Замахи на вбивство в Україні: Кого із представників влади намагалися вбити за гроші

Замахи на публічних людей та чиновників ТОП-рівня в Україні відбуваються не так, щоб часто, але вже й не рідко. І «розбірки» всередині країни в той час, коли йде війна, зрозуміти неможливо…

Але свіже. У центрі Києва вранці 17 серпня було скоєно замах на заступника голови Державної податкової служби України Євгена Сокура. За словами голови комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетьманцева, замовниками замаху виступили «схемники, які втратили «бізнес» і перейшли кордон… підозрюваних затримано і дають свідчення на замовників».

KP.UA зібрала кілька найрезонансніших замахів за останні роки.

Начальник управління СБУ (січень 2021 року)

Служба безпеки України повідомила про затримання чинного співробітника СБУ, який готував убивство свого колеги. Завдяки слідчо-оперативним заходам злочину було попереджено, «діючого співробітника СБУ» затримано.

Зрозуміло, що в СБУ не надто розголошували як подробиці події, так і прізвища фігурантів. За неофіційною інформацією, яку вдалося знайти журналістам, цим співробітником виявився полковник підрозділу "Альфа" Юрій Расюк, який готував убивство бригадного генерала СБУ Андрія Наумова, начальника головного управління внутрішньої безпеки. Замовником вбивства нібито виступив колишній перший заступник голови СБУ, він же начальник головного управління боротьби з корупцією Дмитро Нескоромний. І каменем спотикання начебто стало кришування тіньового бізнесу та подальші розбирання між групами впливу у Службі.

У СБУ запропонували журналістами користуватися офіційними джерелами інформації, при цьому жодного спростування щодо вищенаписаних подробиць інциденту не дали. Хоча додали до офіційного прес-релізу той факт, що організатор замаху запропонував виконавцю 50 тисяч доларів. За останньою інформацією, підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує позбавлення волі терміном від 9 до 15 років чи довічне.

Перший помічник президента України Сергій Шефір (вересень 2021 року)

Машину Шефіра обстріляли вранці 22 вересня під Києвом, неподалік села Лісники. Як повідомили у прес-службі Національної поліції, до машини потрапили 10 куль, випущені з автоматичної зброї. Було поранено водія Сергія Шефіра – до нього потрапили три кулі, сам перший помічник залишився неушкодженим.

Поліція розглядала три версії інциденту: замах для тиску на вище керівництво країни або для дестабілізації політичної ситуації, або це справа рук іноземних спецслужб.

У листопаді того ж року Офіс генпрокурора України повідомив, що було проведено понад 100 обшуків у всіх встановлених осіб, які використовували мисливські патрони, аналогічні використаним вчасно інцидентом з машиною Шефіра. Пройшли обшуки у магазинах із продажу мисливських боєприпасів та зброї. Незважаючи на всі слідчі дії, жодна людина не отримала підозри у скоєнні цього кримінального правопорушення.

Заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква (жовтень 2021)

У ніч на 22 жовтня до будинку Жовкви у Дарницькому районі Києва невідомий покинув «коктейль Молотова». На щастя обійшлося без постраждалих.

Правоохоронці швидко затримали виконавця – ним виявився 25-річний безробітний чоловік Черкаської області, який не має місця проживання.

Він розповів, що шукав роботу на одному із сайтів з працевлаштування та знайшов замовлення на підпал будинку невідомої йому особи. Адреса та всі вказівки від замовника чоловік отримав через месенджер Telegram.

За підпал замовник обіцяв заплатити 4000 доларів США після того, як напад на будинок з'явиться у ЗМІ. Мотиви замовника виконавцю були невідомі.

Підозрю затриманому оголосили, якщо суд винесе вердикт про його винність, то санкція статті КК України за умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу – від 3 до 10 років.

Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко (листопад 2021)

На колишнього главу Держгеокадастру, а той момент – міністра, робив замах якийсь громадянин США, оперативно затриманий правоохоронцями. Кіллера, до речі, найняла громадянка України, а причиною такого радикального вирішення проблем стала діяльність Лещенка у Держгеокадастрі.

– Замовник зустрівся з кілером і передав йому 20 000 доларів завдатку. Поліція вийшла на громадянина США в іншій справі – він раніше замовив убивство свого екс-партнера (колишнього колектора, який вибивав борги його бізнес-партнера, з яким американець працював у 2018 році), - розповідав тодішній глава МВС України Денис Монастирський. – Але це «вбивство» вже на той момент контролювалося поліцією та стало інсценуванням. Було зімітовано викрадення, вбивство та похорон колектора. Відповідне відео надіслали замовникам.

Після схвалення таких «умінь» замовники звернулися до кілера та «замовили» вбивство міністра Романа Лещенка. Основним мотивом злочину стали гроші. Замовників взяли одразу ж і звинуватили в них підозру відразу за кількома статтями КК України: викрадення людини, здирство, замах на вбивство.

Тільки факти

1991 рік – замах на президента України Леоніда Кравчука у Харкові. Зловмисник намагався вдарити його ножем, але Кравчука закрив собою охоронця. Нападника не знайшли.

1996 рік – напад на прем'єр-міністра Павла Лазаренка. Дорогою до аеропорту Бориспіль під його автомобілем спрацював вибуховий пристрій у каналізаційному люку. Але машина Лазаренка їхала іншою смугою, він не постраждав. Замовників та виконавців не знайшли.

У тому ж році в аеропорту Донецька було застрелено народного депутата України Євгена Щербаня разом із дружиною та охоронцями. Знайшли лише одного, хто стріляв, він отримав довічне ув'язнення.

1998 рік – у ліфті власного будинку застрелено колишнього голову НБУ, народного депутата України Вадима Гетьмана. Вбивцю затримали за чотири роки, він отримав довічне позбавлення волі.

1999 рік – кандидат у президенти Україна Наталія Вітренко у Кривому Розі мало не стала жертвою кинутої до неї гранати. Постраждали сторонні люди. Виконавці отримали по 15 років позбавлення волі.

2004 рік – отруєння кандидата у президенти Віктора Ющенка. Слідство не встановило винних, але ще й не закінчено.

2014 - замах на мера Харкова Геннадія Кернеса. Під час пробіжки він отримав кілька вогнепальних поранень, через травми він зміг пересуватися тільки в інвалідному візку. Розслідування триває (сам Кернес помер 2020 року).

Цього ж року було вбито мера Кременчука Андрія Бабаєва, скоєно замах на спікера парламенту Андрія Парубія (в нього кинули гранату).

2017 – замах на народного депутата України Ігоря Мосійчука. У жовтні біля офісу одного з телеканалів спрацював вибуховий пристрій. Мосійчук був поранений, загинув його охоронець та перехожий.