Піти під землю. Чи зможе людство перечекати пекельну спеку на планеті

Липень 2023 року офіційно визнано найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень. Однак учені вважають, що він також може увійти в історію як момент, коли людство нарешті усвідомило жахливі наслідки своєї залежності від викопного палива, пише Science Alert.

Різкі зміни клімату засвідчили, що нам варто готуватися до життя у світі з більш екстремальними температурами та погодними явищами, а тому деякі вчені ставлять собі запитання: можливо, настав час замислитися про такі методи виживання, як життя під землею.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Масиви ґрунту і гірських порід ефективно поглинають і утримують тепло, а тому температура тут може виявитися набагато стабільнішою без необхідності енергомісткого кондиціонування повітря або опалення.

Біла людина в ямі

Це може здатися досить дивним вибором. Однак у містечку Кубер-Педі в Південній Австралії, де займаються видобутком опалу, 60% населення отримують вигоду з підземного життя. Зазначимо, що назва містечка походить від фрази аборигенів "купа піті", що дослівно означає "біла людина в норі".

У спекотне літо температура тут може сягати 52 °C, а взимку опускається до 2 °C. Утім більшість місцевих жителів воліють жити в землянках, які підтримують постійну температуру 23 °C. Дослідники зазначають, що якби не ці підземні будинки, кондиціонування повітря виявилося б непомірно дорогим для багатьох, а значить люди просто знемагали б від спеки.

Науковці зазначають, що для комфортного життя будинки мають знаходитися на глибині щонайменше 2,5 метри нижче за поверхню, це дасть змогу запобігти обваленню зверху. Утім, навіть попри це правило, обвали все ж таки часом трапляються. У 1960-х і 70-х роках люди використовували кирки та вибухівку для побудови будинків під землею, проте сьогодні існують більш сучасні промислові інструменти для розкопок. Однак так чи інакше деяку частину роботи все ж доводиться робити руками.

Загублене місто Дерінкую

У 1963 році чоловік у Каппадокії досліджував підвал свого будинку і виявив загублене місто Дерінкую. Місто було споруджено 2000 року до нашої ери і являє собою 18-поверхову мережу тунелів під поверхнею, що охоплює 15 000 шахт. Усе це разом забезпечило місту світло, вентиляцію, лабіринт церков, стаєнь, складів і будинків, у яких розміщувалися близько 20 000 осіб.

Дослідники припускають, що тисячі років ця мережа лабіринтів використовувалася як притулок під час війни. Однак у 1920-х роках місто раптово виявилося покинутим. Вчені зазначають, що в той час, як середня температура в Каппадокії коливається від 0 °C взимку і 30 °C влітку, температура підземного міста залишалася на рівні 13 °C. У результаті це зробило його ідеальним місцем для зберігання провізії. До речі, деякі тунелі досі використовуються для цих цілей.

Притулок або могила

Більшість людей з готовністю приймають ідею про те, щоб "піти в підземне підпілля" на короткий період часу, проте більшість вельми скептично ставиться до постійного підземного проживання.

Дослідники зазначають, що в безлічі наших культур підземний світ є синонімом смерті, а тому знаходження під землею в замкнутому просторі може спричинити клаустрофобію, боязнь вентиляції або обвалів. За словами деяких учених, людські тіла просто не призначені для життя під землею ні біологічно, ні фізіологічно.

Учені зазначають, що від нестачі сонячного світла люди можуть спати близько 30 годин за раз, що призведе до порушення наших добових ритмів, а це загрожує низкою проблем зі здоров'ям. Ще одним не менш небезпечним ризиком підземного життя є раптові повені, які викликають особливу стурбованість дослідників. Особливо в умовах кліматичної кризи та дедалі екстремальніших погодних умов.

Крім того, для підземного будівництва знадобляться важчі й дорожчі матеріали, здатні витримувати тиск під землею. Для цього потрібні масштабні геологічні дослідження, після яких можна буде розпочати будівництво. Крім того, важливим є і те, що відбуватиметься над землею, оскільки це впливає і на підземне життя.

Раніше Фокус писав про чотирьох вершників Апокаліпсиса: вчені розповіли, хто відповідальний за неймовірну спеку у 2023 році.