Чи такий прекрасний новий світ: як штучний інтелект використовують студенти журфаку

Спочатку пандемія, а потім повномасштабний напад Росії стали причинами, чому за три роки нинішній уже четвертий курс Навчально-наукового інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка в аудиторіях провчився три (3) дні.

Окрім очевидної необхідності навчатися віддалено, а отже використовувати програми зв’язку, студенти цього покоління також почали використовувати іншу технологію — штучний інтелект.

Навесні ChatGPT став доступний українською. Перевірено власним досвідом: він корисний. Не всі завдання йому під силу. Однак «налити води» або виконати не дуже креативне завдання він може запросто. І виручає, коли не хочеш витрачати багато часу на нудні завдання.

З одного боку, освіта не може ігнорувати технології. З іншого — є ризик, що штучний інтелект стане не допоміжним інструментом, а замінником. Особливо для тих, хто паралельно з навчанням працює і не бачить сенсу витрачати час на «лиття води» в інституті. MediaSapiens поговорив зі студентами-журналістами, аби з’ясувати, як і чому вони використовують чатбот, а також із викладачами інституту про те, чи може ШІ змінити підходи до навчання журналістики.

«Менше примітивних і формальних завдань — більше практики»

Студентка 4 курсу в ННІЖ Анна вважає, що наразі ШІ вже має вплив, і він негативний. За її словами, студенти використовують чатбот у навчанні не як інструмент для розширення можливостей, а як основний спосіб виконання завдань. «По-перше, більшість просто ще не вивчила переваги й весь функціонал, який пропонує ШІ. Ми ще не навчилися працювати з цим та якісно застосовувати в різних сферах життя.

По-друге, система освіти, яка наразі пропонує низку нецікавих і просто непотрібних завдань, що не поліпшують навички журналіста, а також відсутність вмотивованості студентів», — сказала студентка. Вона вважає, що настав час і студентам, і укладачам освітніх програм, і самим закладам переосмислити підхід до освіти.

«Менше примітивних і формальних завдань — більше практики. Я переконана, що така формула мінімізує зловживання ШІ, натомість дозволить застосовувати такі технології лише як допоміжний інструмент», — сказала Анна.

Водночас, за її словами, в ННІЖ не вистачає практичної журналістики. І практика має бути регулярною, не лише кілька місяців на 2 курсі бакалаврату, говорить студентка. Їй хотілося б більше співпраці з окремими журналістами та зі ЗМІ, щоб, зокрема, було більше можливостей показати свої роботи.

«Зазначу, що я так само за традиційні підходи до навчання. Сьогодні нам потрібно все: практика і теорія, але це має бути якісно та цікаво. Саме такі зміни, на мою думку, дозволять не просто робити студентів ІЖ конкурентоспроможними, а й долати освітню кризу», — сказала Анна.

Студентка припустила, що через певний час ті завдання в інституті, де, наприклад, потрібно написати статтю, теж можуть почати робити за допомогою ШІ.

«Передусім це стосується тих студентів, які вже десь працювали за фахом. Вони знають ціну своїй роботі. Їм не підходить схема: я пишу статтю в університеті, але вона йде на полицю й не виходить за межі предмету. Можна припустити, що студенти будуть використовувати ШІ, бо немає сенсу старатися: ці матеріали не будуть опубліковані й не є частиною портфоліо, ти не завжди отримуєш фідбек», — розповіла Анна.

Інші опитані студенти насамперед посилаються на швидкість роботи штучного інтелекту. Наприклад, студентка четвертого курсу Дарина Головань теж використовує ChatGPT і ставиться до нього позитивно, адже може економити час. Водночас вона сказала, що інформація, яку надає бот, не завжди правдива. Таку ж думку поділяють ще двоє опитаних.

Студент четвертого курсу Олександр Донець зазначив, що використовує ШІ в навчанні ситуативно.

«Коли в тебе є робота, фриланс та інші додаткові обов’язки, то заборгованість в університеті тобі здається чимось незначним, тож її закриваєш, використовуючи ШІ на мінімум, а саме "прошу, напиши мені це і це". Ти не звіряєш результати, бо десь закипає чайник, і здаєш цю роботу, а точніше недоробок, на перевірку викладачам», — сказав він.

Цьогорічна випускниця ННІЖ Ольга Ковальчук зазначила, що використовувала ChatGPT для теоретичних завдань: презентації, розгорнуті відповіді тощо.

Артур Крижний, також студент 4 курсу, каже, що в основному використовував ШІ для пошуку інформації. Враховуючи те, що паралельно з навчанням він працює, це економило йому багато часу на виконанні завдань.

Він сказав, що для підвищення рівня освіти в Інституті журналістики забороняти ШІ не варто, бо «потрібно лише змінити підхід до навчання студентів». Найкращий варіант — це більше творчих і практичних завдань.

Що про ШІ думають викладачі

Викладачка ННІЖ, кандидатка наук із соціальних комунікацій Анна Мадей розповіла, що підтримує використання штучного інтелекту під час навчання. Щоб готувати конкурентоспроможних медійників, викладачі повинні розуміти реалії й тенденції, вважає вона.

«Завдання мають бути більш креативні й оригінальні, з акцентом на розвиток критичного мислення, творчих здібностей, командної роботи, лідерства й інших умінь, які цінуватимуть на ринку, коли технічні моменти забере на себе ШІ», — сказала Мадей.

За її словами, одним з ефективних інструментів для цього є, зокрема, гейміфікація занять: через гру можна підвищити мотивацію та активність студентів. Тренінгів із підвищення кваліфікації для викладачів також вистачає, розповіла викладачка.

Водночас Мадей не погоджується з думкою, що ШІ може зменшити мотивацію серед студентів, які працюють, писати ті самі статті. На її думку, практичні роботи в межах навчання, — це хороший спосіб відшліфовувати здобуті в університет знання на практиці.

«Я завжди підтримую студентів, які працюють. Але не під час навчання, а разом із навчанням. Не хочете вдосконалюватися та слухати порад викладача, тоді ШІ за вас усе пише. Ці тексти не просто на полицю, це ваш досвід», — сказала викладачка.

Вона провела аналогію: солдати, які приїжджають з «нуля» під час ротації на полігон, не відмовляються стріляти в мішені, мотивуючи це тим, що вже вміють і хочуть стріляти тільки по ворогу.

«Хіба втрачається в цьому випадку мотивація? Вони тижнями на полігонах вдосконалюють свої навички, щоби потім у бою дати максимальний результат. Так само і студенти-журналісти мають удосконалювати свої вміння в університеті для якнайкращого результату на практиці», — сказала Мадей.

Також викладачка говорить, що проактивний студент використовуватиме ШІ як допоміжний інструмент, а не замінник.

«Бо якщо неспроможний виконати завдання і вдаєшся до хитрощів, то це вже інша історія — точно не про людину, яка прагне стати професіоналом своєї справи», — сказала вона.

Докторка наук із соціальних комунікацій, гарантка освітньої програми «Журналістика та соціальна комунікація» у ННІЖ Інна Черемних вважає, що коли студент втрачає мотивацію, йдеться про вигорання. Зазвичай це трапляється на «екваторі» опанування професії: ви ще не в професії, але вже й не студент начебто.

«Студенти, які користуються ШІ для того, щоб зробити завдання лівою ногою, шкодять самі собі, адже вони позбавляють себе можливості здобути ті ж самі знання й практичні навички, які їм доведеться потім засвоювати "у полі"», — додала викладачка.

Вона згодна з тим, що є потреба в інститутському сайті або майданчиках ЗМІ для підтримки мотивації серед студентів. За її словами, ефективною є і буде співтворчість медійників-практиків зі студентами, адже така синергія розвиває здобувачів і надає можливості медійникам-практикам знайти поповнення для медіаорганізацій.

«Такі медійні хаби, інкубатори, нині дуже затребувані, тому й надалі будемо розвивати цей напрям», — розповіла гарантка.

Директор ННІЖ Володимир Різун каже, що викладачі в інституті ще не зафіксували масового використання ШІ, щоб давати оцінку доцільності чи недоцільності застосування штучного інтелекту в навчанні. За його словами, «поодинокі випадки траплялися».

Водночас Черемних підтримує використання штучного інтелекту в навчанні, але якщо робити правильно та з обов’язковим зазначенням, що в роботі був застосований ШІ.

«ChatGPT має бути додатковим інструментом. І щоби студенти повідомляли про це: у переліку літератури писати, що він був використаний. Це ще ніде не прописано, але я б так робила», — сказала викладачка.

Зокрема, в навчанні ШІ можна використовувати під час дискусій: запитати, що думає той же ChatGPT, а далі обговорювати його відповідь. Студентів потрібно вчити робити запит до бота, бо, за словами Черемних, не всі можуть знати, як йому поставити запитання.

«Як гарантка нашої бакалаврської програми, я вже на самому початку цього навчального року буду просити наших викладачів дивитися в цей бік [застосування ШІ]. Представлю їм презентацію, розкажу про штучний інтелект, про можливості, які він надає», — сказала Черемних.

А от Мадей каже, що студенти вже активно використовують ШІ. І такі роботи вона виявляла особисто: за стилістикою, змістом текстів, під час спілкування зі студентами тощо.

«Зазвичай студенти на моє зауваження чесно зізнавалися, що використовували ChatGPT. Однак, думаю, з розвитком ШІ в найближчому майбутньому сервіси перевірки стануть невіддільним інструментом в освітньому процесі», — сказала вона.

Поки ШІ з його нинішніми недоліками не став сам по собі викликом, він лише підкреслив уже наявні проблеми. Схоже, що в умовах браку контакту освітян і здобувачів освіти виникла потреба в дискусіях про зміни в освіті, зокрема щодо мотивації студентів.

Ілюстративне фото Annie Spratt