Вперше за незалежної України: археологи дослідили древнє городище на Львівщині

Науковці Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України та Історико-культурного заповідника "Стільське городище" провели спільну археологічну експедицію на городищі "Печера" в селі Ілів, Львівщина. Це перші розкопки з часів незалежності. Деталі повідомили на сайті Львівської обласної військової адміністрації.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Розкопки тривали три тижні, протягом яких дослідили три хронологічні горизонти пам'ятки: період енеоліту, що характеризується культурою гончарної кераміки (4 тисячоліття до н. е.), ранній залізний вік (кінець 2 — початок 1 тисячоліття до н. е.) та княжий час (10-13 століття н. е.). Експедицію очолював Андрій Гавінський, науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства НАН України, разом із ним на місці працювали ще шестеро дослідників.

Помітним відкриттям стала споруда прямокутної форми, розташована на краю городища. Її довжина сягала 12 метрів, а ширина — 4 метри, по периметру з інтервалом 1-2 метри проступали сліди від закопаних стовпів.

"Про датування наразі не йдеться — мусимо вивчити всі знахідки прискіпливіше. Але якщо прив’яжемо цю споруду до дохристиянського капища, то йтиметься про 10 ст. Вважаємо, що спершу це городище було святилищем, пізніше воно, очевидно, втратило цю функцію із впровадженням християнства, а вже згодом могло використовуватися як городище-сховище для тих сіл, які фіксуємо навколо цієї гори — в долині річки Іловець. Споруда не була житловою, а мала громадське призначення: про це свідчить відсутність слідів вогнища, невелика кількість уламків горщиків. Люди могли збиратися тут для прийняття важливих рішень, проведення обрядових дій", — пояснює Андрій Гавінський.

Під час досліджень команда виявила шість об'єктів: залишки житла доби енеоліту та господарські ями культури лійчастого посуду доби енеоліту; велику наземну споруду (згадану раніше) та три ями княжого періоду. Крім того, виявлено понад тисячу рухомих предметів, серед яких фрагменти кераміки, крем'яні знаряддя праці та зброя.

"Розкопати таке городище, а ще знайти там об’єкти — за велике щастя, це рідкість. Крім того, це не є таке звичайне городище захисного призначення — воно мало іншу функцію, скажімо, сакральну для того часу. Як на таку невеличку площу, розмір городища приблизно 40 на 40 метрів, результати розкопок дуже багаті! Потенційно, вони можуть змінити трактування пам’ятки — дуже рідко зустрічаються такі великі наземні споруди. Подібні споруди трапляються переважно на Буковині. А це буде таке перше городище-святилище, добре досліджене в регіоні Верхнього Дністра", — додає Андрій Гавінський.

Ці нові археологічні відкриття доповнюють висновки, зроблені під час перших розкопок, проведених у 1987 році Борисом Тимощуком та Іриною Русановою. Вони дають уявлення про зовнішній вигляд поселення та його забудову. Після необхідного аналізу зібраних матеріалів Історико-культурний заповідник "Стільське городище" планує створити тимчасову виставку.

"Охороняти і популяризувати пам’ятки археології завжди найважче. Це не будівля, — все цінне знаходиться під землею, його не видно. Тому так важливо, що заповідник проявляє ініціативу і докладає багато зусиль, щоб відшукати, дослідити і продемонструвати цю археологічну спадщину. Багато працюють з дітьми: проводять квести, екскурсії, їздять по школах області. Це цікаво і це сприяє розумінню, чому археологія важлива", — розповіла директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОВА Олена Василько.

Раніше Фокус писав про найдавніший герб міста, який виявили у Володимирі українські студенти.