«Вільне плавання» чи гнучкий курс? Що буде з доларом восени

Про перехід на гнучкий курс Нацбанк попереджає не перший місяць, але зараз цій темі в регуляторі стали приділяти підвищену увагу.

Наскільки реально і наскільки своєчасно сьогодні переходити до гнучкого курсу, чи це призведе до стрибка долара та яким буде курс восени? Ці та інші питання KP.UA обговорила із експертами.

Історія питання

Мабуть, на початку повномасштабної війни НБУ був одним із лідерів з оперативності та швидкості прийняття рішень: вже 24 лютого 2022 року валютний курс було зафіксовано на рівні 29,25 грн за долар. У липні 2022 року НБУ девальвував гривню, встановивши новий фіксований курс – 36,57 грн за долар. І викликав чимало жартів про «нормальну температуру гривні 36,6». Але, схоже, і цей «гарний» курс із нами ненадовго.

Про перспективу скасування валютних обмежень у Нацбанку заговорили ще навесні, коли голова регулятора повідомив про створення передумов для поступового повернення до ринкового курсоутворення. Незважаючи на те, що економісти в один голос закликали не відмовлятися від фіксованого курсу до кінця війни, у Нацбанку повідомили, що «не прив'язані до календаря подій».

Пройшло три місяці, і ось регулятор знову заявляє, що готується відмовитися від фіксованого курсу, оскільки це було все ж таки тимчасовим заходом. Про це йдеться у Стратегії пом'якшення валютних обмежень, оприлюдненій у липні. За старою доброю традицією, в Нацбанку й надалі мають намір тримати інтригу, тож терміни переходу до нового порядку не називають. Відомо лише, що це станеться «у перспективі».

Скасування фіксованого курсу означає введення або вільно плаваючого (курсоутворення на ринку відбувається без втручання регулятора), або гнучкого курсу (передбачає інтервенції НБУ для коригування коливань). У Нацбанку хочуть мати можливість обмежувати коливання курсу, тобто все ж таки переходити до гнучкого курсу. А вже зовсім у «вільне плавання» гривню запустять після війни.

Велика помилка

Економісти від ідеї регулятора не в захваті.

Якщо Нацбанк відмовиться від фіксованого курсу, то це буде велика помилка з його боку, вважає аналітик Аналітичного центру «Об'єднана Україна» Олексій Кущ.

– По-перше, на сьогодні у нас є стабільні відпливи валюти з країни за картковими рахунками українських біженців, – пояснює експерт. – Люди отримують на карти гроші у гривні (допомога з дому, плата за оренду житла, зарплата від українського роботодавця тощо), а витрачають їх у іноземній валюті. Це близько 1,5 млрд євро на місяць. Другий момент – колосальне зростання імпорту (плюс 20%) за аналогічного падіння експорту. І що довше триватиме війна, то більше зростатиме схильність до імпорту.

За таких відтоків валюти у нас сьогодні практично немає її припливу, пов'язаного із фундаментальними економічними чинниками: експорт падає, доля "зернових коридорів" залишається незрозумілою. Вводити в таких умовах ринковий курс означає продавати на аукціоні валюту, отриману як міжнародну фінансову допомогу.

Аналітик Данило Монін також вважає, що переходити до гнучкого курсу в умовах війни немає сенсу.

- Економіка у війну не може себе балансувати, оскільки війна є надто великим дисбалансом, - пояснив експерт. – Сподіваюся, що НБУ до кінця року все ж таки цього не зробить і триматиме курс 36,57 грн за долар. Якщо від фіксованого курсу все ж таки відмовляться, ми спостерігатимемо девальвацію з одночасним зростанням міжнародних резервів.

Ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран зазначив, що питання курсу взагалі сьогодні другорядне в системі фінансів. НБУ накопичив майже 42 млрд доларів ЗВР, тож надмірні курсові коливання є чим зменшувати. Але через якісну допомогу Україні від наших міжнародних партнерів, насамперед США та ЄС, золотовалютні резерви й надалі матимуть тенденцію до зростання. Тому, каже експерт, основні здобутки у плані курсової стабільності – це далеко не заслуги НБУ, а результат партнерської допомоги.

Що буде з курсом

За словами аналітика компанії «Центр біржових технологій» Максима Орищака, у поточній ситуації попит на іноземну валюту в Україні на 1,5-2,0 млрд доларів перевищує пропозицію, про що говорять дані щодо дефіциту торговельного балансу України (у травні $1,9 млрд ) та дані щодо обсягу щомісячних інтервенцій з боку НБУ (у липні $1,86 млрд).

– Якщо повернути систему гнучкого обмінного курсу зараз, тиск на гривню одразу зросте, – прогнозує експерт. – Учасники валютних торгів та економічні агенти, розуміючи неминучість майбутнього ослаблення української валюти, почнуть виходити з гривні. І щойно НБУ згорне інтервенції чи суттєво їх скоротить, курс дуже швидко знизиться.

Для економіки України повернення до гнучкого валютного курсу і подальше за ним суттєве ослаблення гривні стане короткостроковою подією зі знаком мінус, продовжує Орищак. Але на подальшому горизонті повернення до ринкового валютного курсу стане економічним позитивом. За словами експерта, короткостроковий негатив полягатиме в провалі реальних доходів громадян: буде потрібно кілька років відновного зростання вище за інфляцію, щоб повернути рівень життя в країні до поточних значень. Натомість експортні товари України завдяки більш дешевій українській валюті отримають конкурентну перевагу та драйвер для швидкого нарощування виробництва.

– Тому основним завданням при зміні політики валютного курсу є мінімізація короткострокових негативних наслідків, а основною умовою для цього буде швидке відновлення українського експорту, – вважає Максим Орищак. – Це можливо лише після завершення війни, коли транспортну інфраструктуру експорту буде розблоковано. Якщо аналогічної економічної логіки дотримається влада, курс долара до кінця бойових дій у країні повинен залишатися фіксованим – ресурсу для цього у НБУ достатньо.

Данило Монін також сподівається, що восени офіційний курс збережеться на рівні 36,57 грн за долар, а в обмінниках – у коридорі 37,5-38,5 грн за долар.

Олексій Кущ погоджується: за збереження фіксованого курсу серйозних зрушень в обмінниках не буде. В Україні просто немає такої кількості гривні, яка б сформувала попит на долар.

А ось у разі запровадження гнучкого курсу основна проблема полягає навіть не в девальвації гривні, каже Кущ. Не виключено, що у довгостроковій перспективі – скажімо, через рік, – навіть за гнучкого курсу долар буде приблизно на сьогоднішньому рівні. Проблема у високій волатильності. Курс кидатиме з боку в бік: сьогодні 42, а завтра – 37, оскільки, як уже говорилося вище, немає фундаментальних економічних факторів, які б могли забезпечити стабільність. А зрізання сплесків на міжбанку за рахунок інтервенцій НБУ буде неконструктивним і призведе до зниження ефективності валютної політики.

– Якщо гнучкий курс запровадять, то перша реакція ринку може бути «нервовою», – зазначив Віталій Шапран. – Не виключаю, що у перші дні цієї події долар може підрости у ціні на пару гривень. Але загалом у нас є протилежна проблема: через наплив у країну валюти на тлі помилкової надмірної девальвації 2022-го гривня може мати тенденцію до ревальвації.

Відповідаючи на запитання про те, яким буде курс долара восени, експерт зазначив, що він буде таким, яким його захоче бачити влада – розмір ЗВР для цього цілком достатній. Але головні питання в іншому: як відновлювати економіку не на 3% на рік, а більш ніж на 7-10%, як створити умови для повернення 7 млн громадян з-за кордону?

– До вирішення цих завдань економіку потрібно готувати вже зараз, – зазначив експерт. – Але, на жаль, НБУ цим не займається, вихваляючись лише курсовою стабільністю, якою він більше нашкодив, ніж допоміг. Досить згадати примусову девальвацію з 29 до 36,6. У таких надвисоких темпах не було потреби, на що зараз нам вказує рекордне зростання ЗВР.