Зниклі безвісти під час війни: про Єдиний реєстр і що робити, якщо зниклої людини в ньому немає

1 травня 2023 року в Україні запрацював Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, тобто під час бойових дій чи окупації. Там мають бути зібрані всі дані про таких людей, а витяг із цього реєстру підтверджує статус зниклого безвісти саме за особливих обставин. Маючи цей документ, члени родини, які перебували на утриманні зниклої людини, можуть отримати пенсію у зв’язку з втратою годувальника, а за самим зниклим може зберігатися місце роботи й у деяких випадках — заробітна плата.

Спілкуючись із людьми, які втратили близьких під час війни, журналісти платформи пам’яті Меморіал дізналися, що Єдиний реєстр зниклих безвісти за особливих обставин працює недосконало. В цьому тексті розповідаємо про труднощі, що виникають у родичів зниклих, і разом із юристкою даємо поради таким родинам. Особисті дані рідних на їхнє прохання залишаємо анонімними.

***

«Після 26 березня 2022 року я втратила зв’язок із батьками та бабусею, які перебували в Маріуполі… Тим часом Ірина Верещук чи не щодня в ефірі марафону «Єдині новини» повідомляла: в разі зникнення людей треба звертатися до Національного інформаційного бюро за номером 16-48. Я зателефонувала. Операторка ретельно все зафіксувала й запевнила: «Держава зробить усе, щоби їх знайти», — згадує весну 2022-го Марія (ім’я змінено на прохання героїні).

Минали дні. Новин щодо розшуку від державних органів не було. Та Марія не чекала склавши руки й шукала тих, хто би міг заїхати до батьків, перевірити. Так у травні вона дізналася, що дім родини зруйновано. Та це було не найгірше. Виявилося, що бабуся померла, а тато загинув. Вижила тільки мама. Коли їй вдалося виїхати з окупації, змогла розповісти доньці жахливі подробиці пережитого. Серце бабусі не витримало постійних обстрілів і голоду. Її тіло мама й тато Марії закопали на городі. Російські військові впродовж кількох днів знищували мікрорайон, де жила родина. У батька Марії влучив осколок від снаряду…

Марія написала заяви до поліції про зникнення батька й бабусі, зазначивши, що їй відомо про їхню смерть. Потім заповнила анкети Уповноваженого з питань зниклих під час війни і виконала всі дії, які їй рекомендувала влада. Зрештою через суд вона отримала свідоцтва про смерть рідних. Однак їхні тіла досі залишаються у тимчасово окупованому Маріуполі, а тому, згідно з законом, люди вважаються зниклими безвісти й мали б потрапити до Єдиного реєстру, який запрацював із травня 2023 року. Аби отримати витяг, що підтверджує статус її рідних як безвісти зниклих саме під час війни, Марія відправила заяву й необхідні документи.

Однак не отримала офіційної відповіді на свій запит, хоча 30-денний термін, упродовж якого мали видати витяг, сплив. Тим часом інші люди, рідні яких зникли, також розповідали, що отримували витяги з повідомленням про те, що їхніх родичів у реєстрі немає.

Я надіслала запити до МВС та Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Поговорила з юристкою Української Гельсінської спілки з прав людини Тетяною Самодерженковою й зібрала все, що вдалося дізнатися, в один роз’яснювальний текст.

Що таке Єдиний реєстр зниклих безвісти під час війни

Від початку повномасштабного російського вторгнення в Україну люди подавали інформацію про зниклих родичів до кількох структур — Нацполіції, СБУ, Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Національного інформаційного бюро, Червоного Хреста тощо. І кожна з цих структур має власну базу даних, що не синхронізуються з іншими.

Наприклад, Марії цього літа, коли в неї на руках уже були свідоцтва про смерть батька та бабусі, коли про їхні історії написали ЗМІ, телефонували з СБУ, щоб дізнатися, чи відомо їй узагалі щось про рідних.

А ось Катерині, про втрату чоловіка якої Меморіал розповідав на своїй платформі, про його долю офіційно не повідомили взагалі. Після 24 лютого 2022 року вона з донькою вирушила до Іспанії, а чоловік залишився в Україні, поїхав на дачу. Його та сусіда російські окупанти забрали просто з двору в полон. Про це два дні по тому Катерині розповіли телефоном сусіди.

Вона зверталася до СБУ, Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, Національного інформбюро, проте не отримала жодної інформації.

За два тижні, вже після звільнення Збройними силами України населеного пункту, де окупанти викрали її чоловіка, його тіло знайшли. Відтак сусіди розповіли Катерині, що російські військові його вбили. Тіло загиблого виявили в іншому селі. Ці ж сусіди його й поховали.

«То куди йдуть ці запити, звернення? — питає Катерина. — Добре, що сусіди розповіли мені про те, що сталося, а так я б нічого не знала про долю чоловіка, адже на жоден із запитів не отримала відповіді».

Хаос навколо відомостей про зниклих безвісти мав би припинити Єдиний реєстр, який запрацював у травні 2023 року. Там мали б бути об’єднані всі дані про зниклих під час війни. Це електронна база даних для зберігання, захисту, обробки, використання й поширення інформації про таких людей, їх невпізнані останки, рішень суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими тощо.

Держателем реєстру є МВС. Записи в ньому формують, зокрема, на основі заяв до Нацполіції, які подали родичі зниклих чи інші люди, котрі мають інформацію про зникнення. До реєстру вносять інформацію з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР).

Важливо — у статті 4 Закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» зазначено, що людина набуває такого статусу лише з моменту внесення про неї відомостей до цього реєстру. Однак вважається такою з моменту подання заяви до поліції про факт зникнення.

Витяг із Єдиного реєстру — єдине підтвердження того, що людина зникла безвісти саме під час війни. Серед прав, які надає цей статус:

1. З моменту внесення даних про зниклу людину до реєстру над її майном може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом.
2. Якщо мама й тато дитини зникли безвісти під час війни, над нею встановлюють опіку або піклування, як це передбачає Цивільний кодекс.
3. За зниклим зберігаються місце роботи та посада. Якщо ж така людина уповноважена на виконання функцій держави, то, крім того, зберігається ще й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування. Це все зберігається до моменту визнання людини безвісно відсутньою або оголошення померлою (це роблять через суд).
4. Рідні, які перебували на утриманні зниклого, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника (про те, хто саме має таке право, йдеться далі).

Як отримати витяг?

Щоб отримати витяг із Єдиного реєстру зниклих безвісти під час війни, потрібно:

• Надіслати заяву до Департаменту інформатизації МВС України та прикріпити до неї копії паспорта заявника й документа, що підтверджує родинні зв’язки зі зниклою людиною.
• Документи треба надсилати на електронну пошту pgmia@mvs.gov.ua або листом до МВС: м. Київ, вул. Богомольця, 10. Деякі юристи радять робити це рекомендованим листом із повідомленням, щоби мати підтвердження того, що документи таки отримали.
• Перевірити дані про людину й надати їй статус зниклої безвісти за особливих обставин мають упродовж 30 календарних днів.
• Витяг мають надіслати на зазначену в заяві електронну адресу або ж на зворотну поштову адресу.

Як наповнюють реєстр і скільки в ньому людей?

У МВС мені розповіли: коли реєстр вводили в експлуатацію, одноразово вивантажили із системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (ІПНП) дані щодо зниклих під час війни з 19 лютого 2014 року, які зібрали на 1 травня 2023-го, й відтоді щодоби оперативно передають інформацію.

За словами МВС, реєстр формує й передає через центральну підсистему ЄІС МВС до системи ІПНП запити щодо отримання інформації про розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та результати такого розшуку.

За даними Нацполіції, на 26 липня 2023 року із системи ІПНП надали відомості щодо 38 035 людей, які зникли під час війни з 19 лютого 2014 року до 25 липня 2023 року. Тобто це всі заяви про зникнення, які писали люди. З 2014 року когось із цього реєстру знайшли живим, когось — загиблим.

За даними МВС, що надійшли у відповідь на запит, станом на 25 липня 2023 року в Єдиному реєстрі було 4949 унікальних записів про зниклих безвісти за особливих обставин.

Сам Уповноважений в інтерв’ю Громадському радіо 3 серпня 2023 року навів такі цифри: в реєстрі перебуває понад 24 тисячі людей, зниклих безвісти. Це переважно ті, з ким немає зв’язку після 24 лютого 2022 року.

Чому люди отримують «порожні» витяги?

Коли реєстр запрацював, деякі люди, котрі звернулися із заявою до МВС, отримали «порожні» витяги із записом: «інформація в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, відсутня». На сайті Уповноваженого опублікували таке пояснення: до первинної бази реєстру потрапили всі зниклі, про яких написано заяви до Нацполіції. Щоби підтвердити факт зникнення саме за умов бойових дій чи окупації, потрібна перевірка всіх наявних відомостей. Тому Уповноважений Олег Котенко разом із військовими та поліцією «вживає заходів для якнайшвидшої перевірки обставин зникнення кожної особи».

19 липня 2023 року до Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, був направлений запит. На момент виходу статті відповіді не надійшло. Тому далі процитуємо Олега Котенка (інтерв’ю Громадському радіо 3 серпня 2023 року). Ось що він сказав про роботу реєстру (пряма мова подається без редагування).

«Розкажу, як працює реєстр. Коли особа звернулася до поліції з заявою про зникнення людини, то ця людина автоматично потрапляє в передреєстр, який знаходиться в Реєстрі безвісти зниклих. Туди може потрапити людина, яка пропала безвісти не за особливих обставин, але вона також туди заноситься. І завдання Уповноваженого та МВС — перевірити цю людину і надати їй статус зниклої безвісти за особливих обставин… Тобто в передреєстрі є всі, хто звернувся до Нацполіції. Такого немає, щоб його не внесли в цей передреєстр. Інше питання — коли людина хоче отримати витяг, це інше. Вона збирає пакет документів, пише заяву і передає в МВС… Ми перевіряємо разом з МВС інформацію про людину і підтверджуємо, і в реєстр. І тоді людина може отримати витяг. На етапі, коли ми тестували цей реєстр, бувало, люди отримували «чистий» витяг. Тобто «не числиться в реєстрі». Але ми кажемо людям: зверніться ще раз. Бо це були тестові програми, час треба. Вже місяць таких питань не бачимо, ми вирівняли це».

Що робити, якщо людину в Єдиному реєстрі не знайшли?

Перший крок, який треба зробити, якщо ви втратили зв’язок із рідними (або знаєте про смерть людини, але її тіло — не на підконтрольній Україні території або ж зникло), — написати заяву до поліції. Якщо ви вже це зробили, тоді алгоритм дій за відсутності інформації про ваших рідних у реєстрі може бути такий:

• Перевірте дані про розшук на сайті МВС у розділі «Зниклі громадяни та діти». Введіть прізвище зниклого й натисніть «Пошук». Якщо система його не знаходить, можливо, в заяві прізвище чи інші дані були написані з помилками. Щоби внести зміни, зверніться до підрозділу Нацполіції, куди подавали заяву про розшук, або до Секретаріату Уповноваженого. До заяви треба додати копії документів, що засвідчують правильні дані особи.

«Я знаю, що деякі люди зверталися не з письмовою заявою, а телефоном. Не могли прийти особисто, тож телефонували до Нацполіції, СБУ або координаційного штабу і повідомляли про зникнення людини, називали прізвище… І тут питання, як воно було записано: правильно чи з помилками. Іноді люди самі не пам’ятають або не знають, як правильно пишеться прізвище, якщо йдеться про знайомих, а не рідних і близьких», — пояснює юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Тетяна Самодерженкова.

• Перевірте, що написано у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), який видає слідчий після написання вами заяви до поліції.

«До мене звернулася дівчинка, в якої в Маріуполі загинув родич. Як її адвокатка я написала до поліції, щоб отримати витяг із ЄРДР. І отримала — але про зруйноване житло, а про загиблого родича там не було ні слова. Тож люди звертаються повторно до поліції й просять внести інформацію про зникнення чи смерть рідних до ЄРДР», — ділиться досвідом Тетяна.

• Звертайтеся з питаннями про відсутність людини в реєстрі до представника Уповноваженого у вашому обласному центрі. На сайті є список із контактами по регіонах.
• Іше раз заповніть анкету Уповноваженого й простежте, щоби документи прийняли. Хоч в Офісі Уповноваженого зазначали, що дані повторно вносити не потрібно, та на «гарячій лінії» людям іноді радять вчинити саме так.

Зокрема таке порадили Марії, коли вона телефонувала, щоби дізнатися, чи опрацьовують її документи на витяги з реєстру.

Телефони «гарячих ліній» Уповноваженого: 0800-33-92-47 та 095-896-04-21 (для тих, хто за кордоном).

Якщо відведені 30 днів минули, а вам не надіслали витягу взагалі, можна залишити скаргу на «гарячій лінії» МВС за номером 15-36.
Якщо ваші звернення результату не дали, звертайтеся до Уповноваженого Верховної ради України з прав людини 0800-50-17-20.
Якщо «порожній» витяг отримає родина військового, Уповноважений рекомендує повідомити про це телефоном: 050-240-85-29. І потім за три дні повторно подати документи до МВС.

Як держава соціально підтримує родини зниклих?

Чоловік або дружина, дорослі діти або батьки зниклих військових мають право отримувати грошове забезпечення та користуватися пільгами зниклого. Для цього треба оформити в місцевому ТЦК посвідчення члена сім’ї людини, яка зникла безвісти. Якщо його не видають, потрібно звертатися на «гарячу лінію» Генштабу.

За словами юристки Тетяни Самодерженкової, із захистом прав родин військових проблеми виникають рідко. Адже за ними стоять конкретні військові структури. А ось із цивільними все складніше.

Деякі категорії осіб, котрі втратили зв’язок із рідною людиною, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника. Її призначають на час, поки людина вважається зниклою (якщо стане відомо, що ця людина загинула, виплата втрачається, проте її можна оформити вже на загальних підставах). Таку виплату можуть отримати непрацездатні члени сім’ї, які перебували на утриманні зниклого під час війни, незалежно від того, чи мав він страховий стаж.

Хто має право отримати пенсію:

1) чоловік або дружина, батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку;

2) діти зниклого безвісти будь-якого віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до 18 років. Діти, які навчаються за денною формою до завершення освіти, але не довше, ніж до досягнення 23 років. Діти-сироти — до досягнення 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

3) усиновлені діти, пасинок або падчерка, якщо вони не одержували аліментів від батьків;

4) чоловік (дружина), а якщо їх немає — один із батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся зниклого безвісти незалежно від віку й працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) зниклого безвісти до досягнення нею (ними) 8 років;

5) люди, які перебували на повному утриманні або одержували допомогу від зниклого безвісти, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Якщо такі люди й самі одержують пенсію, то мають право, на бажання, перейти на пенсію у зв’язку з втратою годувальника.

«У мене є інформація, що Пенсійний фонд зараз не виплачує цих пенсій у зв’язку з втратою годувальника, вони чекають на ще якесь положення про обмін інформацією з реєстром. Тому наразі ось така ситуація», — каже адвокатка Самодерженкова.

Ще одна важлива деталь. З 18 липня 2023 року військовослужбовці, в яких родичі зникли безвісти чи загинули, можуть звільнятися зі служби. Підтвердження статусу зниклого під час війни — це також витяг із реєстру.

Коли розшук людини припиняється?

У статті 20 закону «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» зазначено, що розшук зниклих припиняється лише тоді, коли встановлено місце перебування людини, її поховання або знаходження останків. Про це мають повідомити близьких родичів і членів сім’ї, а також заявника.

Якщо ж людину оголосили померлою, але її останків не знайдено, розшук триває до встановлення місця її перебування, поховання чи знаходження останків. Тобто держава має знайти або живу людину, або її тіло.

Постскриптум

Під час повномасштабної війни тисячі людей зникають і їхня доля залишається невідомою. Це великий біль для родин, які живуть із цією невідомістю. На їхні плечі додатково лягають іще й різноманітні справи з оформленням документів. І попри те, що Єдиний реєстр зниклих безвісти під час війни нарешті створили, він досі працює недосконало: родичам зниклих доводиться подавати ту саму інформацію до різних органів, чекати відповідей на запити, штурмувати «гарячі лінії»… Проте однозначно люди, які втратили чи загубили своїх, пережили пекло окупації чи бойових дій, не повинні витрачати багато часу й нервів на оформлення документів.

Текст підготувала платформа пам'яті Меморіал, яка розповідає історії вбитих Росією цивільних і загиблих українських військових, спеціально для ZN.UA

Щоб повідомити дані про втрати України — заповнюйте форми: для загиблих військових і цивільних жертв.