фінансової кризи, а скоріше як симптом склеротичних економічних перспектив Росії.

За повідомленнями ЗМІ, одним із кроків, які зараз розглядає російський Центральний банк для зміцнення валюти, може стати відновлення вимог, які вже діяли на початку війни. Експортерів можуть змусити конвертувати іноземну виручку в рублі.

«Росія - одна з небагатьох країн, яка може протриматися найдовше. Я не думаю, що у них неминуче закінчаться гроші або щось подібне», - сказав Ерік Мейерссон, головний стратег з ринків, що розвиваються, шведського банку SEB.

Але рівень, на якому російська економіка може зростати, не розпалюючи інфляцію, зараз набагато нижчий, ніж до запровадження західних санкцій. Зниження цього так званого потенційного темпу зростання ставить Владіміра Путіна перед дилемою, оскільки йому потрібно одночасно нарощувати військове виробництво і задобрювати населення напередодні президентських виборів, запланованих на березень.

Державні витрати як частина ВВП підскочили на 13,5% у першому кварталі порівняно з аналогічним періодом минулого року. І це найбільший стрибок з 1996 року. За оцінками МВФ, до 2014 року, коли Росія анексувала Крим, потенційний темп зростання російської економіки становив близько 3,5%. Аналітики Raiffeisenbank у Росії оцінюють довгостроковий потенціал зростання економіки на рівні 0,9%. У роки, що передували фінансовій кризі 2008 року, економіка Росії в середньому зростала більш ніж на 7% на рік.

«Девальвація рубля показує, що економічний феєрверк бурхливого зростання державних витрат не стійкий. Швидкість обмежує не те, що уряд може профінансувати, а те, що економіка може виробити», - сказав Яніс Клюге, експерт з російської економіки Німецького інституту міжнародних відносин і безпеки.

Здатність Росії збільшувати виробництво на власних заводах вже вичерпана. У секторах, які забезпечують військових, заводи працюють у кілька змін, щоб впоратися із замовленнями. Статистичні категорії, пов'язані з військовим виробництвом, такі як металопродукція, оптичні вироби і спеціальний одяг, пережили бум у першій половині року. 

Тим часом невійськові промислові сектори мляво розвиваються, обтяжені відсутністю доступу до західних запчастин, неефективністю і історією слабких інвестицій в підтримку машин і обладнання. Виробництво автомобілів скоротилося більш ніж на 10% порівняно з минулим роком. Як наслідок, економіка Росії все більше орієнтується на свої величезні природні ресурси, а прибутки від продажу енергоносіїв та металів наповнюють державну казну.

Росія намагається стати більш самодостатньою після того, як вона вторглася в Україну в лютому минулого року і була відрізана від західних ланцюгів постачання. Ці зусилля просуваються повільно і поки що з сумнівним успіхом. Згідно з опитуванням, опублікованим у червні Вищою школою економіки в Москві, близько 65% промислових підприємств у Росії залежать від імпортного обладнання.

«Нарощування потужностей у нових секторах потребує часу. Вам потрібні машини, вам потрібні кваліфіковані фахівці. Все це потребує ресурсів і часу», - сказав голова Інституту економіки країн, що розвиваються, при Банку Фінляндії Іікка Корхонен.

Росія звернулася до інших країн, щоб заповнити цю прогалину. За даними російського міністерства фінансів, імпорт товарів зріс на 18% цього року станом на липень. Імпорт з Китаю різко зріс, а міністр оборони Росії нещодавно відвідав Північну Корею для ознайомлення з системами озброєнь. 

«Зростаюча залежність Росії від імпорту має серйозні наслідки для її економічної стабільності. Економіка все ще має позитивне сальдо поточного рахунку платіжного балансу, що означає, що вона отримує більше від експорту, ніж витрачає на імпорт. Але цього року цей профіцит скоротився на 85%, а це означає, що в економіку надходить менше грошей, і попит на рублі знижується. Ослаблення рубля також робить імпорт дорожчим у рублевому еквіваленті, що призводить до зростання інфляції», - пояснює видання.

Очікується, що дедалі більша технологічна ізоляція Росії зменшить її довгострокові перспективи зростання, які були похмурими навіть до війни. Робоча сила в країні скорочується вже більше 10 років, оскільки населення старіє. Продуктивність була низькою через брак інвестицій і бізнес-клімат, пронизаний корупцією і бюрократією.

За останній рік ці тенденції лише погіршилися. Росія зіткнулася з найсильнішим дефіцитом робочої сили з 1990-х років, оскільки сотні тисяч людей мобілізовані на фронт або втекли з країни. 

«У російській економіці майже не залишилося пропозиції, і неминучим результатом цього буде інфляція», - сказав Ліам Піч, старший економіст Capital Economics з питань ринків, що розвиваються.