Експерт з космічної діяльності Андрій Колесник: "Луну-25" занапастили аматорські помилки

Вперше з часів розпаду СРСР Російська Федерація спробувала відновити власну космічну програму і запустила станцію «Луна-25». Це мала бути та сама «відповідь» Ілону Маску і чергова «перемога» в одному обличчі, яку пропагандисти потім мали б смакувати в ефірах. Але замість успішного приземлення на супутнику Землі, - абсолютний крах.

Детальніше про провал росіян у космічній галузі KP.UA розповів незалежний експерт з питань космічної діяльності Андрій Колесник.

- Пане Андрію, які завдання наші вороги покладали на "Луну-25"?

- Є політичні моменти та науково-технічні… З точки зору наукових завдань, вони дійсно були на часі та могли б суттєво вплинути на загальне бачення людства щодо Місяця як унікального небесного тіла.

З іншої сторони несподівано склалась ситуація, яка при вдалому сценарії, могла б повернути РФ, як спадкоємицю СРСР, до когорти країн, які можуть у глибокому космосі бути у чомусь першопрохідниками. У даному випадку, першими підкорити приполярні широти Місяця, а також знайти і підтвердити там наявність покладів льоду.

- Пишуть, що цей апарат був зібраний ще з радянських комплектуючих і є морально і матеріально дуже застарілим.

- Він розроблявся вже давно – базова архітектура закладалась ще років 15 тому та багато чого конструктивно було запозичено з радянських місячних апаратів.

Надалі, при численних змінах організаційних, фінансових та в останню мить (після повномасштабного вторгнення в Україну) ще й апаратурної комплектації – архітектура космічного апарату стала далекою від оптимальної.

Всі прибори управління космічним апаратом довелось перевести на вітчизняні аналоги, які суттєво поступаються за надійністю та, іноді, й по характеристикам, тим західним, які планувались для встановлення на борт станції. А деякі з них у терміновому порядку довелось конструювати майже з нуля.

- Тобто саме застарілі комплектуючі призвели до краху станції? Чи були ще якісь причини?

- Маневрування на орбіті – це перше, що має відпрацьовуватись при відсутності досвіду у того покоління інженерів, яке брало участь у цій місії.

Цього не відбулось штатно, а «дублера» на Землі, який мав би попередньо пройти той же шлях, але через імітацію процесів – створено не було. Також, вочевидь, не була розроблена конструкторами математична модель для відтворення та реагування на можливі проблеми.

Фактично аматорський підхід допустив до виникнення нештатної ситуації, реагувати своєчасно на яку не було навіть необхідних інструментів. Результат ми всі бачимо…