Підтримка, зброя, зерно. Про що Зеленський домовився із країнами Західних Балкан

Президент Володимир Зеленський після візитів до Швеції, Нідерландів і Данії, які він назвав "історичними", прибув до Греції. Там він взяв участь у неформальному саміті країн Західних Балкан.

"Загальний підсумок цих днів – Україна стала сильнішою", – вважає він.

Україна зміцнює позицію на Балканах, пояснює LIGA.net керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич: "Це важливо. Це можливість проявити себе самостійним гравцем в регіоні". 

"Нам потрібна допомога балканських країн. І у впровадженні санкцій проти держави-агресора, і в отриманні військово-технічної допомоги", – додає LIGA.net голова парламентського комітету із зовнішньої політики Олександр Мережко (фракція Слуга народу).

Із чим Зеленський повертається із Греції та чому це важливо – коротко.

ЩО СТАЛОСЬ. Зеленський взяв участь у неформальному саміті країн Західних Балкан, який відбувся 21-22 серпня в Афінах.

21 серпня Греція та ще десять балканських країн підписали Афінську декларацію на підтримку територіальної цілісності України. Також документ декларує: всі винні у воєнних злочинах та інших звірствах мають бути притягнуті до відповідальності.

Вторгнення Росії в Україну є поворотним моментом для Європи та критичним часом для безпеки континенту, йдеться у документі.

"Закони та принципи, які так довго сприяли стабільному... порядку європейської безпеки, були порушені, і ми знову стаємо свідками прояву згубних наслідків ревізіонізму", – пишуть автори декларації.

Також Зеленський провів низку зустрічей із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн та лідерами балканських країн.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Україна на саміті змогла підтвердити свою позицію Європі: ми не здаємося, нам потрібно допомагати, ми вас захищаємо від російського вторгнення, каже LIGA.net Шимкевич.

Для країн Балканського регіону це близький і зрозумілий меседж. Наприклад, Хорватія розуміє його через досвід своєї оборонної війни, коли 30 років тому Сербія була агресором щодо неї.

Для України важливо попередити нові конфлікти на Балканах, ознаки яких є в окремих країнах, каже Мережко: "Їх через своїх проксі може провокувати Росія. Вона дуже хоче відкрити другий фронт проти Заходу".

Україна ж, у свою чергу, зацікавлена у стабільності на Балканах. "Ескалація відволіче увагу від російської агресії", – вважає депутат.

Другий аспект – перспектива членства в Євросоюзі. Багатьох учасників саміта об’єднує статус кандидата, зауважує Шимкевич.

"На саміті був не лише президент України, а і лідерка Молдови Майя Санду. Вони розширили давно сформований формат співпраці Європейський Союз – Західні Балкани, – пояснює вона. – Розширення співпраці є вигідним для всіх. Воно дозволяє створювати потужні регіональні об'єднання, посилювати економічні зв'язки".

ЄС буде набагато легше приймати країни, які між собою мають налагоджені контакти та кооперацію, додає аналітикиня.

Україна має розуміти, хто є другом та готовий її підтримувати, а хто намагається просувати інтереси Росії, додає Мережко.

Зокрема, Україні потрібно було прояснити ситуацію із Сербією. Останні два тижні президент Сербії Александар Вучич наголошував: якщо Україна визнає Косово, це матиме негативні наслідки, каже Шимкевич.

Після зустрічі і Зеленський, і Вучич дали їй практично ідентичну характеристику – відкрита, чесна і продуктивна розмова.

Це означає, що Вучич прояснив для себе позицію України, а Зеленський прояснив для себе позицію Сербії, каже аналітикиня.

Але якихось фундаментальних змін не відбудеться.

"Сербія і надалі відмовляється приєднуватися до санкцій, пояснюючи це власними економічними і газовими, нафтовими зв'язками з Росією, – нагадує вона. – Україна не збирається визнавати незалежність Косово. Відносини між лишаються такими ж, як були".

Інші країни, які були запрошені на цей Балканський саміт, мають проукраїнську позицію та твердо її дотримуються.

ЩО ДАЛІ. Ключовий результат – посилення військової допомоги.

Греція приєднається до програми навчання українських пілотів на винищувачах F-16, а також візьме участь у відбудові Одеси.

Хорватія виділить новий пакет військової допомоги для України на суму 30 мільйонів євро та надасть допомогу у розмінуванні територій.

Україна під час зустрічі змогла обговорити альтернативні зернові коридори з Болгарією і Хорватією, додає аналітикиня Шимкевич.

Практично на всіх зустрічах говорили про захист маршрутів експорту через Чорне море та коридори по суходолу, наголошує Зеленський.

Участь України у цьому саміті допоможе у подальшому нівелювати спекуляції навколо членства України в ЄС, додає Мережко.

Одразу після того, як Україна отримала статус кандидата, почали з’являтись маніпуляції, які можна розцінювати як спроби загальмувати процес вступу України в ЄС, пояснює депутат.

"Деякі політики посилались на існування певної черги на членство: мовляв, країни Західних Балкан довше [за Україну] чекають, тому першими мають вступити в ЄС, – каже він. – Реально такої черги немає. Офіційно якісь ревнощі щодо членства України в ЄС не простежуються. Участь України у цьому саміті нівелює ці спекуляції".